Відставка уряду Єханурова – це змова комуністично-олігархічної більшості, до якої долучилася колишня частина помаранчевої команди. Вони змінили помаранчевий колір на білий, капітулянтський.

З одного боку, вони прагнули показати, що ситуативна більшість здатна зробити вчинок, який їм видавався значним. Але ще була спроба понизити найімовірнішу кандидатуру на пост майбутнього прем'єр-міністра. Цим займалася Юлія Володимирівна, це і є основна пружина, яка зіграла і диригувала намірами Литвина.

Таким чином, вони ослабили не стільки уряд, скільки Україну на переговорах і положення України в очах міжнародної громадськості, ослабили Україну в очах Росії.

Гасла були різні. В одних була колаборантська позиція під час газових перемовин, вони їздили в Білокам'яну з холуйськими заявами. Інші робили псевдопатріотичні заяви.

Проблема не в газі, проблема в бажанні відігратися за будь-яку ціну. Це "піррова перемога", оскільки той шквал дзвінків, який прозвучав на різних каналах, підтвердив одне – громадяни України не сприймають цю відставку і вважають її передвиборчим трюком.

Відставка уряду, який провалив газові переговори і підписав найгірший зі всіх можливих варіантів угоди (набагато гірший, ніж «Газпром» пропонував не тільки влітку, але навіть 31 грудня) – подія більше, ніж логічна. Більше того, навіть якщо б уряд не програв газову війну з Росією, результати його господарювання (початок економічного спаду) – створюють більш, ніж достатні умови для відставки. В принципі 250 депутатських голосів проти Кабміну - це показник. Уряд Ющенка-Єханурова не має підтримки законодавчого органу.

Спекуляції Президента і прем'єра на тему виборів, що наближаються, якими нібито і мотивується депутатське рішення, грають проти них. Саме в умовах виборчої кампанії, що почалася, депутати більш ніж чутливі до громадської думки.

Демонстративне нехтування глави держави і його міністрів парламентським рішенням, причому в умовах змін, що набули чинності, до Конституції, що посилюють роль парламенту, є вже не просто свідченням відсутності політичної культури, але можуть стати підставою для початку процедури імпічменту президента, з подальшим кримінальним переслідуванням не тільки його особисто, але і всього уряду. Правда, треба пам'ятати, що в країні генеральний прокурор, який, по ідеї і повинен був би ініціювати кримінальну справу за фактом узурпації влади, також не є повністю легітимним, оскільки на цю посаду судом відновлено Піскуна.

Фактично йдеться про політичну кризу, що прогресує, й веде до повного делегитування влади. Розваливши економіку, команда Ющенка зайнялася знищенням політичних основ державності.

Ситуація з енергозабезпеченням, звичайно, не єдина винна у відставці уряду, але вона стала тією останньою краплею, яка переповнила чашу терпіння не тільки «червоної» і «біло-блакитної» опозиції, але й тієї, хто були на стороні так званої «оранжевої революції» і стояли разом з Ющенком на Майдані. Відбувається розподіл сил. Стає зрозуміло, що за красивими закликами Віктора Ющенка нічого немає, одна пустота. Від нього починають тікати.

Що стосується формування нового Кабміну, то в рішенні про відставку уряду чітко позначено - виконувати обов'язки до формування нового уряду. 2 місяці дається для того, щоб його сформувати. До завершення виборів уряд може виконувати свої повноваження. Нехай виконують з приставкою в.о., і нехай знають, що вони недоуряд, недоміністри. І нехай не надувають щоки, так як вони надували раніше. В деякій мірі відставку проведено і з виховною метою. ВРУ може повернутися до цього питання і внести свої пропозиції щодо кандидатури прем'єра, зі всіма наслідками, що витікають.

Відставку уряду можна було чекати, оскільки деякі сили, які маскувалися під «помаранчевих» сьогодні останню маску з себе зірвали.

Тимошенко готова піти на будь-яку дестабілізацію, чим би це не загрожувало Україні, заради своїх особистих, амбітних і інших інтересів і те, що вона грає в одну гру з путінським керівництвом у Москві…, для мене це давно було зрозумілим.

Сформований уряд як і раніше діятиме, але вже в статусі виконуючих обов'язків, а новий уряд можна буде сформувати, згідно з новою Конституцією, тільки після парламентських виборів.

Рішення Верховної Ради про відставку уряду Юрія Єханурова говорить про те, що парламент готовий узяти на себе політичну відповідальність і контролювати питання роботи виконавчої влади. Таке рішення парламенту дає можливість вже в статусі в.о. міністрів всім членам КМУ продовжити процес переговорів і спільну роботу з урядом над газовим питанням.

Відставка Кабінету міністрів - важке рішення для його представників.., але так загартовують і очевидно якісь люди зможуть претендувати на місце в наступному уряді.

Але для країни в цілому нічого драматичного не сталося. Ми маємо сьогодні врегульований процес, коли члени КМУ на чолі з прем'єром мають приставку в.о., але вони виконують свої функції в повному обсязі, тому й запитувати з них будуть в повній мірі.

Уряд не зміг професійно забезпечити економічний розвиток країни в галузі енергозабезпечення. Це є основною причиною його відставки.