Нічого гіршого не може бути, коли ті чи інші політики, не завжди спеціалісти в тій чи іншій сфер, починають давати прогнози. Як правило, вони не справджуються, але страху на людей наганяють дуже багато. Я би порадив нинішньому Міністру аграрної політики пану Барановському перейматись не прогнозуванням, а реальними кроками по наведенню порядку в аграрному секторі економіки. Бо проблем там, на жаль, більше ніж достатньо. Наприклад, цілком реальним буде пересівання значної частини площі на весні.

Відносно того, що підняття ціни на газ може привести до подорожчання хліба, то, звичайно, ситуація є такою, що енергоносії складають базу будь-якої економіки і підняття цін на них тягне за собою підвищення ціни на всі продукти. Газ у цій ситуації не є критичною складовою у ціноутворенні, більше на хліб впливає ціна на нафту та продукти її переробки. Але поки що, про підвищення ціни на ці продукти не йдеться. Відтак, я сподіваюсь що підвищення ціни суттєвої не буде.

Кожна держава через свої ті чи інші механізми, в залежності від ступеня розвитку економіки, впливає на ціну. Чим більше економіка є ринковою, тим важче впливати адміністративними методами на ті чи інші галузі. Ми визнані країною з ринковою економікою, тому такого адміністративного втручання, як це було раніше, не буде. Звичайно, будь-яка держава, навіть із розвиненою ринковою економікою, має важелі впливу на ситуацію. Тому що питання добробуту, питання суспільного спокою для будь-якої держави є визначальними. Існують методи і важелі впливу на ситуацію, аби навіть неминучі зміни цін на ті чи інші продукти, громадянин не відчував дуже різко. Думаю, в Україні нічого страшного не станеться. Суттєвого подорожчання хліба не буде.

Не потрібно бути Баранівським, щоб зробити висновок про те, що ціна на хліб підвищуватиметься у зв'язку з подорожчанням газу. Якби Баранівський сказав про те, що Міністерство сьогодні вживає всіх заходів, щоб не допустити дорожчання ціни на хліб, то можна було б зняти капелюх і низько поклонитися. А те, що він заявляє, підтверджує безпорадність цього урядовця, і тих урядовців, які навколо нього.

Подорожчання хліба передбачалося, економіку по-іншому не побудуєш. Якщо щось дорожчає, дорожчає вся складова цих економічних процесів. Тому нового нічого Баранівський не сказав. Єдине, він повинен був би зняти шапку, або що він там носить, низько поклонитися громадянам України, вибачитися, написати заяву і піти у відставку, щоб не ганьбити себе і ту політичну систему, яку він представляє.

А Омельченко правильно говорить про те, що в Києві хліб не подорожчає. Він, напевно, має на увазі те, що бюджет міста шукатиме можливості, щоб компенсувати різницю між теперішньою цінною хліба і тією, яка підвищиться. Ця компенсація здійснюватиметься за рахунок коштів міського бюджету. Ось це - позиція державної людини, яка дивиться на свою посаду по-державному, а не констатує факт. У нас стало багато констататорів, і дуже мало професіоналів типу Олександра Олександровича Омельченка. Він дійсно сьогодні заслуговує найбільшої пошани за те, що він робить для мешканців.

Річ у тому, що єдине місце в Україні, де адміністрація може контролювати ціни на хліб, - це місто Київ. Тут збережено структуру контролю адміністрацією всього процесу: від переробки зерна до випікання хліба. В корпорацію «Київ-хліб» входять підприємства і з випікання, і з виробництва борошна, тобто повністю замкнене коло належить місту. Тому теоретично Омельченко може виконати свою обіцянку. Що стосується решти регіонів, то хліб подорожчає, і не тільки у зв'язку з подорожчанням газу, як говорить Баранівський. Річ у тому, що посіяно на 18% менше озимих, ніж рік тому. У зв'язку з такими морозами і ці навряд чи добре перезимують. А результати діяльності уряду такі, що фінансовий стан сільгоспвиробника погіршився, і навряд чи вони зможуть провести нормальну посівну цією весною.

До нового урожаю ціна на хліб однозначно підвищиться, нам навряд чи вистачить своєї продовольчої пшениці для випікання хліба. Її, швидше за все, доведеться закупляти в сусідній Росії і в Казахстані. Тому ціна, природно, зростатиме. Також матиме місце чинник подорожчання самого випікання.

Якщо порівнювати осінь 2006 року з осінню 2004, то ціна може піднятися удвічі.

Це подорожчання має під собою як об'єктивні, так і суб'єктивні причини. Об'єктивні – підвищення цін на енергоносії, і справа не тільки в газі, але й в інших енергоносіях – дизпаливі, бензині і так далі. Природно, підвищення зарплат також впливає на підвищення цін. А суб'єктивні причини в тому, що в результаті некомпетентної політики держави стан сільгоспвиробника погіршився. В результаті лібералізації зовнішньої торгівлі він був поставлений в більш жорсткі конкурентні умови. Всі ці чинники разом і впливатимуть на підвищення цін на хлібобулочні вироби.

З урахуванням зростання ціни на газ, звичайно, повинна підвищитися ціна на хліб. Ціна газу закладається в ціну виробництва.

Що стосується бюджетних органів влади, в даному випадку київської міської адміністрації, то дійсно вони мають право використовувати економічні важелі і регулювати ціну на хліб: чи то будуть місцеві дотації, чи то інші форми. Але в принципі, абсолютно правомірною була заява Омельченка про те, що Київська міська адміністрація має всю нагоду для того, щоб не підвищувати ціни на хліб. Отже з погляду місцевих адміністрацій можливе регулювання ціни на хліб. Все залежить від економічної здатності місцевих органів влади. Якщо вони здатні це зробити - подорожчання не буде, якщо ні, то його слід чекати.

Я б не прогнозував глобальне подорожчання, все залежить від ціни на газ. Думаю, подорожчання хліба буде незначним.