Першим моїм справжнім коханням була моя дружина. Тому я на ній відразу і одружився. Але перша симпатія до протилежної статі у мене з'явилася ще в дитячому садочку.

Є два варіанти, де я сьогодні буду. Запланований мій візит у місто Коломия (Івано-Франківська область), де відкривається молодіжний центр. Другий варіант - планується візит до Дніпропетровська, де буде низка заходів, нарад і молодіжний концерт.

Вранці в день всіх закоханих я привітаю дружину і подарую їй подарунок. Але що це буде, не розповім, оскільки це сюрприз.

Найперший подарунок, який я подарував своїй коханій в День закоханих була одна велика троянда. Мені його (подарунок – ред.) згадують по сьогоднішній день.

Я ще тільки звикаю до дня Святого Валентина. Якщо чесно, у мене немає у підсвідомості цього свята. Я до нього звикаю. Дружина моя його дуже любить. А я ніяк не можу запам'ятати, що це, дійсно, свято.

Перше кохання зі мною трапилося в 7 років, я тоді сильно захопився сусідською дівчинкою. Але, щоправда, ця кохання швидко закінчилося, тому що мене перетворили на «хлопчика на побігеньках». Це був перший досвід того, що кохання іноді буває дуже меркантильним.

Пам'ятаю, мама з відрядження до Москви привезла банани. Я проговорився, і моє перше кохання з'їло більше половини тих бананів, які я тихенько виносив з дому.

Взагалі-то День Святого Валентина я не святкую. Оскільки кохання – це почуття, яке повинно бути завжди, і уявити собі, яким повинно бути свято кохання, трохи не логічно. Іноді це свято перетворюють на додатковий привід повеселитися. Правда, буйство і оргії зовсім не відповідають образу самого святого Валентина.

Подарунки своїй коханій я вважаю за краще робити прагматичні. Традиційне свято, коли я обов'язково підношу їй подарунок, – День матері, який відзначається в травні.

Я впритул не займався плануванням (свята – ред.). Підійдемо до святкування цього дня з любов'ю, як і належить святкувати день кохання.

Багато що в святкуванні Дня святого Валентина залежатиме від настрою і погоди. Важливо, перш ніж випустити любов на святі, її добре витримати всередині, як хороший дорогий коньяк.

З подарунками проблем немає. Подарунки я люблю дарувати. До того ж - це ще один мотив зробити собі подарунок, подарувавши гарний настрій і подарунок коханим людям.

А першу любов я, звичайно, пам'ятаю, вона досі поряд зі мною. Це моя дружина. Тут без варіантів.

Я не святкую День Святого Валентина. Особисто для мене це свято більш модне, ніж традиційне, але молодь святкує і це дуже добре. Я добре ставлюся до таких модних святкувань, але я не ходжу на них. Це не означає, що я це не підтримую. Я підтримую, але не святкую.

Це свято стає в Україні дедалі популярнішим, і якщо так триватиме, то через 10 років це свято буде найбільш традиційним. Може, забудуть Різдво і Паску, але пам'ятатимуть і святкуватимуть Валентина. При нашій демографічній кризі це свято можна добре використати.

Що стосується кохання з результатом - одруженням – то воно було один раз. У мене одна дружина, і більше я ніколи не планував і не планую. Перша любов мені зустрілася в дитячому садку. Це була дівчинка, яка сильно мені подобалася, і я жахливо страждав, що вона не звертає на мене уваги.

Я на День Святого Валентина перебуватиму на зустрічі з виборцями і журналістами в Черкасах.

Звичайно ж, я привітаю свою дружину з Днем Кохання, подарую їй великий букет квітів і подарунок. Так вийшло, що дружина не купила собі жодної прикраси, всі їй подарував я. Цей день і 8 березня – це дні, коли я дарую їй прикраси.

Я люблю підносити емоційні подарунки. Я вибираю подарунки, керуючись не розрахунком, а емоціями. Буває так, що я раз п'ять підходжу і відчуваю, що кращого нема. Іноді шукаю подарунок дуже довго.

А від дружини я уже отримав найголовніший подарунок життя – сина. А на 14 лютого, думаю, дружина подарує мені букет пролісків. Це мої улюблені квіти. Вона вважає, що цей подарунок для мене найбільш чуттєвий. Це, правда, тому що він мене повертає до мами.

Перше кохання у мене було ще в дитинстві. Це було навіть раніше, ніж я зрозумів, що таке кохання. Моя мама не вийшла заміж за хлопця, тому що він був багатим, а мама була з бідної сім'ї. Коли я народився, а потім в сім'ї цієї людини народилася дочка, то говорили: вони одружаться. Ми повинні були одружитися. Тому моє перше кохання було і світлим і водночас драматичним. Тому що ми не одружилися.

Я обов'язково відзначатиму День Святого Валентина зі своєю дружиною. Я подарую дружині подарунок і букет квітів. Хоча не тільки дружина отримає цього дня святковий букет. Я багатьом жінкам подарую сьогодні квіти.

Зазвичай, я вважає за краще дарувати цього дня не тематичні подарунки. Я - нормальна людина. І дарую ті подарунки, які мені подобаються, які припадають до душі, і на які я поклав око. Сьогодні я вручу подарунок і своїй внучці, якій цього дня виповнюється рік і два місяці.

Стосовно мого першого кохання, то я його дуже добре пам'ятаю. Це моя вчителька в музичній школі. Я її кохав до нестями. Вона була набагато старша за мене. Все місто знало про те, що я кохаю її. На цьому все закінчилося. І коли я минулого року був на батьківщині, я їй зателефонував, вона мене згадала, по голосу впізнала, і навіть назвала мене на ім'я, не дивлячись на те, що пройшло стільки років.

Моє перше кохання – це дівчинка Іра з мого 1-б класу, яка згодом стала моєю дружиною. Я маю всі підстави вважати себе найщасливішою людиною.

Кохання – одне з призначень життя, це найцінніше для кожного з нас. Цього дня хочеться подарувати частинку душі кожній українській жінці з побажаннями кохання, щастя, адже найкрасивіші жінки – українські.

Для мене День Святого Валентина, звичайно, свято. Улюбленій дружині цього дня я, як правило, дарую невеликі подарунки, сувеніри, кожний з яких має значення. Прагну тим самим не тільки приділити увагу своїй коханій, але й донести радість цього свята, почуття того прекрасного великого кохання, яке нам вдалося пронести через багато років.

День Святого Валентина для мене не тільки свято закоханих, а й день народження старшого сина.

Але перше, що я зроблю: привітаю чоловіка, друге: я відправлю невістку до сина в армію, а третє: полечу привітати старшого сина з днем народження.

Я вже приготувала подарунки своїм рідним: Чоловіку – чорну, шкіряну барсетку, внучкам - дві нові Барбі, два DVD-диски і нові комплекти постільної білизни, дуже яскраві, з ведмедиками і ляльками. Невістці – два красиві махрові рушники.

Чоловік частіше всього на День всіх закоханих дарує мені білизну. Він останнім часом вибирає або красиву ночну сорочку, або піжаму.

За своєю вдачею я часто закохуюся. Можу закохатися, а через день - розчаруватися. Тому в чоловіка прагну закохуватися кожні п'ять років, щоб не розлюбити. Адже побутове життя – воно дуже складне. Можна налаштувати себе так, що зненавидиш людину, яка поряд з тобою. А якщо налаштовувати себе на кохання, то й кохатимеш.

Сьогодні вранці я буду у своєму виборчому окрузі і тільки ввечері планую повернутися до Києва.

Святковий вечір я проведу зі своїми коханими жінками: дружиною і донькою. Я планую піднести їм солодкі подарунки. Вони будуть у вигляді серця, яке можна буде з'їсти.

Я досі пам'ятаю дівчину, яка стала моїм першим коханням, але детально розказувати про неї не буду. Ви що? Це дуже особисте.