Літні канікули 2014 року у юних мешканців Донбасу вийшли, прямо сказати, страшні. Оздоровлення під вибухи снарядів і рикошети куль організувати складно. Тут хоча б уберегти життя.
Але «зле літо АТО» закінчується. Правда, не закінчується сама антитерористична операція. Однак, попри всі жахи війни, життя не зупинилося. Для дітей це продовження життя означає, що восени - знову до школи. Тільки от що робити, якщо школу зруйновано?
Як держава має намір продовжити навчання дітей в зоні АТО, а також дітей-переселенців, і наскільки готові школи і дитсадки прийняти нових учнів - з'ясовував ForUm.
Централізованого плану немає
Як з'ясувалося, ні один вищий державний орган проблемою влаштування дітей-переселенців до шкіл та дитсадків не займається. У Міністерстві соціальної політики на наш запит відповіли, що «в підпорядкуванні Мінсоцполітики немає шкіл і дитсадків» і що треба звернутися до Міністерства освіти або в місцеві органи влади.
У Міносвіти повідомили, що безпосередньо переселенцями вони не займаються, а делегували ці повноваження місцевим органам освіти. «Враховуючи ситуацію, що склалася в окремих регіонах країни, Міністерство освіти і науки України листом від 24.03.2014 № 1 / 9-171 доручило місцевим органам управління освітою забезпечити належні умови для навчання та виховання дітей, які виїхали на проживання або тимчасове перебування до інших населених пунктів України, надання їм необхідної психологічної підтримки і сприяти батькам учнів (вихованців) у вирішенні питань, пов'язаних із зарахуванням дітей до навчальних закладів за місцем проживання або тимчасового перебування», - відзначили в прес-службі МОН України.
Народний депутат України Віталіна Дзоз у своєму коментарі нам також підтвердила, що держструктури вищого порядку не займаються проблемами донбаських школярів і дошкільнят: «Проблему влаштування дітей-біженців з південно-східних областей до шкіл і дитячих садків України сьогодні повністю покладено на плечі батьків і керівництва місцевих управлінь освіти. Кожна область вирішує проблеми з розподілом дітей-біженців до шкіл і дитячих садків самостійно. Централізованого плану дій у країні, на жаль, немає».
Однак принаймні кількість дітей, які приїхали на тимчасове перебування і вступили до нових навчальних закладів, МОН називає.
Офіційно зареєстровано органами місцевого самоврядування 27 тисяч дітей.
Питання про зарахування або переведення до навчальних закладів для дітей, які виїхали на проживання або тимчасове перебування до інших населених пунктів України, належить до компетенції місцевих органів управління освітою.
Зокрема, за інформацією департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), станом на 6 серпня 2014 року в установи освіти Києва влаштовано 1161 дитину зі східних регіонів та Криму (501 дитину влаштовано в дитсадки; до шкіл Києва підуть 643 учні зі сходу і Криму)», - уточнили в прес-службі Міносвіти.
Однак, у зв'язку з тим, що немає єдиної інформаційної бази, ми не змогли з'ясувати загальну картину ситуації, чи готові школи і дитсадки прийняти дітей, чи все у них є? Кожен окремо взятий навчально-виховний заклад належить сам собі. Однак, виходячи з цифр, озвучених Київською міськрадою стосовно кількості дітей-переселенців, можна припустити, що, оскільки ця цифра не така вже й велика, глобальних проблем не виникає.
Між тим ні для кого не секрет, що офіційні цифри можуть сильно відрізнятися від реальних, які сьогодні в Україні ніхто не в змозі порахувати. Крім того - швидше за все, жителі немирного Донбасу сподіваються, що до кінця літа силові протистояння закінчаться і діти зможуть піти до рідних шкіл. Але що, якщо цього не станеться? Ось тоді можна буде очікувати «шкільно-дитсадківського ажіотажу», на жаль.
Міністр освіти і науки Сергій Квіт на прес-конференції 15 серпня розповів, що ситуацію зі шкільною освітою на Донбасі міністерство контролює. «Як не дивно, ми продовжуємо тримати ситуацію під контролем. Міністерство має у своєму розпорядженні повну статистику стосовно постраждалих у цьому регіоні шкіл, дитячих садків, вищих навчальних закладів. Можу запевнити, що діти не залишаться без освіти - школи Донецької та Луганської областей раніше були заповнені далеко не на сто відсотків, так що ми всім знайдемо місце», - запевнив міністр.
Документи - не необхідність, а підручників може не вистачити
Попри небажання Міносвіти розбиратися з деталями, деякі кроки для забезпечення можливості дітей-переселенців вчитися все ж зроблено.
Так, у міністерстві повідомили, що прийом дітей до дитячих садків здійснюється за місцем фактичного проживання батьків, а також - що переведення учнів до загальноосвітніх установ здійснюється з урахуванням потреб і бажань батьків і дітей, а не просто «де місце буде».
Також Міносвіти звернулося з листом до органів управління освітою та керівників дошкільних навчальних закладів з проханням здійснювати прийом дітей до дошкільних навчальних закладів без попередньої електронної реєстрації, для прийому дітей до дошкільного навчального закладу (групи) компенсувального типу додатково забезпечувати подання висновку психолого-медико-педагогічної консультації, територіального лікувально-профілактичного закладу чи тубдиспансеру, направлення місцевого органу управління освітою. А у разі відсутності свідоцтва про народження дитини - сприяти батькам у його подальшому відновленні в установленому законодавством порядку.
Крім того, зарахування до загальноосвітніх навчальних закладів учнів, які проживають на території Луганської і Донецької областей, дозволяється без відповідних документів про базову та повну загальну середню освіту та додатків до них з подальшим відновленням їх у встановленому порядку
Також у Міносвіти роз'яснили, що умови вступу до школи залежать від типу школи і форми її власності. Так, згідно з положенням про загальноосвітній навчальний заклад, зарахування учнів до всіх класів комунальних шкіл I-III ступеню здійснюється без проведення конкурсу і, як правило, відповідно до території обслуговування. Переведення до спеціалізованої школи з поглибленим вивченням окремих предметів, гімназії, ліцею, колегіуму державної та комунальної форми власності здійснюється на конкурсній основі згідно з наказом МОН. У цьому випадку перевірка знань дитини допускається.
Однак з дитсадками, наприклад у Києві, не все так просто і для киян, не кажучи вже про переселенців. Загальновідомий факт, що в багатьох районах столиці місць у дитсадках катастрофічно не вистачає.
«Якщо з переведенням до нової школи проблем зазвичай не виникає, то до дитячого садка без черги дітей-біженців міська влада взяти просто не може. Впевнена, що одним із шляхів вирішення цієї проблеми може стати відкриття додаткових груп дошкільної освіти прямо при пунктах тимчасового розміщення біженців або при санаторіях, школах», - таким бачить вихід із ситуації Віталіна Дзоз.
Як вже зазначалося, на питання на кшталт - чи всі школи забезпечені достатньою кількістю книг з урахуванням учнів-переселенців? Чи вистачає елементарно вчителів та вихователів у школах і дитсадках? - Міносвіти відповідь не дає. Однак є всі підстави припускати, що проблеми таки виникнуть. Подібної думки дотримується і Дзоз: «Вже не викликає сумнівів той факт, що до початку нового навчального року в багатьох школах виникнуть проблеми і з підручниками, і з нестачею педагогів. Адже потік біженців з Донбасу, на жаль, не зменшується. Точна кількість дітей, які через війну підуть до школи вже в іншому місті або області, назвати важко. Багато батьків досі вірять - вони зможуть повернутися додому і жити як раніше. На жаль, як раніше більше не буде. Потребують рішення, природно, і кадрові питання. Багато вчителів, викладачів, вихователів Донбасу і Луганська самі стали біженцями. Яка потреба східних областей України у педагогічних працівниках - все це тільки належить з'ясувати».
Коли пролунає шкільний дзвоник
Разом з тим відстрочувати початок навчального року у зв'язку з ситуацією на сході Міносвіти має намір тільки безпосередньо в зоні проведення АТО. «Відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту” навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності починається у День знань - 1 вересня. У районах, тимчасово контрольованих російськими диверсантами і терористами, для безпеки учнів і педагогів початок навчання доведеться відкласти на період до остаточного завершення АТО, будуть застосовуватися різні форми надання освітніх послуг», - зазначили в Міносвіти.
Квіт уточнив інформацію: «У більшості закладів Донбасу навчальний рік розпочнеться у звичні терміни, 1 вересня. Втім, у районах, які контролюються незаконними воєнізованими групами, заняття зі зрозумілих причин почнуться дещо пізніше. У цих місцях ми плануємо перенести навчальний рік на 1 жовтня або коли це буде можливо».
При цьому, за інформацією Віталіни Дзоз, - треба буде багато чого зробити для відновлення будівель шкіл в зоні проведення АТО. «Найскладніше на сході - поки не закінчаться військові дії, про початок навчального року не може бути й мови. Наражати на небезпеку життя дітей не можна ні за яких умов. За приблизними оцінками в Донецькій і Луганській областях серйозно пошкоджені будівлі понад 180 установ освіти. Крім покрівель та стін в школах і дитячих садах необхідно буде відновити електро- і теплопостачання, водопостачання, відремонтувати системи каналізації. У багатьох містах на сході саме соціальні об'єкти інфраструктури належить ретельно перевірити саперам. Але весь збиток і весь обсяг роботи можна буде дізнатися лише після закінчення воєнних дій», - зазначила нардеп.
Ще більш сумну статистику наводить Квіт: «За нашими даними, в одній тільки Луганській області пошкоджено 112 навчальних закладів. З 1093 навчальних закладів Донецької області постраждало 168. Повністю зруйнована Лутугинська гімназія, а в більшості шкіл вибиті вікна і нанесені серйозні пошкодження».
За даними Міністерства освіти, відомо, що в Луганській області зруйновано 39 загальноосвітніх навчальних закладів, у Донецькій - 115 загальноосвітніх та дошкільних закладів.
За інформацією Віталіни Дзоз - постраждалих будівель шкіл та дитсадків на Донбасі ще більше. «Найскладніше на південно-сході - поки не закінчаться військові дії, про початок навчального року не може бути й мови. Наражати на небезпеку життя дітей не можна ні за яких умов. За приблизними оцінками, в Донецькій і Луганській областях серйозно пошкоджені будівлі понад 180 установ освіти. Крім покрівель та стін в школах і дитячих садах необхідно буде відновити електро - і теплопостачання, водопостачання, відремонтувати системи каналізації. У багатьох містах на південному сході саме соціальні об'єкти інфраструктури належить ретельно перевірити саперам. Але про весь збиток і весь обсяг роботи можна буде дізнатися лише після закінчення воєнних дій», - зазначила нардеп.
У нормальних батьків - немає ненормальних проблем
Тамара з Краматорська, мама 12-річного школяра, розповіла, що проблем з влаштуванням сина в київську школу у них не виникло.
«У мене дитина перейшов у 7-й клас. Коли я пішла до школи - ніяких проблем із влаштуванням абсолютно не було. Можливо, тому, що ми приїхали раніше, коли не було “напливу”. Ми живемо тут уже два з половиною місяці, а до школи пішли через тиждень після приїзду.
Ми оселилися в Солом'янському районі. І мені дуже пощастило з ріелтором - він володіє інформацією повністю щодо магазинів, шкіл, де що купити, яка школа популярна, потім переглянули в Інтернеті, прийшли до школи - і ніяких проблем не було взагалі.
Вони (у школі. - Ред.) були дуже здивовані щодо нас, адже стереотип про жителів Донбасу склався такий: що їм все винні, так вони поводяться. У школі запитали, де проживає дитина, і дуже здивувалися, коли дізналися, що ми знімаємо квартиру, а не живемо десь у когось на дачі тощо. Другий момент - вони були здивовані, що ми вже обоє працюємо.
Ще виникло питання щодо мови викладання. У школі сказали, що у них немає російськомовних класів. Але я відповіла, що проблем немає - моя дитина вчилася в українському класі. На що вони сказали: “Ви наче не з Донбасу”.
Ми приїхали з документами, я забрала їх. Виявляється, багатьом діткам, які потім виїжджали, не видавали документи зі шкіл під час “правління” ДНР, з якої причини - я не знаю. Але ми забрали, можливо, тому, що раніше “підметушилися”, можливо, це заслуга класного керівника», - розповіла Тамара.
Нові приємні враження - запорука успішної реабілітації
За словами Тамари, вона розуміє, що для її дитини, якій довелося виїхати з дому, перейти до нової школи, поміняти звичне коло спілкування - це вже стрес.
Ще гірше доводиться дітям, які безпосередньо, на власні очі бачили насильство - як вбивають людей, як гинуть їхні рідні, як бомблять будинки та вулиці.
«Звичайно, школи, лікарні, дитячі садки на південному сході після закінчення військових дій мають бути відновлені в першу чергу. Тільки, на жаль, вже ніколи не вдасться відновити куди більш важливе - безтурботне дитинство, спокій і довіру дітей, які в такому юному віці бачили багато... Жахи війни, втечу з дому, втрату рідних і близьких вони не зможуть забути вже ніколи», - поділилася сумними спостереженнями Віталіна Дзоз.
Однак практичні психологи кажуть, що реабілітацію дітей від наслідків жахів військових дій проводити можна і необхідно.
«Всі діти різні, тому написати якийсь універсальний рецепт для психологічного розвантаження дитини - неможливо. Але як мінімум - треба звернутися за психологічною допомогою. Адже фахівці-психологи є в кожному навчальному закладі», - радить практичний психолог Надія Радчук.
Кращим засобом у боротьбі з «військовим» стресом фахівець називає повернення до звичного ритму життя і нові приємні враження. «Повернення до звичного для дитини режиму і способу життя (наскільки це можливо в нових умовах) у поєднанні з новими знайомствами і новими приємними враженнями допоможуть дитині швидше адаптуватися і подолати стрес», - зазначає психолог.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом