Російську літературу створили українці, євреї і негр

Останнім часом у нашому соціумі активно обговорюються проблеми російської мови та її міфічного «ущемлення» в Україні. Моє нещодавнє інтерв'ю на цьому ресурсі з заголовком «В Україні повинна бути одна державна мова» викликало жваву дискусію у суспільстві. Мені почали задавати питання типу: «Скажіть, професоре, Ви що - русофоб?»

Відповідаю: ні, я українофоб по відношенню до русофобів і русофіл по відношенню до українофілів. Я дуже люблю російську літературу, більшою мірою – класичну поезію. Однак змушений зауважити: російську літературу створювали у своїй основі не етнічні росіяни-автори.

Можливо, у цьому і полягає її привабливість. Українці найбільшою мірою можуть пишатися своїм інтелектуальним проектом «російська література». Якщо подивитися на твори російських класиків, наприклад, Толстого (відлученого, до речі, Московською Церквою), можна виявити цілі абзаци, якщо не сторінки, написані французькою мовою.

Я сам собі задаю питання: «Чому ж класик російської літератури не пише повністю свої тексти російською мовою?» Логічною видається і відповідь: та тому, що Толстому просто не вистачало мовних засобів сучасної йому російської мови, щоб повноцінно відобразити усю палітру своїх літературних образів і вражень.

Ті ж проблеми були у Тургенєва та інших найвідоміших російських авторів. Хоча з часом, під впливом насамперед української мови, російська стала багатшою і цікавішою.

Сьогодні російські і «російськомовні» ідеологи, які примкнули до них стверджують, що українська мова - це австрійсько-польський проект. З цього приводу розповім анекдот: новий росіянин приходить до старого єврея і каже: «Тату, дай грошей!» Той відповідає: «Навіщо тобі?» - «Піду до лікаря. Мій сусід-українець стверджує, що кілька разів на тиждень має секс. А у мене з цим проблеми! » Старий єврей і відповідає: « Дурний, розповідай і ти! »

Після приєднання України до Московії навчання у московських школах, церковні служби здійснювали у Москві українські викладачі та священики. Про це чудово написав відомий нам Огієнко. Політичну філософію розвивали мислителі-колабораціоністи Яворський та Прокопович.

Як ви думаєте, якою мовою писали і говорили у Москві інтелектуали, покликані освічувати малограмотну московську боярську і купецьку еліту? Правильно, українською. Давньою мовою, яка увібрала у себе колорит і мовно-смислове багатство скіфо-трипільської цивілізації, яка визначила своє існування ще у VI тис. до нашої ери!

І хоча після відомих подій з Мазепою російське самодержавство неодноразово забороняло українську мову, вона увійшла у тіло російської мови, щоб згодом із нього вийти і продовжити свій тисячолітній шлях у Часі і Просторі.

Але перед тим вона активно розклала російський імперський дух зсередини, показавши його гниле і продажне нутро. Один тільки Гоголь з його «Мертвими душами» чого вартий. Недарма ж його так ненавидів Бєлінський!

Крім Гоголя, серед українців ми можемо назвати геніального Чехова, який писав у своїй автобіографії, що він родом із «мальовничого українського міста Таганрога».

Якщо мало - додамо яскраву і неповторну Ахматову (Горенко), яка страшенно не любила слово «поетеса» і вимагала, щоб її називали «поетом». Усе це люди, які належать до еліти російської літератури. До цього ж списку ми можемо дописати блискучих євреїв і німців Мандельштама, Пастернака, Булгакова, Блока і т.д.

У цілому ж ми маємо всі підстави стверджувати, що російська література створена переважно українцями, євреями і, безумовно, одним етнічним негром - Пушкіним. Окремо стоїть справді етнічний росіянин - Єсенін, але це - окрема тема для розмови ...

Валерій Бебик