Зізнаюсь – назву для сьогоднішнього огляду я поцупив у Сергія Кара-Мурзи. Пам'ятається, була у нього стаття на тему ракетного протистояння. Правда там мова йшла про США і Росію, так хто ж знав, що це зрештою торкнеться і України, у якої своїх ракет кіт наплакав.
Отже, з'їздив Ющенко в гості до Путіна. Він, коли до Путіна їздить, міняється на очах. Ні дати, ні взяти – другий Кучма. І куди поділась войовнича риторика по відношенню до Росії? Напевно, випарувалася. Коротше кажучи, Віктор Андрійович наговорив колезі купу компліментів, під кінець пообіцявши, що Натовських баз в Україні не буде. Добра, признатися, обіцянка… Треба б її запам'ятати…
Володимир Володимирович у відповідь заявив, що йому і думати страшно про розміщення подібних баз на території України. Мовляв, у такому разі Росія буде вимушена націлити на Україну свої ракети. Цей «мессидж» Путіна тут же підхопили всі, кому не лінь.
Огризко «відмочив». Цитую майже дослівно: «Україна в НАТО не буде загрозою для Росії». Не знаю, не знаю. Як на мене, так Україна вже давно не в змозі нікому загрожувати. Причому ні на суші (ау, ракети Кузьмука), ні на морі (привіт підводному човну «Запоріжжя»), ні, тим більше, в повітрі (вистачить з нас демонстраційних польотів Су-27). Хіба що, якщо на території України з'являться Натовські бази. А точніше – ракети, оскільки базами у теперішній час багато не навоюєш. Он, в американців бази в Іраку, Афганістані і т.д., ну і? Багато вони там навоювали проти дітей і старих? Ось. А ракети – це сила. Навіть якщо їх десятиріччями тримають у шахтах, не запускаючи.
Політолог Небоженко порівняв російські ракети з… фалосом. Мовляв, коли в країні нічого їсти, доводиться чванитися ракетами. Так-то воно так, тільки радянські часи давно пройшли. І нинішні росіяни живуть чомусь краще, ніж українці. Принаймні, мені особисто ще не доводилося зустрічати російських гастарбайтеров на київських будівництвах.
Штати знову порадували. Спочатку Кондоліза (дівоче прізвище – Райс) заявила про те, що вся «прогресивна громадськість» обурена словами Путіна про націлені на Україну ракети. Ага. Ми про цю саму «громадськість» ще раніше чули. Говоріть конкретно – хто саме обурений. І краще по іменах. Нарешті ми взнаємо, кого у Вашингтоні вважають «прогресивним», а кого – «деспотом тоталітарного режиму, породженням пекла, душителем прав і свобод громадян».
У свою чергу кандидат у президенти США Маккейн назвав Путіна ляльководом. Образився чоловік, що «північний тиран» впливатиме на російську зовнішню і внутрішню політику після завершення терміну президентських повноважень. Очевидно, це не входить у плани пана Маккейна. А ось входження України до НАТО – входить, про що цей містер і заявив разом з відомим сенатором Лугаром минулого тижня.
Цей Маккейн, до речі, якось сказав, що «подивившись в очі Путіну» (коли це він дивився в очі Путіну?..) побачив у них «всього три букви – К, Д і Б». Треба ж – американці дотепер бояться КДБ. Як, мабуть, і Чорновіл-молодший. Тарас В’ячеславович на тижні видав: мовляв, слова Путіна про ракети - це не що інше, як «оригінальний гумор», яким російський президент відрізняється ще з часів КДБ. Не беруся судити, чи знав Чорновіл Путіна в ті самі часи. Може, і перетиналися. Базікають же, що багато хто з видних українських націоналістів у роки радвлади негласно співпрацював з комітетом...
Тимошенко на тижні побувала на свинофермі. Так, в усякому разі, свідчив анонс прес-служби Кабміну. Мовляв, прем'єр їде на свиноферму. Потім на сайтах виклали фоторепортаж з місця подій. Свині «перетворилися» на корів, а сама Юлія Володимирівна в білому халаті була схожа на гарненьку медсестру з популярних у молоді короткометражок. Судячи з усього, поїздка на ферму настільки вразила главу уряду, що наступного дня Тимошенко злягла в ліжко з ангіною. Ось же як у людини душа (і горло) болить за наше сільське господарство! Турчинов не переставав захоплюватися цим фактом і всім охочим розказував, що перед тим, як остаточно захворіти, прем'єр три дні героїчно ходила на роботу з температурою під сорок. Ну да…. З такими талантами, як у Юлії Володимирівни, і відставки з поста прем'єра не потрібно, щоб виграти президентські вибори. Достатньо звичайної простуди…
Балога під кінець тижня втік з «Нашої України». Ото вже хитрун: спеціально ж угадав свій відхід під другу половину п'ятниці. Типовий «кучмізм»: зняти людину перед вихідними, щоб той і пікнути в ЗМІ не встиг з приводу своєї відставки. Тут же ми бачимо ситуацію з точністю до навпаки: щоб тема не отримала належного резонансу, Балога вважав за краще піти непоміченим. Мало хто встиг напередодні вікенду відреагувати друкарським (як варіант – нецензурним) словом на цю відставку. Хіба що Тарасюк, коментар якого був найкрасномовнішим і, мабуть, найбільш інформативним. Борис Іванович, ледве взнавши про втечу Балоги, тут же розбовтав головну таємницю: глава СП йде, щоб створити партію «під себе». Навіть майбутню назву сказав – «Гарт». Питання, де Тарасюк був раніше? Чому мовчав?..
Парламент на тижні знову не працював. Опозиція прикрасила сесійний зал жовто-блакитними (чому не біло-блакитними?..) кульками з написами «НАТО – ні» і як і раніше не пускала Яценюка в туалет. Якщо так піде і далі, в значенні – якщо парламент і далі не працюватиме, його, ймовірно, розпустить Президент. Хоча, судячи з поведінки Ющенка, йому б дуже не хотілося робити це вдруге... пробачте, п'ятий раз «поспіль». Ну не час зараз розпускати парламент, не час!..
Партія регіонів, тим часом, «пригадала» про свою ідею провести референдум з питання вступу України до НАТО. Такий референдум регіонали, нагадаю, обіцяли нам через місяць після виборів, що відбулися 30 вересня 2007 року. Зараз на календарі лютий-2008. Ох і тривалий же «місяць» вийшов у біло-блакитних! Враховуючи, що цього разу вони запропонували провести референдум у квітні, можете самі порахувати, коли слід чекати цю знаменну подію. У той же час у Секретаріаті Президента не забули заявити, що, цитую, «референдум щодо НАТО є передчасним». Мовляв, коли вступатимемо – тоді і референдум проведемо. Молодці хлопці, нічого не скажеш. Мовляв, навіщо проводити референдум зараз, коли всі опитування показують, що переважна більшість жителів країни проти вступу до НАТО? Почекаємо ще рік-другий. Промиємо мізки теле- і радіопропагандою. Обклеїмо всі паркани плакатами «НАТО – Так!». Та хіба мало способів може знайти демократична держава для формування правильних політичних симпатій у своїх громадян?..
Кохаймося!
Завжди ваш
|
|
