Думаю, що навіть без всякого збільшення масштабів навчань з підрозділами країн НАТО, це питання виявилося б в центрі уваги. Певні сили використовували і продовжують використовувати цю тему аби привернути до себе увагу. Есдеки, вітренківці вже гучно говорять про те що уряд втягує Україну в НАТ. До них можуть приєднатись і інші сили. То ж це питання буде політизоване максимально. Я б навіть передбачав, що до виборів не варто сподіватись на вирішення цього питання. А ситуація після виборів залежатиме від нового складу парламенту.

Будуть серйозні перешкоди щодо реалізації запланованих військових навчань на нашій території. Можливо, вони навіть стануть неможливими. Це буде певна політична реальність. Все залежить від розкладу сил, і те, як більш принципові питання будуть впливати на вибір.

Далі збільшуватись кількості антинатівськи налаштованих українців вже не має куди. Народ у нас до кінця не зрозумів що таке НАТО, і чому вони впираються. Є практичні завдання дуже вигідної для України співпраці. Це статистично дуже легко довести. Є більш стратегічні питання пов’язані з геополітичним вибором. Тут не мають діяти принципові питання: якщо проти НАТО, то проти будь-яких контактів з ним взагалі. Такого не має ніде. Сама Росія досить широко співпрацює з НАТО, має стратегічне партнерство з ключовими країнами цієї організації . У нашій пропагандистській сфері багато безглуздя. Чимало українських громадян є дуже чутливими до подібної пропаганди, але на проведення розумної політики в державі це б не мало впливати.

Депутатам, налаштованим проти євроатлантичної інтеграції, буде складно використовувати момент збільшення підрозділів НАТО і не прийняти проект. Наскільки я пам'ятаю, і Росія збільшила в такій же пропорції кількість спільних акцій з країнами НАТО, у тому числі і на своїй території. Це - спільні навчання, спільна підготовка офіцерського складу, тренінги. Все це загальна тенденція, оскільки світ глобалізується не тільки в плані економіки і політики, світ глобалізується в плані безпеки, і створення єдиних механізмів боротьби за безпеку. В рамках цієї глобалізації відбувається інтенсифікація різного роду спільних акцій. В Росії за останні декілька років їх кількість набагато зросла. Не дивлячись на те, що в Росії є антинатовські сили, співпраця Росії з Альянсом щороку посилюється. Якщо це можна Росії, то чому це не можна Україні, яка має більш тісні стосунки з НАТО, і більш амбітні плани щодо співпраці, ніж Росія.

Вчора, здається, були заяви Блоку Тимошенко про те, що треба посилити пропагандистську і роз'яснювальну роботу з приводу взаємостосунків України з НАТО. Цим ніхто не займається. Наприклад, Угорщина, Польща перед вступом до Альянсу проводили колосальну пропагандистську роботу: показували фільми про НАТО, знімали фільми про спільні акції, навчання і т.д. Це робота йшла практично протягом 5 років.

Я думаю цього року проект Президента пройде в ВРУ.

Я думаю, що збільшення кількості підрозділів країн НАТО в спільних навчаннях викликано політикою, яку активно проводять наш глава МЗС, тобто односторонньою орієнтацією на євроатлантичні структури. Навряд чи це проект пройде у Верховній Раді, якщо він серйозно обговорюватиметься. Звичайно, якщо його не вдатися випадково протягти. 226 голосів на користь такого проекту набрати буде практично неможливо. Шанси на його проходження невеликі. Отже я думаю, що з цього нічого не вийде.

А після виборів ситуація, думаю, змінитися, і зовнішня політика стане більш збалансованою.

Україна не перший рік проводить сумісні навчання зі збройними силами інших держав, у тому числі членів НАТО, і в тому числі на своїй території. Відповідно, й аналогічні закони приймаються парламентом щороку.

Проте, враховуючи проНАТОвську риторику влади, що різко посилилася, при далеко неоднозначному сприйнятті планів інтенсифікації співпраці з Альянсом в суспільстві, реакція на законопроект, поданий Ющенком, може бути більш гострою, ніж раніше, коли подібні закони проходили лише технічну процедуру, за академічного опору КПУ.

Якщо раніше проблема сумісних з країнами НАТО навчань практично не викликала інтересу політиків і суспільства, оскільки питання про вступ до Альянсу не стояло на порядку денному, то сьогодні це – один з корінних пунктів передвиборної дискусії. Можна припустити, що антиющенківська більшість, яка оформилася в парламенті, захоче вкотре поставити на місце Президента, який не визнав відставку уряду і завалить якщо не весь закон, то окремі його пункти.

У внутрішній політиці це буде спосіб створити виграшний інформаційний мотив під час виборчої кампанії (вступ до НАТО однозначно не підтримує більшість виборців). В зовнішній політиці антиющенківські сили покажуть партнерам діючого Президента, що рік помаранчевої влади не тільки не зміцнив її позиції або прозахідну орієнтацію України, але, навпаки, бездарна політика підтриманих Заходом «революціонерів», відвернула значну кількість українських виборців, від ідеї євроатлантичної інтеграції.

Крім того, таким чином, ВР зможе ще раз продемонструвати світу і країні слабкість влади Ющенка і його уряду, і дати зрозуміти, що вести переговори про майбутнє України треба не з президентською камарильєю, а з тими силами, які однозначно отримають владу після парламентських виборів, але значною мірою, впливають на ситуацію в країні вже зараз.

Проте, при всій виграшній для антиющенківської парламентської більшості скандалу навколо даного законопроекту, не факт, що досить різнорідна більшість, що об'єдналася на основі неприйняття провальної економічної політики кабінету Ющенка-Єханурова, виявиться такою ж єдиною в питанні відкритого протистояння Заходу. Принаймні, Литвин і БЮТ прагнуть уникати цієї теми, а без їх голосів провалити законопроект буде складно, хіба що вони утримаються або відмовляться брати участь у голосуванні.

Насправді подання Ющенко не є чимось принципово новим. Згідно з процедурою допуску іноземних формувань на територію України щороку Верховна Рада має ухвалювати перелік підрозділів інших країн, які відвідують Україну в рамках навчань. Тобто, фактично йдеться про виконання загальної процедури допуску іноземних формувань на територію України. Щось принципово нового в цьому вбачати не варто.

Що стосується слів Анатолія Кінаха про те, що це має прискорити євроатлантичну інтеграцію України, в принципі вона в нас і так достатньо прискорена. Мотивація допуску іноземних формувань визначена Конституцією України, а рішення має узгодити парламент. Єдине, що відрізняє цьогорічний перелік від минулих років - кількість спільних маневрів за участю країн НАТО. Вона зросла. Сама кількість є ознакою тенденцій руху України до євроатлантичних способів безпеки і налагодження сумісності взаємодії між підрозділами інших країн, які перебувають в НАТО або прагнуть до НАТО.

Звичайно, напередодні виборів є ризик, що депутати, які виступають про євроатлантичної інтеграції України , можуть не виконати цю щорічну процедуру. До того ж, ми не ратифікували останній Меморандум про можливості використання української авіації для перевезення підрозділів членів-країн НАТО. Насправді, це мало лише комерційний підтекст, оскільки давало роботу нашим авіатранспортним компаніям. Тому є ризик, що пропозиція Президента може стати підставою для політичних заяв з боку різних політичних сил.