Влада за тиждень: «Війна по-українськи»

Головною новиною минулого тижня, безперечно, є віроломний напад Грузії на Південну Осетію. А при чому тут Україна, запитає інший, не обтяжений рефлексією, читач? А при тому, що Україна, формально перебуваючи в стороні від конфлікту, активно цьому конфлікту сприяла.

Чим? Та хоч би продажем української зброї до Грузії. Думаєте, це качка? А чому б і ні. «Військово-технічна співпраця України з Грузією є цілком легітимною і відповідає як дружньому характеру відносин між державами, так і нормам міжнародного права». Це із заяви українського МЗС. А ось слова міністра оборони Єханурова: «Якщо українську зброю хтось купує, то це означає, що вона має попит у світі. Ми маємо багато надмірної зброї і намагаємося її продавати».

Що ж, для панів таких, як Єхануров, напевно, головне – прибуток. І нехай ті, хто купує в України зброю, використовують її, як їм надумається – Юрій Іванович спатиме спокійно.

Далі – ще більше. Говорять, що грузинських снайперів, які до цих пір орудують поблизу Цхинвалі, розстрілюючи біженців, навчали саме українські військові. А ще – що на стороні Грузії воюють найманці з України. В останнє охоче віриться, пам'ятаючи про «успіхи» УНА-УНСО в Чечні…

І, після всього цього, на арені знову з'являється українське МЗС і «виражає глибоку стурбованість у зв'язку із загостренням ситуації в Південній Осетії», пропонуючи допомогу України у врегулюванні цієї ситуації.

Із захопленням спостерігати по ТБ, як з твоїх автоматів убивають дітей, і при цьому пропонувати допомогу у «врегулюванні конфлікту» - паскудність вищої міри.

А після того, як українські власті «заборонили» кораблям Чорноморського флоту Росії брати участь у конфлікті, навіть аненцефалам стало ясно: Україні у всьому цьому гармидері відведена роль другого плану. І навіть грузинський кум нашого Президента, який нібито заварив цю кашу, не тягне на головну роль. Який він, до біса, головний? Саакашвілі – це максимум «Е2-Е4». Далі рішення приймають зовсім інші люди. І ви, звичайно ж, здогадуєтеся, які люди і де вони сидять.

Загалом, ідеальна війна по-українськи - це коли «моя хатина з краю», десь там йдуть «запеклi» бої, а ми заробляємо на продажі патронів. Так, не естетично. Зате...

А ще Україна може як слід заробити на повені, яку Ющенко вже охрестив «другим Чорнобилем» (чим напевно образив сотні тисяч постраждалих у результаті трагедії на ЧАЕС). Так-так, хлопці. Уряд США виділив Україні 50 тисяч доларів (це не друкарська помилка – саме п'ятдесят тисяч) у вигляді допомоги на подолання наслідків повені.

Низький уклін американським братам. За 50 тисяч «баксів» можна купити однокімнатну квартиру. Не в Києві, звичайно, і навіть не в обласному центрі, але в якому-небудь селищі міського типу – запросто. І – поселити туди всіх постраждалих. Після чого на знак подяки продати американцям пару-трійку заводів за безцінь…

І це при тому, що тільки на задоволення примхи сорока двох народних депутатів, яким кров з носу потрібні квартири в Києві, державі необхідно більше 50 мільйонів гривень! Поки що ці громадяни живуть у готелі і платять (не самі, звичайно, а за наш з вами рахунок) по 450 гривень за добу. Провівши нехитрі арифметичні розрахунки, чомусь відразу ж хочеться скоротити депутатський корпус мінімум утричі. Ну, навіщо, запитуємо, давати квартири безвісним кнопкодавам?..

До речі, ще одна новина з Верховної Ради. Поки йдуть канікули, в сесійному залі вмонтовують нову систему – «Рада-3». І вже 2 вересня, в день початку нової сесії, депутати зможуть голосувати, торкаючись пальчиками до сенсорних кнопок. Таким чином, проголосувати карткою за прогульників стане неможливо.

Це, як на мене, поставить хрест на існуванні т.з. «коаліції». Її, по суті, і так не існує, але після введення сенсорного голосування це «неіснування» стане ще очевиднішим. Рядові депутати – це хто? Та ніхто, по суті. Так, дрібні крамарі. Торговці хлібом, горілкою й іншими товарами першої необхідності. У людей бізнес – де ж їм знайти час, щоб ходити на засідання? Хто ж у лавці залишиться? Тож бо. Отже особисто я – за «Раду-3». І з нетерпінням чекаю першого статистичного зведення про відсутніх дармоїдів.

Ви, до речі, не курите? Шкода. Але нічого – уряд Юлії Тимошенко посприяє тому, щоб ви закурили. Причому робили це регулярно. Навіщо це потрібно? А для того, що Кабмін планує заробити на підвищенні акцизного збору на тютюнові вироби аж мільярд гривень! Ну а якщо ніхто курити не буде, звідки ж той мільярд візьметься? Ось. Отже куріть, громадяни, на радість уряду...

А ще в Україні в червні зафіксована дефляція на рівні 0,5%. Такі дані наводить Держкомстат. А прем'єр-міністр погрозила звільняти губернаторів, якщо в їхніх регіонах фіксуватиметься інфляція. Ну-ну. Ось ви, так ви, який читає зараз ці рядки, відчули на собі дефляцію? Грошей у вас стало більше? Витрачати ви стали менше? Можливо, продукти подешевшали? Чи комунальні послуги?..

Марення повне. Ніколи не вірив у всі ці «дефляції» і «зростання ВВП». Ось коли відкриваєш холодильник, а там стало більше ковбаси – ось це і є зростання ВВП. А все решта – казки про білого бичка.

Хотілося закінчити огляд чим-небудь смішним. І минулий тиждень такий привід надав. Побачивши в стрічці заголовок «Ющенко купив собі бабу», я не міг не подивитися. Виявилось, що під час відпустки в Криму Віктор Андрійович купив собі дерев'яну «скіфську бабу».

Ви не знаєте, часом, навіщо йому баба? Ось, і я не знаю. Але здогадуюся. Не виключено, що Ющенко хоче подарувати цю бабу своєму кумові Саакашвілі. Адже, за деякими даними, голландка Сандра (дружина Саакашвілі) виїхала на захід «підлікувати психічне здоров'я, порушене внаслідок агресії Росії по відношенню до Грузії». Простіше кажучи, втекла в найбільш невідповідний момент.

А без жінок, навіть дерев'яних, «жити не можна на світі, ні»...