Вихід України з СНД: Чи виправданий ризик?

Через 22 роки після підписання Біловезької угоди Україна вирішила «грюкнувши дверима», вийти із Співдружності незалежних держав. Рішення про припинення головування в СНД та підготовку процедури виходу зі складу організації ухвалила РНБО. Ця ідея зовсім не нова. Ще в часи «любих друзів» Україна погрожувала наслідувати приклад Грузії. Однак до серйозних заяв та конкретних рішень справа так і не дійшла.

Хоча наша країна і не була повноправним членом СНД, оскільки так і не ратифікувала Статут Співдружності, тим не менш, її участь у складі цього міжнародного органу була досить активною. Кількість договорів, підписаних українською стороною в рамках СНД, експерти обчислюють сотнями. Одним із найбільш вагомих, на думку багатьох економістів та політологів, є Договір про зону вільної торгівлі. Українське МЗС уже заявило, що з припиненням участі в Співдружності міжнародні договори, укладені нашою державою в рамках цього органу, не втрачають чинності. Але, знаєте, проведення референдуму в Криму також усі називали нелегітимним. А який результат?

Єдиної позиції щодо наслідків кроку в протилежний Співдружності бік для нашої країни в українському експертному колі поки не сформувалося. Є кілька полюсів думок. Одні кажуть, що Україна нічого не втрачає в разі припинення своєї участі в СНД. У других зовсім нерадісні очікування щодо цього. А треті визнають, що збитки будуть, проте все ж підтримують ідею про вихід із Співдружності.

У тому, як нам може відгукнутися вихід з СНД, розбирався ForUm.

Ризик економічний

Директор української філії Інституту країн СНД Денис Денисов порівнює рішення новоявленої влади про припинення участі України в Співдружності з гуморескою із серії: «на зло кондуктору купити квиток». Каже, що такий односторонній розрив відносин з СНД, враховуючи, що було заявлено про повне припинення членства в організації, негативно позначиться практично на всіх сферах життєдіяльності нашої країни. Окремо він акцентує увагу на економічній складовій. «Ми можемо говорити про те, що Україна втратить зону вільної торгівлі в рамках СНД. Це означатиме, що її товари, які й так не сильно конкурентоспроможні на територіях країн-членів Співдружності, додатково оподатковуватимуться. Звісно, ніякі експортноорієнтовані виробництва України не зможуть постачати свою продукцію», - зазначає Денисов. Як наслідок, на його думку, це спричинить негативні наслідки не тільки в цілому для економіки держави, але зачепить і соціальну сферу. Відповідно не виключені скорочення і зростання рівня безробіття.

У разі анулювання Договору про зону вільної торгівлі в рамках СНД, за словами президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, в України виникнуть складнощі, насамперед у галузі машинобудування. «У такому разі у нас можна буде зупинити 90% нашого машинобудування. Причому зупинити раз і назавжди. Так склалося, що 95% всієї продукції цієї галузі ми постачаємо в країни СНД. Звичайно, більше в Росію, хоча частково в Казахстан та ін. Тому наразі є дуже великий ризик. Крім того, до країн СНД ми постачаємо продукти харчування. Це близько 30%. Більше 70% хімічної продукції (також йде на експорт у ці країни - Ред.)», - міркує Охріменко. Так, теоретично, ми можемо знайти ринки збуту, каже експерт. Однак на все це потрібні час і гроші. «Тому необхідно дуже обережно робити такі політичні заяви, щоб ми не покарати в першу чергу себе», - зазначає економіст.

По суті, розірвання домовленостей щодо ЗВТ у рамках СНД може спричинити для України скасування наявних пільг щодо експорту товарів у країни-члени Співдружності. «У такому разі, на жаль, навіть за таку стандартну продукцію, як сир, доведеться платити додатковий акциз чи в'їзне мито. Це небажано. Навіть уже не кажучи про те, що можуть заборонити постачати на територію СНД вагони. Це для нас дуже сильний удар», - каже Охріменко. За його словами, за такого розвитку подій на нас не поширюватимуться ці пільги. І, відповідно, від нас можуть вимагати додатковий сертифікат та проходження контролю і т.д. «Бо буде вважатися, що ми звичайна країна і на нас поширюються всі обмеження, які на сьогодні існують для будь-якої держави, що торгує з СНД», - пояснює він.

Про те, що рішення про вихід є досить необачним, говорить і директор Центру євразійських досліджень Володимир Корнілов. За його словами, такий сценарій для України набагато складніший, ніж для тієї ж Грузії, яка залишила лави СНД кілька років тому. Не варто забувати, що повністю відокремившись від політичних документів, вона зберегла позиції за низкою економічних домовленостей в рамках цього органу. Тобто, було що втрачати?

А ось екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко дотримується в цьому питанні діаметрально протилежної думки і вважає, що Україні потрібно було вийти з цієї організації ще багато років тому. «На мій погляд, СНД ніколи реально не було структурою, яка допомагала б країнам», - каже він. До того ж, за його словами, Україні зараз варто думати трохи про інше: про переорієнтування своїх товарів на інші ринки.

«Перша ЗВТ була підписана ще на початку 90-х років. Але, оскільки Росії вона була не вигідна, вона просто не виконувала цю угоду. Те ж саме стосується і договору, який уже нібито переписаний і прописаний під Росію. І нічого позитивного в ньому. Оскільки РФ у ньому зробила винятки, які дуже важливі для України. Ці винятки стосуються енергоносіїв, якими власне Російська Федерація може шантажувати всіх своїх сусідів. Тому нам необхідно ставити питання не про це. А про те, що потрібно переорієнтувати свої товари на європейський, азіатський, латиноамериканський та інші ринки. Потрібно домагатися, щоб ці товари мали найвищу ступінь якості, щоб вони були сертифіковані саме для світового рівня, а не відповідали Стандартам колишнього Радянського союзу. І на цьому ставити крапку. Тому що ці плачі Ярославни про те, що ми щось втратимо, продовжуватимуться доти, поки ми нарешті не скажемо самі собі, що нам потрібно стає конкурентоспроможною країною, а не виробляти ширвжиток, який далі СНД нікуди йти не може», - заявив Огризко.

Експерт з економічної політики Віталій Кулик також підтримує ініціативу виходу України з СНД, хоча й не заперечує, що певних збитків наша країна все ж зазанає.

Що стосується інвестицій... Так, їх особливо багато ніколи не було з країн, що входять до складу Співдружності. Проте, за словами Дениса Денисова, «якщо будуть скасовані угоди про захист інвестицій на території країн СНД, то це, природно, може означати, що ніякий бізнес з країн СНД не захоче приходити сюди і, який просто розумітиме, що він тут не має ніякого захисту».

Поза цифрами

Однак не економікою єдиною. Адже Україну та СНД пов'язує також і низка інших угод, що стосуються політичної, соціальної та гуманітарної сфер. Експерти не виключають, що на цьому тлі також можуть виникнути якісь проблеми. У тому, що в результаті ми отримаємо колосальні соціальні втрати, впевнений Володимир Корнілов. «Мало хто з нас здогадується, що, скажімо, пенсії людям, які працювали в СРСР, пенсійний стаж зараховується в інших республіках у рамках цих домовленостей СНД. Диплом про освіту (зізнається - Ред.) і т.д. Україна ратифікувала більше тисячі законів, документів, підзаконних актів у рамках СНД і вихід із Співдружності тягне за собою розрив цих усіх документів», - каже Корнілов.

А ось Віталій Кулик вважає, що Співдружність вичерпала себе, як інтеграційне об'єднання, хоча і не виключає можливих проблемних моментів на ґрунті останніх рішень української сторони.

«Вихід із СНД призведе до того, що Україна буде виключена з низки угод, у тому числі ЗВТ, економічних та соціально-економічних угод у рамках СНД. Це означатиме, що питання визнання наших дипломів, сертифікатів, пенсійного забезпечення та ще низка інших питань підвисатимуть і можуть звучати з цього простору. Але якщо ми збалансуємо вигоди і збитки перебування в СНД, то, очевидно, що ті вигоди, які ми маємо від Співдружності, не є критичними для України в питанні перебування в євразійських інтеграційних процесах чи проектах», - каже Віталій Кулик.

Зона взаємодії

Як же вихід із СНД позначиться на співпраці з країнами-учасницями цієї структури? На рішення українського РНБО вже відреагував президент Білорусії Олександр Лукашенко, заявивши, що вихід України з СНД - необдуманий, неадекватний і неправильний крок», зазначивши також, що це є економічно невигідним для нашої країни.

Судячи з усього, Україні доведеться будувати відносини на основі двосторонніх угод. Поза рамками організації.

Думки про те, що розрив відносин з СНД усе ж стане краплею дьогтю для економіки України, дотримується народний депутат VI скликання, колишній член Комітету ВР з питань закордонних справ Тарас Чорновіл. «У нас же немає двосторонніх договорів з Казахстаном та іншими країнами про проходження продукції, про торговельні зв'язки, про пропуск вантажів, про торговельну кооперацію. Зараз ці питання вирішуються на основі взаємовідносин, побудованих у СНД. Тому, виходячи з цієї організації, ми автоматично припиняємо дію всіх цих двосторонніх договорів, які паралізують торговельні відносини не тільки з Росією, але і Білоруссю, Казахстаном та ін. А як у такому разі вижити економіці? Потрібно тоді виходити із застереженнями, що укладатимуться двосторонні договори. Але така пропозиція не отримає підтримки з боку країн СНД», - припускає Чорновіл.

У той же час експерт з економічної політики Віталій Кулик каже, що наш вихід з СНД жодним чином не вплине на відносини з тим же Узбекистаном. Казахстаном, Вірменією. «Це все легко покривається двосторонніми відносинами. Навіть у рамках нормативної бази, що є між нашими країнами, нам вдасться покрити наші невеликі проблемні моменти», - стверджує Кулик.

Припустимо, що з більшістю країн-учасниць СНД, дійсно, вдасться налагодити відносини без особливих втрат для нас. Але, наскільки ймовірно налагодити зв'язки з тією ж Росією? Адже глава уряду РФ Дмитро Медведєв напередодні заявив привселюдно про можливе «вжиття заходів» щодо України, в разі її виходу з СНД або підписання економічної частини Угоди про асоціацію з Європейським союзом. Російський прем'єр зазначив, що «доведеться переглянути умови співпраці в галузі аграрного бізнесу» з українськими колегами і «вжити заходів щодо захисту російського аграрного ринку в рамках процедур Світової організації торгівлі». Втім, подібні заяви не стали особливою несподіванкою. Ще до цього політолог, голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко зазначав: «З Російською Федерацією, так чи інакше, ці проблеми будуть. Незалежно від цієї угоди. А вона - наш основний партнер. Що стосується інших країн, з якими нас пов'язують активні торговельні зв'язки в СНД - це Білорусь і Казахстан, думаю, тут треба переключатися на двосторонні відносини, в рамках яких ми також можемо активно розвивати товарообіг».

На думку експерта, у відносинах України і Росії після кримських подій кардинально все змінилося. І сподіватися, що ми залишимося в СНД, і це допоможе надалі у відносинах з Росією та з поверненням Криму, на його думку, «верх наївності».

У свою чергу народний депутат України Ганна Герман каже, що не підтримує ініціативу виходу України з СНД. «Я проти будь-яких виходів. Тому що ми не можемо відмежовуватися від своїх сусідів. А щоб ефективно працювати з сусідами, мати інформацію, потрібно бути всередині структури. Я думаю, що будь-які кроки на зближення завжди є найкращими для України, ніж які-небудь кроки на віддалення. І СНД у тому числі», - пояснює вона свою позицію.

Нескладно помітити, що обидві сторони: і ті, хто за вихід, і ті, хто проти такого рішення, сходяться в одному - втрати для України все ж будуть. Нехай навіть кожен оцінює їхню величину по-різному. Проте залишаються відкритими питання: чи буде користь і наскільки виправданий такий крок?

Тетяна Мацур,