Рада не буде заважати, але я не думаю, що вона якось вплине на організацію виборчого процесу. А Президент створив її певно для того, щоб порадитись з неангажованими на політику людьми, як правильно діяти щоб не використовувати адміністративний ресурс. Можливо вони йому порадять. Така рада не завадить. Хай собі існує.

Борис Патон - всесвітньовідомий видатний вчений. Він, незважаючи на недоліки української академічної науки, є тим, хто намагається зберігати український науковий потенціал. Але буде погано, якщо його авторитет і бездоганне ім’я будуть використовувати для легітимації цілком можливих порушень і політичної боротьби. Це не робить владі честі. Патон до цього часу намагався триматись на дистанції від будь-якої влади, і правильно робив. Бо вже сьогодні «Наша Україна» веде цілий ряд піарних війн. Зокрема проти блоку Юлії Тимошенко, загалом проти всіх. Йдеться про ревізію конституційної реформи, ведуться розмови про введення прямого президентського правління, розпуск парламенту і таке інше, а також референдум по Конституції. Сьогодні є численні порушення в Галичині з боку «Нашої України» спрямовані, насамперед, проти БЮТ. Уже сьогодні, хоч і вибори конкурентні, їх не можна назвати чесними і справедливими. Тому така Громадська рада навряд чи зможе на це виправити. Навряд чи штаби НСНУ і інших політичних сил будуть керуватись рекомендаціями і результатами моніторингу з боку цієї ради.

Найкращим контролером є саме громадянське суспільство. І воно проекзаменує всіх своїм ставленням. Чорнопіарні війни не є продуктивними. Вони не дають результату. Рада - це ініціатива від «Нашої України». Вона ж на сьогодні веде далеко не бездоганну кампанію, з використанням елементу чорнопіарних технологій. І тому висока репутація Патона не врятує в цьому сенсі ситуацію. Вплив його обмежений. Тому що Патон - вчений, а політтехнологи є алхіміками. Вони проводять досліди на громадянами з порушеннями норм суспільної моралі і загальнолюдським цінностям, а це суперечить статусу науки та її громадської функції. Алхіміки завжди перемагають вчених, коли на них є попит. А на них попит великий. «Наша Україна» настільки втратила свої репутаційні позиції, що справити цей імідж якимись зусиллями практично не можливо. Наука сьогодні керуються фактами і аргументами, а виборчі штаби і політтехнологи інтерпретаціями в контексті маніпулювання громадською думкую. А це не сумісно з суспільною роллю науки. Війна слів і образів сьогодні досягла кульмінації. Є таке правило – війну виграє той, хто першим переконає громадськість у своїй справедливості. Рада один з елементів цього переконання. Але рада має зворотній ефект. Ніхто нікого не переконав, уподобання залишились на рівні піврічної давності. Громадяни консервативні у своїх уподобаннях.

По-перше, створюючи громадську раду при Президенті щодо забезпечення чесних виборів, Ющенко фактично визнає, що влада не в змозі забезпечити чесні вибори, за допомогою конституційних органів, на які законом покладене завдання забезпечення виборчого процесу. Оскільки всі ці органи, включаючи ЦВК, укомплектовані помаранчевими під зав'язку, то це визнання власної безпорадності, некомпетентності і непрофесіоналізму. Ющенко визнав, що ні він, ні його уряд не контролює ситуацію в країні і не може навіть вибори провести без порушень.

По-друге, скільки б рад Ющенко не створював, жодна з них не має ніяких правових механізмів впливу на підготовку і проведення виборів. Якщо ж робити ставку на неюридичні, неконституційні механізми, то це не що інше, як горезвісне, неодноразово осуджене, телефонне право й інші тіньові недемократичні процедури, що явно не посилить довіру розчарованих виборців до помаранчевої влади.

По-третє, навіть якщо допустити, що якимось дивом горезвісна рада зуміє в лічені дні отримати авторитет у населення, у нього просто немає часу на виконання покладених на нього президентом завдань. Як те: «Розробка і внесення Президенту України пропозицій щодо сприяння реалізації виборчих прав громадян України під час проведення виборів 2006 року, здійснення громадського контролю за дотримання суб'єктами виборчого процесу, органами державної влади і засобами масової інформації вимог законодавства про вибори». До виборів залишився місяць, і змінювати закони вже пізно, а незаконне «сприяння реалізації виборчих прав громадян» називається фальсифікацією і за нього передбачена кримінальна відповідальність.

Загалом, як і велика частина президентських ініціатив, це – чергова маніловщина. За ефективністю цей указ можна порівняти з вимогою Президента до урядовців не ходити в лазню і не полювати, тому що, на думку Віктора Андрійовича, в даних діяннях присутні ознаки корупції.

Якби всі державні службовці на місцях і ті, хто йдуть на вибори, виконували закон - не потрібно було б створювати ніяких рад. Але ні одна структура, в яку ввійдуть порядні і чесні люди, не завадить. Хоч до сьогодні заяви про те, що на місцях не буде адмінтиску, не відповідають дійсності. Я минулий тиждень була в багатьох регіонах, і можу з упевненістю сказати: адміністративний тиск є скрізь. Люди бояться, вони зашугані, залякані. Школи, вузи, адміністрації, медичні заклади, всі підпали під пресинг. Адміністрації в багатьох областях працюють так як раніше, через адмінресурс.

Будемо сподіватись, що з появою такого органу будуть відслідковуватись елементи адмінтиску, чорного піару. Але я за своє чималеньке життя в політиці, знаю, що все залежить від позиції влади. Якщо влада дійсно зацікавлена в чесних виборах, то їй непотрібен ніякий додатковий орган і додаткові сили. Адмінресурс використовують не тільки представники провладних партій на місцях, а всі хто там при владі. Підходять люди і розповідають про різні випадки. Проте адмінресурс став використовуватись не в таких грубих формах як раніше, нині це робиться вишуканіше, але все одно – його вистачає. Люди навіть бояться ходити з нами на зустрічі. Будемо сподіватись, що переляк, як відголосок від застосування адмінресурсу в попередній час, під час президентських виборів, а він застосовувався з обох боків, - минеться. Страх відчувається і нині. Особливо в керівників бюджетних організацій. Прості люди почувають себе вільніше, бо їм не має чого втрачати. Люди ходять на різні зустрічі, їм хочеться відчути і зрозуміти яка політична сила дійсно дасть спокій державі, і припинить нервовість і невідомість. Я відмітила для себе, що люди не реагують на різного роду чорний дешевий піар, відкриту ворожнечу. Нашими людьми вже важче маніпулювати. Народ у нас розумний. Сподіваюсь влада це зрозуміє.

Чим би дитя не тішилося, лише б не плакало. Ця рада при Президентові ніколи не допоможе нам зробити вибори більш чесними. Це типовий стовідсотковий відволікаючий маневр. Все одно адмінресурс буде на повну котушку задіяний по всій Україні. Там, де лишилися залишки влади у блакитно-білих – вони використовуватимуть ресурс, там, де встигли захопити «помаранчеві» і їх союзники типу Мороза – вони на свою користь цей ресурс використовуватимуть. Україна буде розірвана остаточно адміністративним ресурсом. Початок цьому був встановлений на президентських виборах, а зараз буде «гаплик».