Скарги до Прокуратури не подаються. Прокуратура може мати справу тільки з тими порушеннями закону, які містять склад злочину, і тоді будь-яка скарга громадян може бути підставою для реагування. Але я не бачив розпорядження Медведько і не можу судити. Воно однаковою мірою може суперечити закону, а може і не суперечити. Щоб дати на це відповідь потрібно ґрунтовно проаналізувати документ.

Прокуратура повинна більш ретельно ставитись до скарг не тільки від виборчих комісій, але й від виборців стосовно порушень виборчих прав і виборчого законодавства та законодавства дотичного виборам. Мені здається, що такі органи є швидше виявом намірів бути поза політичним процесом і заявити про те, що будуть займатись винятково своїми повноваженнями. Проте, напевно, більш доцільною формою отримання скарг від громадян є створення спеціальних громадських рад. Така власне створена при Міністерстві внутрішніх справ. Це спільна рада за участю міністра, представників міністерств і представників громадських правоохоронних організацій. До речі, у вівторок за ініціативи голови ВРУ було ухвалено створення моніторингової комісії Верховної Ради, до якої теж було включено представників громадськості. Насправді, такі форми не менш адекватні, а часом і більш ефективні, у плані реагування на якісь порушення.

Судячи по інтенсивності створення всіляких груп, комісій і комітетів, кількість спостерігачів за виборами скоро перевищить кількість виборців. У принципі, в цьому не було б нічого поганого, якби в деяких випадках повноваження, які ставляться цим комісіям, не виходили за рамки, передбачені законом.

Теоретично у Генпрокуратури є право на створення якихось там "груп", оскільки єдиною згадкою органів прокуратури в Законі "Про вибори" визначається, що вони "організовують свою роботу під час виборного процесу так, щоб організувати прийом і розгляд скарг і звернень виборчих комісій у терміни і способом, які визначені даним Законом».

Ось тут-то розпорядження Медведька і суперечить вимогам закону. Адже там способи подачі і розгляду скарг (причому зверніть увагу - тільки виборчих комісій, а не громадян або учасників виборів!) зумовлені дуже чітко. І ніде немає жодної згадки будь-яких "телефонів довіри" або телефонного права. Тобто, будь-які дії прокуратури, засновані на дзвінку по цій "довірчій лінії", будуть абсолютно незаконними.

Може, це і виглядає нелогічним, але вимоги нашого виборного законодавства визначають, що ні прокуратура, ні міліція не можуть виступати ініціаторами припинення того або іншого правопорушення щодо виборів народних депутатів. Прокуратура може включатися в цей процес виключно після надходження офіційної скарги від виборчкому відповідного рівня. А на свої "телефони довіри" вона може відразу встановлювати автоматичну переадресацію дзвінка до ЦВК, щоб не вводити в оману учасників виборного процесу.

Для того, щоб охарактеризувати рішення прокурора про створення робочої групи про забезпечення законності при проведенні виборів, необхідно пригадати ту роль, яку відігравали органи прокуратури в подібних процесах раніше. Тобто Прокуратура у нас дуже тісно пов'язана з виконавчою владою і по суті робить рівно те, що потрібно виконавчій владі. Прикладів можна навести багато. Так, на минулих виборах порушували справи тільки відносно тих порушень, які чинила опозиція, зовсім ігноруючи багато волаючих порушень з боку влади.

Після того, як влада змінилася - змінилися адресати її діяльності, але не змінився напрям. Прокуратура при нинішній владі порушувала справи тільки по тих порушеннях, які чинилися колишньою владою, і повністю ігнорувала порушення зі сторони колишньої опозиції й чинної влади. Це можна сказати - і з приводу численних порушень, і по ходу самих виборів, і з приводу агітації, і з приводу так званого сепаратизм, і т.д. Таким чином прокуратура має намір діяти і зараз. Тобто, якщо нею порушуватимуться якісь справи, то це будуть справи щодо нинішньої опозиції і на користь нинішньої влади.

З другого боку, це рішення є безпосереднім відгуком на указ Президента про забезпечення чесних виборів. У цих умовах Генеральній прокуратурі необхідно було показати, що вона також у цьому бере участь. Створення цієї групи стало реакцією на указ. Єдине, що на сьогодні не зрозуміло: чи обмежиться прокуратура тим, що формально підтримає рішення Президента, чи активно втручатиметься у виборчий процес? Для цього у неї є декілька напрямів, в яких вона може почати цю діяльність. По-перше, звинувачення в порушенні виборчого законодавства зараз вже звучать. Як не дивно, але вони зараз звучать з боку прихильників влади, а не з боку прихильників опозиції. Теперішня опозиція менш бойова, менш активна, в порівнянні з тією опозицією, яка була. Вже сьогодні прихильники чинної влади звинувачують у використанні адміністративного ресурсу опозицію, а саме керівників підприємств, які нібито чинять якийсь тиск на своїх співробітників. Аналогічного звинувачення на адресу діючої влади щось не чутно. Генеральна прокуратура може зайнятися вже цим. Другий напрям – підтримка вимог, які знову таки звучать з боку прихильників влади щодо закриття на час виборів російських телеканалів, які нібито порушують українське законодавство. Буде чи не буде це робити Прокуратура - ми побачимо з часом.

Створення якоїсь спеціальної структури - це явний відгук на ініціативу Президента, їй треба було показати, що вона працює в тому ж руслі.

Створення робочої групи для забезпечення неухильного дотримання вимог законів під час проведення виборів - видимість забезпечення законності.

Подібні рішення приймаються напередодні всіх виборів, але відомо, що вони ні до чого не зобов’язують. Просто Генпрокуратура на фоні заяв Президента про відкритість і проведення чесних виборів вирішила вставити своїх «п’ять копійок» в політичний процес. Прокуратура дає зрозуміти, що вона працює і, що будь-які розмови про амінресурс самої прокуратури не стосуються, вона буде дотримуватись законів.