«Котлетні війни»: Україна завдає удару у відповідь

Після невдалих спроб полюбовно вирішити м'ясо-молочні проблеми з Росією (українську делегацію вчора в Москві не прийняли), Україна вирішила пустити в хід «важку артилерію» - звернулася до Міжнародного епізоотичного бюро. Крім того, і наші аграрії мають намір звернутися до Світової організації торгівлі з проханням сприяти у вирішенні питання поставок української продукції тваринництва в Російську Федерацію.

За його словами, міністр аграрної політики Олександр Баранівський, Мінагарополітики вже направило листа генеральному директору МЕБ Бернару Валла, в якому просить посприяти у вирішенні питання поставок українських товарів тваринного походження до РФ. Крім того, спільно з Міністерством економіки планується підготувати і направити відповідні документи до СОТ.

У листі до глави МЕБ зокрема, наголошується, що російська сторона заборонила ввезення українській продукції тваринництва без аргументованих претензій.

"Російська сторона не надала аргументованих претензій щодо заборони експорту і транзиту продукції тваринного походження", - говориться в документі.

Крім того, в листі відзначається, що Росія, вводячи такі заборони, порушила низку міжнародних угод, зокрема угоду про співпрацю в області ветеринарії країн-учасниць СНД і Міжнародну конвенцію про регулювання умов контролю вантажів на кордоні.

Міністр агрополітики ще раз підкреслив, що заборона Росією на ввезення української м'ясомолочної продукції носить політичних характер.

Кажучи про можливі аналогічні дії української сторони, Баранівський відзначив, що на сьогодні це питання поки не обговорюється.

"Українська сторона стоїть на тому, що торгові війни до добра ніколи не доводили", - сказав Баранівський.

У той же час, за його словами, якщо Росія не відмінить санкції, Україна буде змушена вживати аналогічних заходів. При цьому він висловив надію на рішення виниклих проблем у поставках української продукції тваринництва до РФ.

"Ми все-таки сподіваємося, що російська сторона перегляне своє рішення", - підкреслив міністр.

До речі, за даними Держдепартаменту ветмедицини було зафіксовано до 15 порушень при поставках російської продукції, зокрема курячого фаршу, м'ясних і ковбасних виробів, які не відповідали українським стандартам.

Як відомо, Росія заборонила поставки продукції тваринництва з України з 20 січня поточного року через недостатню безпеку продукції, що поставляється.

Тим часом, за оцінкою українських експертів, щомісячні збитки вітчизняної молочної галузі від заборони поставок можуть скласти $50-60 млн., м'ясної - $12-15 млн. За даними експертів, на частку Росії припадає 60% загального експорту української молочної продукції.

15:53 Габріел Асланян, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив в питаннях міжнародного права

Момент звернення України до ВТО можна розцінювати двояко. Обидві країни – Росія й Україна не є членами ВТО, проте намагаються ними стати. В рамках ВТО, на жаль, не існує правових процедур, згідно з якими вирішувалися б суперечки між державами, які не є членами цієї організації. Проте, ВТО, за наявності згоди обох сторін, може виступати між ними арбітром. ВТО можна використовувати в ролі незалежного арбітра. Це компетентний професійний арбітр, який, правда, вирішуватиме питання і суперечку згідно з домовленостями, що існують в рамках ВТО, а також двосторонніми домовленостями між державами.

Рішення, винесене ВТО, буде обов'язковим для виконання у разі згоди обох сторін. В міжнародному приватному праві існує така процедура, згідно з якою сторони, перш ніж подати справу на розгляд до певного арбітражного органу, повинні виказати згоду у письмовій формі. Або це заздалегідь робиться, або атхок, тобто у конкретному випадку, але безпосередньо перед розглядом. В міжнародному приватному праві існує дві подібні процедури. Перший варіант називається - арбітражна обмовка, другий – арбітражний компроміс. В даному випадку застосовуватиметься арбітражний компроміс. Судячи з усього арбітражної обмовки немає. Якби вона була - можна було б подавати відносно арбітражної обмовки.

Звернутися можна було б до будь-якого міжнародного арбітражного органу. Проте, в даному випадку йдеться не про міжнародну приватну процедуру, оскільки вона відноситися до міжнародного економічного права. Тому вона є публічною правовою процедурою. Принцип арбітражу застосовується той самий. Але ВТО є одним з найавторитетніших гравців міжнародної економіки. Відповідно, в даному випадку Україна матиме на свою користь рішення органів ВТО, яке в подальшому може бути сприйнято в рамках міжнародних робочих груп, як аргумент проти вступу Росії до ВТО. Плюс є ще піарівський момент. Це можливість максимально ефективно донести свою точку зору до міжнародного співтовариства.

15:38 Кость Бондаренко, Політолог, директор київського Інституту проблем управління ім. Горшеніна

Справа в тому, що апеляція до організацій такого рівня малоефективна. Це питання має вирішуватись на україно-російському рівні, на рівні урядів, відповідних відомств. Міжнародні організації тут малоефективні.

Якби Україна і Росія були членами СОТ, то відповідно тоді можна було б говорити про ефективність такого звернення. Наразі, будь-яке рішення комітетів та структур до яких звертається Україна, може мати лише рекомендаційний характер для Росії. Це рішення може бути обов’язковим лише для членів СОТ. Для Росія воно не може бути обов’язковим. Якщо навіть рекомендаційне рішення буде не на користь Росії, навряд чи це загальмує її вступ до СОТ. При вступі в цю організацію спрацьовують інші чинники. Для того щоб Росія стала членом СОТ вона повинна врегулювати спірні питання та певні законодавчі норми з кожною країною членом-СОТ. Якщо будуть врегульовані всі ці питання і Росія отримає право вступити в Світову організацію торгівлі, то її конфлікт з Україною, не членом СОТ, не буде мати жодного значення.

Не думаю, що Україна вживатиме аналогічні заходи стосовно російської продукції, Україна більше зацікавлена в експорті своєї продукції в РФ. Оскільки 60% українського молока і м’яса йде саме в Росію.

14:05 Микола Пацюк, Заступник голови Державного департаменту ветеринарної медицини

Ми звернулись в Міжнародну епіозоотичне бюро с пропозицією щодо сприяння розв’язання проблеми експорту м’ясо-молочної продукції.

Що стосується СОТ та інших організацій, то ми до них не звертались, бо ми сьогодні не є членами Всесвітньої торгової організації та ЕС. Ми звернулись в ту організацію, членом якої сьогодні є.

Ми сподіваємось, що Міжнародна епізоотичне бюро прискорить вирішення цієї проблеми. Вчора ввечері бюро розглядало це питання. Робота вже йде.

Міжнародне правило перевезення вантажів для експорту та імпорту таке: якщо служба на кордоні встановлює факт, що продукція або заборонена до ввезення, або перевезення здійснюється за фальсифікованими документами, або є підозра що вона не якісна, завдання служби – не допустити її ввезення на нашу територію. Були такі факти, тоді ми складали акт, вказували на причину затримки і повернули такий вантаж в країну-відправник. Ми робимо так, як роблять у всьому світі.

Минулого року з території Польщі йшло 422 вантажі з порушеннями ветеринарних вимог, тоді їх не допустили на територію нашої держави. Стосовно 15 випадків з російським вантажем, то ми теж склали акти і не пустили їх на територію нашої держави. На частину вантажу не були оформлені документи, частину цих вантажів везли з тих регіонів, яким Державним департаментом медицини була введена заборона в зв’язку з пташиним грипом в Росії. Ця вся продукція була повернута у Росію. Звичайно, якщо вантажі з Росії чи з будь якої іншої країни будуть йти без дотримання відповідних вимог, або їх порушення - ми їх повертатимемо.

13:12 Володимир Фесенко, кандидат філософських наук, доцент політології, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»

В принципі, дії української сторони цілком правомірні, оскільки мотивація російської сторони у віданні санкцій виглядає не дуже переконливо. Тому з'явилася версія, що ці санкції мають політичне підґрунтя. В ситуаціях, коли виникають, так звані, «торгові війни»: конфлікти між країнами щодо умов ввезення або вивозу тих чи інших товарів, як правило, звертаються в міжнародні інстанції, вони для цього й існують. В цьому випадку - це самий оптимальний, конструктивний, правомірний шлях української сторони. Інша річ, що оскільки є політичне підґрунтя, проблему треба вирішувати на більш високому рівні, через особисті контакти президентів і прем'єрів. На рівні міністерств сільського господарства, і навіть на рівні МЗС цю проблему, на жаль, вже не вирішиш. Мені здається, що жорстка позиція м'ясо-молочного профі - це відповідь Кремля на Чорноморську проблему і на проблему маяків. Тому тут треба діяти в комплексі. Безумовно, треба захищати національні інтереси, але не треба провокувати Кремль. Коли українська сторона завдає удару в одному місці, наприклад, по маяках, а Росія відповідає ударом в м'ясо-молочну галузь нашої економіки – це шлях, який веде в глухий кут. Краще проблеми вирішувати наперед, ніж провокувати виникнення воєн надалі.

Тому не варто Україні вживати аналогічних заходів щодо російської продукції. Це шлях перевірений і випробуваний, але ні до чого доброго він не приведе. Все це ланцюгова реакція. Вони нас б'ють в одному місці, ми їх в іншому, так можна до безкінечності. Такий варіант розвитку подій приводить тільки до ескалації конфлікту, але не до його вирішення.

13:11 Віктор Небоженко, політолог, директор соціальної служби «Український барометр»

Навряд чи посередницькі організації можуть допомогти налагодити стосунки між двома країнами. Ситуацію, і швидше, треба вирішувати на рівні прем'єр-міністрів. В України дуже мало якихось серйозних економічних переваг, які б привертали російський ринок. А він є головним для України, тоді як в Європі, окрім ринку «чорної робочої сили», мафії і проституції, наша країна нічим не представлена. Тому «білий ринок» - у вигляді українського м'яса, молока, текстильної продукції і сировини в Росії будь-яким шляхом треба зберегти. Я думаю, що посередницькі міжнародні організації тут навряд чи допоможуть. Проблема полягає і в тому, що Фрадков, на відміну від Єханурова, не має перед своєю посадою приставки «в.о.». Тому не дивно, що представників нашого уряду не пускають в приймальні російських міністерських відомств.

У цьому питанні 50% політики, а 50% економіки. Заборона ввезення нашої продукції – результат проблем, які накопичилися у відносинах між нашими країнами, саме, в торгівлі. Це суміш особистих відносин між українськими виробниками і російськими продавцями - з одного боку, і тими застарілими механізмами регуляції економічних відносин, які існують між нашими країнами - з другого боку. Той факт, що Росія змогла подати докази про те, що на ринок потрапляють несанкціоновані продукти, говорить про те, що між нашими країнами в плані торгівлі немає порядку. Завдання прем'єр-міністрів вирішити цю проблему.

До газових, маякових, трубних, м'ясних війн весною може приєднатися вся решта воєн. Росія весною може почати створювати бар'єри на шляху українським гастербайтерів. А їх в Росії декілька мільйонів. Зі сходу України їдуть, як правило, до Росії на заробітки. А з заходу - до Європи. Гастарбайтери, не дивлячись на їх сезонний характер роботи, привозять до України реальні гроші. Грубо кажучи, ми повторюємо варіант Югославії 80-х років.

Нам не слід вживати відносно російської продукції аналогічних заходів. Ми знаємо слабкі сторони один одного, якщо ми тиснутимемо на них - це буде справжня економічна війна. До виборів ми все одно не вирішимо жодну з цих проблем. А після формування нового уряду в Україні, Кремль вже дивитиметься: чи треба їм упускати політичний аспект економічних відносин або обмежиться політичним прагматизмом.

Якщо Росія не відмінить заборону протягом декількох місяців, це вдарить по виробництву м'яса і молока в Україні. Для відновлення будуть потрібні роки. У Росії піднімуться ціни, але за законами ринку знайдуться інші постачальники м'яса і молока. Україні не з руки брати участь у війні, нашу промисловість важче підняти, ніж росіянам знайти інших постачальників.