Берегти замолоду варто не тільки здоров'я, але й гаманець. Адже час летить швидко, і не встигнеш озирнутися, як настане «пенсійний вік». Багато українців, отримуючи чесно зароблені гроші «в конвертах», офіційно декларують мінімальний прожитковий мінімум як зарплату. Це означає, що й податки, включаючи відрахування до Пенсійного фонду, стягуються найменші. На яку пенсію тоді може розраховувати покоління «сірих» зарплат? За логікою речей - тільки мінімальну. Тільки навряд чи цього буде достатньо для нормального життя. У тому, як цю проблему хочуть вирішити в Україні, розбирався ForUm.

Пенсії по-українськи

Українським законодавством встановлено, що система пенсійного забезпечення в нашій країні може складатися з 3 рівнів. Перший - це так звана солідарна система, за якою зараз виплачуються гроші. Вона базується на засадах солідарності та субсидування». Виплати пенсій і надання соціальних послуг відбуваються за рахунок Пенсійного фонду. Другий - це накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яка передбачає відрахування коштів українців до Накопичувального фонду або в недержавні пенсійні фонди. Третій рівень - система недержавного (тобто приватного пенсійного забезпечення, яка базується на добровільній участі українців та їхніх роботодавців.

На сьогодні в Україні існує лише перший (обов'язковий для всіх) і третій рівні. Останній поки що не досить розвинений через відсутність довіри до комерційних організацій. Згідно з Єдиним реєстром підприємств та організацій України на 1 січня 2013 року налічувалося 74 недержавні пенсійні фонди (у 2009 їх було 83, 2010 - 80, 2011 - 77). Таким чином, у нашій країні намітилася тенденція до їх зменшення. Та й наявні фонди з кожним роком укладають все менше й менше контрактів: у 2010 - 69,7 тис., 2011 - 75 тис., 2012 - 61,4 тис.

Нині всі українські пенсіонери отримують гроші згідно із солідарною системою. Але, за інформацією Мінсоцполітики, вже у 2013 році кількість пенсіонерів практично зрівнялася з кількістю тих, хто працює і сплачує внески в Пенсійний фонд. Щоб стабілізувати ситуацію, влада провела пенсійну реформу, яка включала в себе поступове підвищення пенсійного віку для жінок, збільшення страхового стажу, встановлення максимального розміру пенсії на рівні 10 прожиткових мінімумів. Це полегшило тягар, покладений на Пенсійний фонд, але не вирішило питання з його дефіцитом. У 2012 році пенсійна реформа дозволила заощадити 2,6 млрд грн. Але дефіцит ПФ склав 27,2 млрд грн.

У Світовому банку у справах України, Білорусі та Молдови зазначають, що наша країна витрачає занадто велику кількість коштів із Державного бюджету на пенсійне забезпечення. У 2010 році (за останніми даними Світового банку - Ред.) на це витратили майже 16% ВВП, що майже в 2 рази більше, ніж у європейських країнах (в Англії - 6,7% ВВП, у Німеччині - 10,2%, у Росії - 9,4%). Питома вага пенсійних видатків у ВВП України одна з найвищих у світі, а розміри дотацій з Держбюджету у дохідну частину ПФ щороку зростають. Минулого року зі скарбниці довелося перерахувати майже 65 млн грн: 50 млн - на надбавки та підвищення до пенсій, 15 - на покриття дефіциту ПФ для виплати пенсій. Але це проблема не тільки нашої країни. В Європі після кризи 2008 року, у зв'язку зі скороченням робочих місць, у ПФ також стало надходити все менше коштів.

Тобто Україні потрібні нові механізми, щоб забезпечити ситу старість для наступних поколінь. Адже це питання стосується не нинішніх пенсіонерів, а саме молоді та українців середнього віку. Зараз вони з кожної своєї зарплати віддають частину чесно зароблених грошей державі, яка розподіляє їх серед пенсіонерів. Так відбувається останні 23 роки. Але проблема з дефіцитом ПФ не дозволяє прогнозувати ситуацію на найближчі десятиліття. Питання, як держава платитиме своїм громадянам пенсії років через 20-30, залишається відкритим.

Другий рівень або накопичувальна система

В Україні останні 10 років обговорюється можливе введення другого рівня пенсійного забезпечення. Його суть полягає в тому, що українці могли б відкладати частину єдиного соціального внеску, який вони сплачують, на персоніфіковані пенсійні рахунки. Там ці кошти накопичуватимуться. Тобто нам не доведеться нічого доплачувати окремо з «чистої» зарплати, яка залишається на руках після вирахування всіх податків. Йдеться про перерозподіл соцвнеску. Частина цієї суми йтиме не в Пенсійний фонд, а в Накопичувальний. Самими рахунками буде розпоряджатися керуюча компанія. Вона має бути підконтрольна державі, щоб виключити можливість корупції або різкого зникнення цієї компанії з ринку. Адже саме уряд несе відповідальність за те, щоб кожна людина після досягнення пенсійного віку регулярно отримувала свої гроші.

Кошти, які відраховуються до Накопичувального фонду, не просто лежатимуть на рахунках. Вони «працюватимуть», щоб їх не «з'їдала» інфляція. Адже 100 грн, які ви поклали на свій рахунок у 2004 році, це зовсім не те, що 100 грн у 2014 році. Керуюча компанія інвестуватиме в реальний сектор економіки, отримуючи натомість певний відсоток. Таким чином, і економіка України отримує додаткову підтримку від своїх громадян, і майбутня пенсія захищена від інфляційних процесів.

Саме цим інструментом стимулювання економіки скористалася сусідня Польща в кризові роки. Поляки запровадили накопичувальну систему в 1999 році. Вартість активів пенсійних фондів Польщі становила у 2009-му 179 млрд. злотих (близько 44,2 млрд. євро). У 2012 році вони становили 33,2% ВВП Польщі чи 271 млрд. злотих (близько 65 млрд. євро), з яких 34,9% (близько 22,7 млрд. євро) розміщені в акції на біржовому ринку і 56% (близько 36,4 млрд. євро) інвестовані в облігації. Завдяки наявності такого потужного внутрішнього інвестора як пенсійні фонди, фондовий ринок Польщі на сьогодні є одним із найрозвиненіших у світі.

Пенсійні відрахування роботодавця із зарплати поляка, який працює, на сьогодні складають 19,52%, з яких 2,8% передається в OFE (відкриті пенсійні фонди, тобто другий рівень пенсійного забезпечення - Ред.). Нині же польський уряд хоче змінити цю систему нарахування пенсій, щоб знизити публічний борг країни. Задум влади передбачає переведення частини облігацій з OFE в державний фонд соціального страхування (ZUS), пояснює голова Ради міністрів Польщі Дональд Туск. «Громадяни, які є платниками пенсійних відрахувань, обиратимуть, чи вони бажають надалі брати участь у цій інвестиційній грі на біржі, як пропонують OFE. Якщо вони вирішать, що краще мати гарантовану державну пенсію, ніж з OFE, яка спирається на акції на біржі, то вони зможуть зробити свій вибір на користь ZUS», - зазначив Туск.

Україні, враховуючи досвід Польщі, варто діяти обережно і врахувати всі можливі ризики. У нашій країні різке впровадження накопичувальної системи може бути небезпечним. У Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що в накопичувальну систему має відраховуватися 7% від фонду заробітної плати (без збільшення розміру соціального внеску). Тобто ці 7% недоотримуватиме ПФ. А за нинішнього дефіциту, це може суттєво похитнути систему пенсійного забезпечення. Саме тому в одному із законопроектів, запропонованому на розгляд ВР, йдеться про впровадження експериментального режиму накопичувальної системи протягом 2 років.

Пенсійна система в майбутньому

На думку Мінсоцполітики, в Україні накопичувальну систему не варто запроваджувати цього року. «Ми виступаємо за введення другого рівня в нашій країні, але для цього потрібно провести підготовчу роботу. Ввести такі новації нинішнього року - нереально. Це можливо зробити не раніше січня 2015 року», - каже заступник в.о. міністра соціальної політики України Лідія Дроздова. Вона повідомила, що Мінсоцполітики готує законопроект про запровадження накопичувальної системи з 2015 року. Цим законопроектом пропонується знизити віковий ценз для учасників накопичувальної системи з 35 до 25 років. Також вона вважає, що варто почекати, поки поточного року запрацюють закони, спрямовані на легалізацію тіньових зарплат. Це полегшить для ПФ введення другого рівня.

«У 2011 році вже були внесені зміни в законодавство, які визначили умови початку роботи накопичувальної системи. Ними передбачається відрахування частини соціального внеску під другий рівень пенсійного забезпечення. Для реалізації цієї норми здійснюються організаційні та технічні заходи. Нам необхідно створити автоматизовану звітність про стан накопичувальних рахунків з урахуванням стану пенсійних активів», - повідомила вона.

При цьому, на думку заступника міністра, однією з умов запровадження цієї системи має стати відсутність дефіциту Пенсійного Фонду. «Це пов'язано з відтоком частини соцвнеску в накопичувальну систему, що необхідно компенсувати із Держбюджету. Саме тому міністерство відпрацьовує свою позицію щодо легалізації зарплат та зайнятості шляхом підвищення мінімальної зарплати у галузях. Це допоможе узаконити частину доходів, які отримують, і збільшити надходження до Держбюджету. Також необхідно посилити відповідальність за нелегальну зайнятість і збільшити розмір штрафних санкцій», - вважає Дроздова. Ці заходи зможуть забезпечити бездефіцитність ПФ і допоможуть провести осучаснення пенсій.

Наразі же в Мінсоцполітики просять нардепів зважено підходити до рішень, пов'язаних із введенням другого рівня. «Збільшення дефіциту Пенсійного фонду, яке спричинить зменшення відрахувань із соціального внеску, може призвести до затримки виплати пенсій у солідарній системі», - попереджає заступник міністра.

Незважаючи на ризики, до впровадження другого рівня Україна має все-таки прийти і чим раніше - тим краще, вважає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. «Мова йде не відразу про 7% від фонду зарплати. Спочатку 2% відраховуватися з ПФ, а потім поетапно дійде і до 7%. Це не була би велика проблема для України в цілому. Але для ПФ це питання болюче. Хоча і зніме поетапно велике навантаження з фонду», - вважає економіст. За його словами, в ПФ залишаться пенсії лише для держслужбовців і військових. «Початок введення другого рівня вже затягли. Ще у 2003 році починали говорити про це. Якщо б тоді почали це робити, то вже зараз накопичилися певні кошти. А якщо зараз введемо цю систему, то перші пенсії з накопичувальної системи з'являться лише після 2020-х», - прогнозує Охріменко.

Українці опинилися перед дилемою: довіритися в питанні пенсії державі або ж подбати про себе самому. «Приватним фондам я не довіряю. Ні вітчизняним, ні іноземним. Український фонд держава може ліквідувати, а іноземний і того гірше - зникне й нічого не візьмеш. Немає ніяких гарантій, що тобі повернуть вкладені гроші. Та й особливої довіри теж немає», - каже киянка Наталія. На її думку, на 100% можна бути впевненим лише в тому, що пенсію виплачуватиме держава. «Нікому не хочеться, щоб вона була мінімальна. Ми ж не дарма зараз стільки працюємо. Хочеться мати гідну старість, щоб не сидіти на шиї у дітей. А що робити чиновникам, щоб збільшити пенсії, це вже їм вирішувати. Головне, щоб ризики для нас, простих людей, були мінімальні», - каже вона.

Коли в Раді розглянуть законопроект, що пропонує почати жити за новими правилами, поки не ясно. Але в кулуарах подейкують, що це перспектива найближчих двох років. На сьогодні народні обранці більше занепокоєні поточною політичною ситуацією в країні. Але зміни в пенсійній системі України однозначно потрібні. Накопичувальна система дасть свої результати тільки через 20-25 років після її введення, а, як відомо, що посієш - те й пожнеш. Тому потурбуватися про те, щоб далеке майбутнє було прекрасним, варто уже сьогодні. Благо, що вибір є у кожного: легалізуйте свої доходи або відкладайте заздалегідь.


Тетяна Григор'єва

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

5940