Доволі значна частина українського суспільства покладає надмірні надії на допомогу Заходу, зокрема Євросоюзу. Логіка цілком зрозуміла: раз повстав Євромайдан, оскільки підписана в повному обсязі Угода про асоціацію з ЄС, то Європа просто зобов'язана нам допомогти, незважаючи на внутрішні суперечності, пише Владислав Старинець у виданні «Капітал».
Багато хто, дивлячись на красиві декорації неофітів Євросоюзу, вже бачать Україну другою Польщею, всупереч суворим економічним реаліям. Однак неупередженому аналітику очевидно, що другою Польщею Україні в найближчому майбутньому не бувати. На те є низка причин.
По-перше, поляки мали кращі стартові можливості в 1990-х. По-друге, вони першими зайняли економічні ніші, в які Україна уже не потрапить. По-третє, вони досить багато заробили на торгівлі з країнами СНД, а борг Польщі все одно становить $ 365 млрд (нагадаю, це втричі вище від аналогічного нашого показника). По-четверте, Варшава хотіла би більше продавати продуктів харчування та інших промислових товарів в Україні, бо їй тісно на європейському ринку, де дуже складно конкурувати з Німеччиною і Францією.
Незважаючи на всі успіхи Польщі, зовнішня торгівля її дефіцитна, і за підсумками 2013 р. дефіцит становив понад $ 11 млрд. Цій країні вкрай потрібні нові ринки збуту, тому вона так активно підтримувала підписання договору про асоціацію України і Євросоюзу. А Київ сам хотів би отримати доступ до ринків ЄС, який йому в необхідному обсязі скоро навряд чи нададуть. Згідно з Угодою про асоціацію, Україна зможе продавати зерно і продукцію тваринництва лише в межах мізерних квот і лімітів. При цьому наша країна буде зобов'язана купувати в тому ж ЄС свинину і цукор - також у рамках квот. Наприклад, Україна матиме право продати в Євросоюз 20 тис. т свинини і пшениці, але при цьому зобов'язана буде придбати 10 тис. т свинини в державах ЄС. Чим це обернеться для вітчизняного сільгоспвиробника, здогадатися нескладно.
Теоретично Україна зможе продавати в ЄС товари промислового виробництва, але тільки після того, як пройде відповідну сертифікацію і якщо своєю продукцією зможе конкурувати з європейськими брендами. В це мало хто вірить - і у нас у країні, і в ЄС. Більш того, проблеми виникнуть і у вітчизняних рітейлерів - про це свідчить досвід тієї ж Польщі. Нагадаю, з десяти найбільших польських роздрібних мереж майже всі не мають польського походження.
Таким чином, стає очевидним, що ні Польща, ні її старші партнери по Євросоюзу за свій рахунок утримувати Україну з її економікою, яку лихоманить, не стануть. Очікувати подібної поведінки від ЄС - значить страждати на гостру форму європатерналізму.
Хто ж може допомогти Україні? Та тільки вона сама.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом