Почати хочу із власних віршів.
Как разделить поэзию и прозу?
Как оценить надорванность души? –
Когда надменный критик, глядя грозно,
Клеймо поэту выставить спешит?..
Поэт ли Чехов? – споры неуместны.
Поэт – не тот, кто рифмой овладел,
А – и тот, кто в прозе жизни, повсеместно,
Строкой фантазий – пашет свой удел.
Під час президентської капання-2010 в українських мас-медіа розгорілася неабияка дискусія: чи був видатний український російськомовний письменник Антоній Чехов (саме так записано у його метриці) поетом?
Поштовхом до дискусії послужила заява лідера Партії регіонів В.Януковича про те, що А.Чехов - видатний український поет. І яких тільки злоязиких коментарів не отримав тоді нинішній Президент України!..
Вибори – позаду, але інтерес до теми дискусії залишився. У зв'язку з цим постараємося розібратися з цим питанням, оскільки його предмет виходить за межі мовознавства і (у стилі відомого «філолога всіх країн і народів Й.Сталіна») набуває відомого геополітичного звучання.
Спочатку – трохи біографічного у контексті історії сім'ї Чехових.
Документально підтверджено, що предки А.Чехова (1860-1904) ще у XVII столітті жили в українських населених пунктах:
· В етнічно українському селі Вільхуватка (дід по батькові) Воронезької губернії;
· Селі Зайцівка (бабуся по батькові) Харківської губернії;
· Селі Фофанове (дід по матері) Івановської області;
· У м. Таганрозі (бабуся по матері), який до 1888 р. належав Катеринославській губернії, де більшість населення становили українці... (Звиняцковский В. А.Чехов и Украина // Радуга. - 1985. - №1).
Для тих, хто особливо не цікавився адміністративним устроєм Російської імперії, пояснимо, що губернське місто Катеринослав – це нинішній Дніпропетровськ, батьківщина Л.Брежнєва і радянського «застою».
Якщо когось зпантеличує «українськість» Воронезької області, зверніть увагу на карту етнічних українських земель (рис.1), складену у 1935 р. англійським дослідником Ланселотом Лоутоном (Lancelot Lawton. The Ukrainian Question .- London: The Serjeants Press, 1935).
Отже, серед предків А.Чехова явно проглядається ¾ українців. Візьмемо, наприклад, його прадіда - кріпосного селянина Воронезької губернії Михайла Омеляновича (Євстафійовича) Чехова (1762-1849), якого сини шанобливо величали «пан отче».
«З чого б це «російські» воронезькі селяни величали свого батька українським словом «пан»? - запитує співробітник Ялтинського чеховського музею Геннадій Шалюгін.
Сам себе запитує і продовжує: за сімейними переказами, у прадіда був брат Петро Омелянович, про якого збереглася легенда як про людину, яка обійшла всю Росію для збору коштів на будівництво церкви у Києві. Церкву він нібито побудував. Але чому у Києві, а не, скажімо, у Москві? (Шалюгин Г. Украинские корни Чехова)
Від себе додамо, що Пан - ім'я донецького бога скотарів, відоме ще з ІІІ тис. до н.е. Пізніше воно проявиться в іменах племен паніїв і пандавів (індійська «Махабхарата») і скіфо-еллінського бога Пана (Бебик В. Теукри і «Всесвітня історія»: у пошуках істини // Віче. - 2009. - № 2. - С. 19 -22).
Рис. 2. Батьки А. Чехова: Павло Єгорович Чехов і Євгенія Яківна Морозова
Дід (по батькові), Чехов Єгор Михайлович, був із кріпаків, але згодом зміг викупити себе і свою сім'ю на волю. Ймовірно, він був першою у роду грамотною людиною, що й допомогло йому отримати вільну і вивести у люди своїх синів.
Після звільнення від кріпосного рабства Чехови переїжджають у слободу Крепка, що була розташована за десять верст від «мальовничого українського міста Таганрога», як згодом напише у своїй автобіографії А.Чехов.
Є.М.Чехов працює прикажчиком, своїх синів (серед них - Павло Єгорович Чехов, батько нашого письменника) влаштовує у підмайстри, після чого вони вибиваються у купці. Дружиною діда Єгора була українка Єфросинія Омелянівна Шимко із харківського с. Зайцівка, яка ходила в українській свитці та очіпку. Вона була простодушна, вірила у нечисту силу, а після народження молодшого сина Митрофана пішки ходила із воронезького с. Вільхуватка до Києва на поклоніння святиням (дала обітницю - В.Б.?)
П.Є.Чехов отримав досить рідкісну для селянського сина освіту - закінчив сільську школу, вивчився у дяка співу, а у регента церковного хору - нотної грамоти та гри на скрипці. Захоплення церковною музикою, якою він «діставав» своїх дітей, залишилося у нього на все життя.
Дід (по матері), Морозов Яків Герасимович, теж був із кріпаків, і теж був викуплений своїм батьком на волю, з яким вони потім разом займалися коробейним «малим бізнесом». Дружиною Якова була Олександра Іванівна Кохмакова, із заможного і майстрового таганрозького сімейства, яке спеціалізувалося на виготовленні та продажу ікон і виробів із дерева. Вона народила двох дочок, одна із яких, Євгенія Яківна Морозова, стане матір'ю видатного письменника.
Те, що батьки А.Чехова (рис.2) однозначно ідентифікували себе як українці, можна дізнатися із його листа від 15 лютого 1888р., написаного напередодні поїздки сім'ї на відпочинок у м.Суми: «...Мати і батько, як діти, мріють про свою Хохландію».
Та й самого себе у листуванні з друзями він однозначно ідентифікував як українця. Так, у 1902 р., розмовляючи на Білій дачі з Горьким і Лазаревським, він свідчив: «Я справжній малорос, я у дитинстві не говорив інакше, як по-малоросійськи» (див.: Шалюгин Г. Украинские корни Чехова).
До слова кажучи, при вступі у Московський університет А.Чехов виявив, що, виявляється, він говорив не «державною російською мовою», а українським суржиком: "стуло", "ложить", "пхнуть", "Таханрох"; а у проханні про зарахування до університету слово "медицинский" написав через "ы" - "медицЫнский".
Добре, що випускники Таганрозької гімназії після 8-го класу мали право вступати до університету без іспитів, а то б ще невідомо, став би А.Чехов найвитонченішим українським діамантом у російській літературі та поезії ХІХ-ХХ століть, чи ні...
У будь-якому разі, гаряча дискусія навколо тези про видатний український проект «російська література» (див.: Бебик В. «Російську літературу створили українці, євреї і негр») тільки підтверджує нашу правоту і доказовість...
Ще один факт на користь українського походження А.Чехова. У передмові до першої його збірки українською мовою, яка вийшла за життя цього великого українця у Львові, йшлося, що «Чехов народився на Україні, у Таганрозі». Нагадаємо, що у своїй автобіографії він також писав, що народився у «мальовничому українському місті Таганрозі»...
П.А.Сергієнко, його друг дитинства, згадував: «Найулюбленішим заняттям майбутнього письменника у селі було перебування у людській, де хохлушка-кухарка... майструвала «затірку», і де йому доводилося слухати чудові українські пісні».
Д. К. Зеленін, літературознавець, звертав особливу увагу на численні «новоросійські слівця» (діалектизми, українізми) у листах і творах письменника, які доповнювалися чудовими образами людей і природи України.
Його сучасники-українці Марія Заньковецька та Ігнатій Житенецький однозначно вважали його «своїм». Останній, до речі, просив Івана Франка (1889 р.) написати етюд про українців у сучасній літературі, серед яких він виділяв В. Короленка, А. Чехова і Г. Мачтет.
Наостанок зазначимо, що відомий російський письменник Іван Бунін у своїй книзі «Про Чехова» іменував його як одного «...із найделікатніших російських поетів».
Ось як він описував одну із зустрічей з великим українцем А.Чеховим:
«...Потім зачорніли натовпи кипарисів, які підносилися до променистих зірок. І коли ми зупинили екіпаж і тихо пішли під ними, повз блакитно-бліді у місячному сяйві руїни палацу, Чехов раптом сказав мені:
- Знаєте, скільки років ще будуть читати мене? Сім.
- Чому сім? - запитав я.
- Ну, сім з половиною.
- Ні, - сказав я. - Поезія живе довго (виділено нами - В.Б.), і чим далі, тим сильніше.
Він нічого не відповів, але коли ми сіли десь на лаву, з якої знову відкрився вид на блискуче у місячному сяйві море, він скинув пенсне і, поглядаючи на мене добрими і втомленими очима, сказав:
- Поетами, шановний пане, вважаються тільки ті, хто вживає такі слова, як «срібляста далечінь», «акорд» або «на бій, на бій, у боротьбу із темрявою! …Не кажіть тільки про це одеським репортерам» (див.: Чехов А.П. Повести. Пьесы. / А. П. Чехов. - М.: Эксмо, 2009. - 496 с. / С.20, 22).
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
