Ринок праці України: Пожвавлення всупереч кризі

За даними Державної служби зайнятості, сьогодні в Україні зайнято 20,5 млн чол., або близько 60% працездатного населення віком від 15 до 70 років. Цей показник трохи покращав щодо 2012 р., на початок якого він становив 59,5%. Через широту охоплення дані істотно розходяться з цифрою зареєстрованого безробіття, яка склала у січні 2%. Зазначимо, на 1 лютого у середньому по країні на одну вакансію претендувало 10 чол., у т.ч. максимально у Черкаській і Хмельницькій областях – відповідно 75 та 53 чол.

Втім, експерти стверджують, що в минулому році вітчизняний ринок праці зріс. Роботодавці активно підбирали персонал навіть під час свят і літніх канікул, тоді як здобувачі в подібні моменти традиційно віддавали перевагу відпочинку. Причому позитивна динаміка зафіксована практично в усіх базових секторах ринку.

ForUm вирішив розібратися, що ж відбувається на ринку праці країни та чого чекати надалі.

Хто потрібніший?

Початок 2013 р. ознаменувався продовженням активності роботодавців, хоча зазвичай у січні після свят у цьому плані фіксується певне затишшя. Більше того, кажуть аналітики, саме з початком року низка компаній розгорнула вихід на нові ринки і почала зміцнювати свої позиції. При цьому, за словами керівника регіональної мережі Brain Source International Юлії Пасічної, найбільше вакансій у продажах у секторах B2C (бізнес - клієнту) і В2В (бізнес - бізнесу). Це робота для молодих: найчастіше шукають фахівців з досвідом не більше 3 років. Таких пропозицій 63%, а ще у 18% вакансій потрібен досвід не більше 6 років, і приблизно настільки ж часто (17%) шукають дуже молодих «продавців», уточнює директор з розвитку кадрового порталу hh.ua Тетяна Топчій. «Супердосвідчених профі зі стажем 6 років і більше шукають вкрай рідко, на них зараз припадає 2% вакансій у сфері продажів», - зазначає вона.

Найчастіше роботу у цій сфері пропонують лінійним співробітникам прямих продажів, а також менеджерам по роботі з клієнтами. Далі за затребуваністю йдуть специ з управління збутом. Зарплатний розкид у сегменті традиційний: від 3-4 тис. грн для початківців до $10-12 тис. для директорів з продажів. Економісти наводять приклади: торгові представники отримують від 5000 грн ставки + бонуси, менеджери з продажу - від 8000 грн (і теж бонуси), а менеджерам по роботі з ключовими клієнтами або начальникам відділів продажів підприємства готові платити від 16 тис. грн.

Втім, зважаючи на швидкий розвиток інформаційних і комунікаційних технологій, у лідерах щодо затребуваності традиційно залишаються й IТ-спеціалісти. Топчій підкреслює, що завжди є пропозиції і для працівників служби підтримки, і для програмістів (2/3 вакансій), і для технічних директорів. Зарплати залишаються приблизно на рівні 2012 р.: співробітнику служби підтримки пропонують від 5000 грн., Java-програмісту - до 16-18 тис. грн., старшому програмісту - до 24 тис. грн., технічному директору - від 20 тис. грн.

Зберігається попит і на працівників банківської сфери, причому як у Києві, так і в регіонах: менеджер з супроводу кредитних договорів отримує ставку від 3000 грн, завідувач відділенням - до 6000 грн, експерт з продажу банківських послуг - від 2000 грн. Надалі є попит і на молодих співробітників без досвіду, які знаходять своє застосування у клієнтській та технічній підтримках як стажисти, копірайтери, секретарі. Дохід тут становить 3-4 тис. грн.

Нарешті, якщо брати маркетологів, то найактивніше роботодавці шукають персонал для IТ-маркетингу. Наприклад, спеціалісту з розкрутки сайтів дають зарплату до 10 тис. грн, менеджеру відділу маркетингу - 5 тис. грн., Досвідчений же бренд-менеджер може розраховувати на 20 тис. грн.

Більше робітників, хороших і різних

А ось на робочі спеціальності люди йдуть неохоче, констатують аналітики. Це призводить до того, що при значному числі незайнятих довго залишаються незакритими вакансії у галузі роботи з інструментом та обладнанням, нарікає замдиректора держслужби зайнятості Марина Аглоткова. Так, на 1 лютого у сфері роботи з інструментом було більше 10 тис. вакансій, а по лінії роботи з технологічним обладнанням - понад 7 тис. Дійсно, незважаючи на складну ситуацію у промисловості, деякі підприємства вже у лютому почали активний набір штату. Так, у Києві можна зустріти оголошення авіазаводу ім.Антонова, що набирає людей за всіма основними робочими спеціальностями (мабуть, у зв'язку з пожвавленням діяльності через замовлення на літаки).

З цього приводу голова правління великої виробничої компанії, ПАТ «Кримський содовий завод», Владислав Шмельков коментує: «Сьогодні всі прагнуть стати «білими комірцями», ходити в офіси і працювати на планшетах. Але так не буває. Хтось з молоді все одно повинен надіти спецівку і працювати фізично. Брак таких працівників на ринку праці величезний. Скажімо, ми зараз намагаємося закрити вакансії токарів, водіїв автокранів, апаратників, машиністів екскаваторів, теплотехніків. Але надходять лише резюме бухгалтерів, економістів, юристів, яких ми не потребуємо. У наявності перекіс у системі підготовки кадрів, це відчувають на практиці всі роботодавці. І криза тут ні при чому: заводи, які не можуть похвалитися великими цифрами зростання виробництва, все одно розвивають нові напрями, тому робітники потрібні завжди».

І правда, профтехучилища нині готують не стільки з виробничих, скільки все з тих же офісних спеціальностей. Але такого персоналу в країні вже давно надлишок. «Головне завдання ПТУ - готувати робітників. Сьогодні ж після училища молодий фахівець здатний запропонувати лише середній рівень теоретичної підготовки. Щоб навчити його працювати, доводиться виділяти досвідчених наставників, і в середньому донавчання займає близько року. Проблема у тому, що навчальні програми ПТУ морально застаріли і відірвані від практики; багато із них впроваджені ще у радянські часи, а з тих пір світ змінився. З'являються нові технології, обладнання, змінюється система менеджменту та вимоги до організації праці. Для більшості випускників те, з чим вони зіштовхуються на першому робочому місці, стає сюрпризом», - розповідає Шмельков.

У Мінсоцполітики згодні: розвиток економіки неможливий без того, щоб національний трудовий потенціал відповідав реальним завданням сучасності. Так, за словами заступника міністра соцполітики Лідії Дроздової, в усіх розвинених країнах пріоритетним завданням подібних держорганів є формування якісного людського та трудового потенціалу з високим рівнем загальної та професійної освіти згідно з потребами економіки, з високою культурою праці, схильністю до інновацій, з мобільністю і здатністю адаптуватися до динамічних умов праці. «У той час як на українському ринку праці зберігається дисбаланс попиту і пропозиції, недостатня якість підготовки кадрів, структурна невідповідність їхньої підготовки актуальним економічним потребам», - зазначає чиновник.

Чого чекати завтра?

При цьому вимоги до здобувачів у 2012 р. залишилися у цілому такими ж, як і раніше, зауважують у Brain Source International. Наймачі шукають «кращих» кандидатів, і образ «кращого» може сильно різнитися, але всі прагнуть розглянути максимум претендентів перед прийняттям остаточного рішення. «Іноді це дозволяє роботодавцям «відчути» ринок, проаналізувати і вивчити мотиваційні схеми і системи, пропоновані іншими компаніями», - підкреслює HR-експерт Ріна Радченко. Притому наймачі нерідко «перегинають», висуваючи завищені вимоги при заниженій базовій ставці, це стосується і висококваліфікованого персоналу. А також вказуючи у вакансії не стільки реальний рівень доходу, скільки те, на що людина може вийти у перспективі за умови успішної роботи.

На рівень зарплати впливає декілька факторів, деталізує Топчій. По-перше (крім власне рівня позиції - виконавець, міддл-менеджер, або топ-), це сфера, в якій працює підприємство: найвищі ставки сьогодні не тільки в IТ-фірмах, але і в агробізнесі, фармацевтиці. По-друге, важливо, у якому саме структурному підрозділі доводиться трудитися: приміром, вартість маркетингового директора у компанії, яка займається прямою дистрибуцією, буде вище аналогічної для фірми-власника обленерго. Але й вимоги до професійної кваліфікації у першому випадку жорсткіші.

По-третє, має значення базис власності підприємства (державне, приватне, іноземне або ж ні). У більшості випадків іноземні компанії надають привабливіші умови, але й запити у них інші, як мінімум йдеться про вільну англійську та досвід роботи у крупних колективах. Уміння відстежувати тенденції розвитку профільної галузі може істотно підвищити вартість і привабливість професіонала.

Не стоять на місці і вимоги, пропоновані «за умовчанням», додає Радченко. Так, якщо 10 років тому вільне володіння ПК ще не було очевидною опцією, а Інтернет і зовсім був екзотикою, то зараз навички комп'ютерної роботи обов'язкові не тільки для офісного персоналу, але і для багатьох інших професій. Шириться інтерес до таких якостей співробітників, як уміння доносити свою точку зору, працювати у команді, писати звіти та аналітичні записки, планувати свій час, робоче завантаження і професійний розвиток.

Чого ж чекати від ринку далі? Топчій вважає, що весна-2013 буде активною, і за сезонними традиціями пожвавлення на ринку праці досягне квартального піку в середині березня. «Я не бачу причин, які могли б кардинально послабити бізнес-активність у І кварталі», - говорить аналітик. Позитивна динаміка може зберегтися весь рік, причому знову без перерви на «літні канікули», тому що економіка країни продовжить відновлюватися від наслідків глобальної економічної кризи, і вакансій буде більше.

Якщо ж говорити про очікування на подальші 3-5 років, то економісти прогнозують динамічний розвиток кадрової потреби в таких областях:

1. Інженерні спеціальності.

2. IT і розробники комп'ютерного апаратного забезпечення.

3. Нанотехнології.

4. Спеціальності на стику електроніки та біотехнологій.

5. Маркетинг і продажі.

6. Спеціальності, пов'язані з сервісом.

7. Логістика.

8. Екологія.

9. Медичні спеціальності, пов'язані з пошуком засобів продовження життя.

10. Хімія.

А значить, ринок праці України буде розвиватися не тільки кількісно, ​​ але і якісно, ​​ з урахуванням високотехнологічних напрямів ХХІ століття. Це є неодмінною умовою для перемоги країни над ефектами кризи і для перспективних економічних реформ.