Днями громадська екологічна інспекція провела рейд щодо зняття знарядь незаконного лову диких тварин: петель і капканів, які встановлюють браконьєри, користуючись тим, що у глибокому снігу капкани непомітні. ForUm узяв участь у цій інспекції і навіть виявив і знешкодив один із капканів.

Вирушаємо на столичний острів Муромець на Дніпрі, що неподалік від Московського мосту. Неймовірно, але тут, посеред Києва, крім звичних білок і зайців, водяться також лисиці і кабани! Щоправда, побачити їх нам не вдалося.

Заглибившись углиб острова, ми разом з екологами знаходимо браконьєрські стежки, протоптані на злежаному снігу. Слідуючи ними, виходимо у ріденький лісок і практично відразу знаходимо першу петлю.

 
 
«Застосовувати капкани і петлі для полювання на диких тварин в Україні заборонено законом «Про тваринний світ», - розповідає президент громадської природоохоронної організації «Жива планета» Світлана Берзіна. - Тим не менше, ми регулярно і повсюдно їх знаходимо. Як правило, їх встановлюють у лісах на кордоні з населеними пунктами – через мізерну кормову базу взимку звірі тягнуться до людей. Спіймати браконьєрів і зафіксувати правопорушення практично неможливо, тому найбільш ефективним способом є робота інспекторів з ліквідації самих петель».
 
 
За словами Берзіної, подібні рейди вони проводять раз на тиждень. Якщо все ж таки вдасться довести вину браконьєра, йому загрожує штраф відповідно до 89 статті адмінкодексу або ж кримінальна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами – позбавлення волі строком до двох років.

Необізнаній людині виявити «пекельну пастку» практично неможливо. Тонкий дріт на снігу зовсім непомітний. Однак, «пристрілявши» око, починаєш їх бачити.

 
 
Берзіна відразу ж визначає, що знайдена пастка призначена для лову дрібних диких тварин – зайців і лисиць. За її словами, тварина, потрапляючи у петлю, гине від удушення або, якщо вдається її порвати, від отриманих ріжучих і рваних ран. Утім, якщо петля капронова, порвати її неможливо.

Знявши петлю, рухаємося далі. Стежки розходяться у різні боки. Навколо безліч галявин.

«Це зеленбудівці розчищають ліс, - пояснює директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. - Цілком можливо, що пастки розставили робітники, щоб не так нудно працювалося», - припускає він.

 
 
На одній із таких галявин ми знову виявили капкан. Він був прив'язаний до берези і присипаний снігом. На щастя, жоден звір не встиг у нього потрапити. Знешкодивши його гілкою, рухаємося далі.

По дорозі Борейко знаходить і знешкоджує ще кілька петель. Він розповідає, що браконьєрство за допомогою петель – найбільш варварський метод добування тварин.

«Звір, який потрапив у петлю, мучиться більше доби, а потім помирає. Мені довелося стикатися з петлями, розставленими на вовків, лисиць, єнотовидних собак, зайців та інших звірів. Траплялися петлі, спеціально виставлені на птахів, - обурюється Борейко. - Навіть якщо звір потрапив у капкан лапою, петля затягнулася на морді або на животі – його мукам немає межі».

 
 
Ліквідувати петлі нескладно. На вигляд це звичайний дріт або «капронка». Одним кінцем вона прив'язана до дерева, а іншим у вигляді петлі замаскована у снігу на звіриних стежках.

Пройшовши всього якихось сто метрів, ми зібрали невеселий урожай: десяток тросових петель і два капкана на дрібного і середнього звіра.

 
 
До порятунку диких тварин доклав руку і ForUm: нам також вдалося знайти і ліквідувати петлю. По завершенні рейду інспектори склали, відповідно до чинних вимог, акт.
 
 
Обурює більше не те, що люди ставлять капкани на звіра. Зрештою, мисливський інстинкт властивий людині. Хоча ніщо не заважає горе-мисливцям легалізувати своє хобі і добувати звіра у рамках закону. Сумно від того, що жителі Києва не цінують рідкісну для сучасних міст різноманітність тваринного світу, властиву небагатьом мегаполісам.

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

2686