Я прихильник того, щоб це питання розв'язувалося чітко і жорстко, відповідно до букви закону. І ось тут виникає дуже серйозна проблема. Річ у тому, що у нас є зараз конституційні норми і є дуже старий Закон «Про мови» УРСР.

Уже давно назріла необхідність прийняти в новій редакції цей закон, який відповідав би зокрема і ратифікованій Україною і підтвердженій ВРУ Європейській хартії регіональних мов і мов національних меншин. Там є таке поняття як «статус регіональної мови». Якби закон визначав, що це за статус, в якому форматі, в яких масштабах він діє, що він собою являє, яким чином той або інший регіон може одержувати статус регіональної мови, допустимий для російської або угорської в Закарпатті, то ця проблема була б розв’язана в законодавчому порядку, і без проблем. Те, що зараз відбувається в Криму, - це ніщо інше як передвиборча технологія, аж ніяк не більше. Вона націлена на розкол виборців, на те, щоб спровокувати конфліктну ситуацію, у тому числі у відносинах кримського парламенту з Києвом, з Президентом. Я думаю, або з боку Генпрокурори, або з боку Секретаріату Президента можуть бути зроблені певні дії у відповідь на рішення Верховної Ради Криму. Або може бути винесений протест Прокурора, або подання Президента про конституційність цього референдуму. Якщо буде таке подання, хоча КСУ не працює, автоматично буде заблоковано проведення даного референдуму.

Це питання потрібно вирішувати. Цілком логічно, щоб в Криму другою мовою була російська мова. Нічого дивного в цьому нема. Там половина проживаючих - етнічні росіяни. Тобто треба законодавчо врегулювати цю ситуацію, але без конфлікту і поза виборчим контекстом.

Це чистий виборчий піар. Референдум ініціювали ті люди, які рвали Україну, і продовжують її рвати напередодні кожної виборчої кампанії. Кому ж не зрозуміло, яка думка у кримчан з приводу статусу російської мови? Навіть будь-якому, найтупішому чиновник ясно, яка ця думка. Всі ми знаємо, що кримчани хочуть російську мову другою державною. Але ми розуміємо, що окрім Криму є інші жителі України, і у них є інша думка. Вихід один – підтримати проект Мороза, який дає коректний вихід з цієї ситуації.

Є така форма референдуму як консультативний, але його рішення не має юридичної сили і статусу закону. Це також говорить про те, що затія з референдумом - чистісінький піар. Це тупий зухвалий обман виборців. Замість того щоб дати відповідь на ключове питання: чому так живуть кримчани і що відбувається з Кримом, - ініціатори відводять ситуацію в бік мовної проблеми. Розуміючи, що реально цей референдум нічого не вирішує.

Найцікавіше те, що представники Регіонів, які взялися за це питання зараз, нічого не зробили для цього, коли в їхніх руках була 10 років реальна влада. Хто їм заважав? Вони мали більшість у ВРУ, мали свого Президента та інші інструменти. А зараз вони раптом згадали. Це - провокація проти держави і обман людей.

Рішення кримського парламенту про проведення референдуму щодо російської мови не може мати правових наслідків, хоча б тому що, згідно з визначенням Конституційного Суду, зміни в основний закон не можуть вноситися шляхом референдуму. І якщо виходити з того, що про це знають і автори ідеї референдуму, і ті, хто її підтримав, то можна допустити, що вони розраховують виключно на політичні наслідки. Мені здається, що рішення кримських парламентаріїв є непродуманим, оскільки воно не тільки не сприяє вирішенню проблеми російської мови, але лише дає додаткові аргументи його супротивникам, які тепер можуть досить обґрунтовано говорити про популізм деяких політиків, що відстоюють права російськомовних громадян в Україні.

На сьогоднішній день однією з головних проблем, пов'язаних із статусом російської мови в Україні, є те, що це питання було переведене з правової площини в політичну, ідеологічну. Якби цього не відбулося, то і проблема була б знята вже давно. Адже абсолютно очевидно, що для вирішення ситуації, що склалася, необхідно приведення українських законів у відповідність із ст.10 Конституції України і з Європейською хартією регіональних мов і мов меншин, яку Україна ратифікувала під час приєднання до ПАРЄ. Прийняття закону про мови, який би відповідав цим документам, вирішив би одну з найгостріших проблем, яка розколює українське суспільство.

Політичними спекуляціями на тему російської мови займаються як супротивники російської мови, так і ряд політиків, які, граючи на актуальності цієї проблеми для мільйонів російськомовних громадян України, будують собі на цій темі кар'єру, при цьому реально нічого не роблячи для правового закріплення статусу російської мови. Що ж до політиків, які називають себе українськими патріотами, то надто праві з них користуються проблемою російської мови, щоб активізувати і згуртувати своїх прихильників, створюючи образ ворога, небезпеки, з якою потрібно боротися, а центристи іноді і самі не проти зайнятися спекуляціями на цю тему, щоб набрати прихильників на південному сході країни. Прикладом останнього може служити Указ Ющенка "Про захист прав громадян на використовування російської мови і мов інших національностей України", який він підписав 18 жовтня 2004 року. Багато хто вже забув, що під час виборчої кампанії Ющенко підписав цілий ряд указів, частину з яких він навіть виконав, але саме цей Указ він проігнорував.

Проблема мови вимагає свого рішення. Але для цього вона повинна бути визнана як правова проблема, як проблема дотримання прав людини в Україні, а не розглядатися як один з елементів передвиборної пропаганди.

Що таке консультативній референдум і яким нормативним актом він передбачається? В усякому разі, ні Конституція України, ні Конституція АРК такого не передбачає. Проте, я хочу зауважити інше: в Криму є три офіційні мови - українська, російська і кримськотатарська. Тобто кримський референдум ставить на порядок денний питання про державну мову. Тобто Кримська Верховна Рада, яка є представницьким органом, а не парламентом автономії, взяв на себе повноваження вирішувати питання загальнодержавного значення. І це грубе порушення і Конституції України, і основного закону автономної республіки Крим. Тут ми маємо або правовий нігілізм і волюнтаризм – що хочу то роблю і попробуйте мені зашкодити, або відверту політичну провокацію. Це питання піднімається задля спекуляції на голосах виборців, певно не знайшлось інших аргументів і засобів.

Прокурор вже вніс протест. Крім того, я хочу нагадати, що Президент має право зупиняти дію актів Верховної республіки Крим і звертатись до КСУ з приводу неконституційності цих актів. Щодо неконституційності, то тут не має щонайменших сумнівів, незважаючи на те - діє чи не діє на сьогодні Конституційний Суд. Саме звернення до Конституційного Суду зупиняє дію акта. Тепер я надіюсь Регіони будуть зацікавлені в тому, аби почав діяти КСУ.

В чому не дотримання Хартії про мови нацменшин, про яке говорять кримські депутати? Які проблеми з застосуванням російської мови в Криму? Робота сесії Верховної Ради АРК відбувається російською мовою, не українською і не кримськотатарською. До речі, навіть протест Прокурора з цього приводу виносився російською мовою. То ж які ж проблеми з дотриманням мов нацменшин?

Референдум не відбудеться. Виборча комісія має діяти на підставі, в межах, і в спосіб визначених Конституцією і законами. Не передбачено таких повноважень в Криму. Тому це порушення. Якщо ж вони будуть так робити, то будуть відповідні кроки правового характеру, я думаю політичного теж.

Стосовно заяви Міністра Головатого, що статус російської мови в Криму і так ледь не державний, то - ні в якому разі, це лукавство. Тим більше, коли таке говорить Міністр юстиції, це не хочеться коментувати, тому що потрібно говорити з погляду законодавства. А законодавство говорить сьогодні наступне: ст. 10 Конституції України говорить, що в цій державі на сьогодні одна державна мова. А Крим - це частина України і всі законодавчі акти, що приймаються в Україні, розповсюджуються, у тому числі й на нас. Це торкається життя будь-якої людини, судочинства, застосування Цивільно-процесуального кодексу, Адміністративно-процесуального Кодексу, крім цього показники, заповнення документів. Зараз іде виборна кампанія, і ми - кандидати в депутати заповнюємо свої документи українською мовою, хоча не всі нею володіють. Бюлетені, списки виборців – все це також буде українською мовою. Більшість кримчан нею не володіє. Що ж до Головатого, то всі його слова – від лукавого.

Стосовно грошей на референдум, про відсутність яких говорив Куніцин, то ми хочемо провести консультативний референдум, на який маємо право згідно з законом. На обов'язковий ми не маємо права, він може бути тільки всеукраїнським. Гроші практично на такий і не треба. Річ у тому, що ми поклали функції по референдуму на виборчу комісію Криму, що ми маємо право зробити, і витрати всі виллються в 20-30 тис. гривень. Не більше. Треба буде тільки виділити кошти на друкування манюсіньких папірців, званих бюлетенями. От і всі витрати. Тому перебільшувати вартість цього референдуму не варто.

Так, референдум не обов'язковий, консультативний. Раз не хочуть на верху наші товариші підняти це питання, ми вирішили ініціювати його знизу, щоб знати офіційну думку мешканців Криму. Це для нас важливо.

Сесія була тільки позавчора і рішення ще поки не підписано. Це технічний момент. Запевняю – все буде відповідно до чинного законодавства.

Що робити з результатами референдуму? Є декілька моментів. У нас давним-давно є наміри змінити редакцію чинної Конституції Криму, і в тому числі з мовного питання. Приймає Конституцію Криму Верховна Рада Криму, а затверджує ВРУ. Думаю, ми будемо дуже наполегливі, після того, як отримаємо певні результати на референдумі, для того, щоб змінена редакція Конституція була затверджена ВРУ. Буде дуже добра перевірка на доброчесність дуже багатьох політичних сил, які суцільно і поряд говорять про той же статус мови, і які, напевно, пройдуть у ВРУ. Ще один момент – ми готові чинити законний тиск на Київ про повноваження автономії. Ми можемо звернутися в Раду Європи, а Україна була прийнята в неї при виконанні декількох пунктів, один з них збереження статусу Криму як автономії. Тому ми можемо звернутися, і нагадаємо, що в Україні взагалі не працює ратифікована Хартія про мови національних меншин. Тобто, ми готові відстоювати питання статусу мови й інших повноважень автономії законними методами, але дуже наполегливо і голосно.

Не думаю, що внесення ініціативи про зміни Конституції з цього питання у ВРУ через депутатів-кримчан було б ефективне і дешевше. Гроші в цьому відношення не великі. На сьогоднішній момент стан ВРУ не дозволяє ставити питання як головне і сподіватися на зміну діючої Конституції України.

Правильна думка, що багато політичних сил спекулюють на мовному питанні. Нам якоюсь мірою образливо, і ми теж говоримо про спекуляцію. Політики говорять те, що хочуть почути люди. Тоді стає ясно, що якщо є питання в суспільстві, воно має бути вирішене.

Кримчани дуже законослухняні. Ми на території Криму маємо сотні українських класів, ми виконуємо норму закону, коли набирається 8 заяв – ми відкриваємо українські класи. У нас є кримськотатарські класи. Ми дружний інтернаціональний електорат. А стосовно російської, то не треба лукавити, якщо ми говоримо і думаємо російською, це не значить, що він закріплено офіційно.

Куліш, представник Президента в Криму, зібрався подавати рішення про референдум до Конституційного Суду. Дуже смішно, те, що представник Президента в Криму, не знає законодавство. Він сказав, що звернеться до Президента, щоб той відмінив рішення Верховної Ради Криму і звернувся до КСУ. Так от, норма Конституції говорить наступне: Президент не має права відміняти рішення ВР АРК, він має тільки право припинити рішення тих чи інших питань, які не входять в повноваження АРК з одночасним зверненням до КСУ. А КСУ у нас немає. І дуже цікаво, як юридичні служби спробують присікатися до рішення Верховної Ради АРК. Ми до нього готувалися давно і довго і прийняли бездоганне рішення з проведення референдуму. У нас навіть вже є протест Прокурора АРК. Зрозуміло, що це він робить за вказівкою зверху. Так от, протест Прокурора не витримує ніякої критики з правового погляду. Йде заперечування нашого рішення з посиланням на те, що ми нібито ухвалили рішення про обов'язковий референдум. Звичайно, ми не маємо на це права. Але при цьому не звертається увага на те, що ми ухвалили рішення про консультативний референдум.