Про підтримку кандидатури Огризка заявили всі політичні партії, у тому числі і представники антикризової коаліції. Що стосується політичного курсу, то його на сьогоднішній день визначає Президент України.

Я знаю Огризка, як професіонала з певними принципами і з розумінням відповідальності. Тому я переконаний, що він продовжуватиме лінію Тарасюка, роблячи це так само професіонально, відстоюючи курс, заради якого вибрали Президента України Віктора Ющенка.

Я вважаю, що Огризко обов’язково стане міністром закордонних справ.

На мій погляд, у Огризка є шанси проходження через парламент. Судячи з тієї інформації, яка звучала вчора, ця кандидатура заздалегідь узгоджувалася і з прем'єр-міністром, і з керівництвом коаліції, хоча, як з'ясувалося, не всі впливові учасники антикризової коаліції були знайомі з процедурою узгодження. Мабуть, ця процедура стала для них несподіванкою. Вони були більш готові до кандидатури Олександра Чалого. Але те, що кандидатуру Чалого найчастіше називали, мабуть, і зіграло злий жарт з Олександром Олександровичем.

Схоже, кандидатура Огризка є компромісною. Президента вона влаштовує, тому що формально він продовжує курс Бориса Тарасюка. В цій якості він влаштовує і захід, і в якійсь мірі навіть уряд і антикризову коаліцію, оскільки Прем'єр-міністру Януковичу дуже важливо все-таки зберігати достатньо помірний прозахідний імідж - для європейських структур передусім. Він не повинен виступати в ролі супротивника євроінтеграції. І такий міністр, як Огризко, може бути досить вигідним саме в цій якості.

Судячи з багатьох свідчень, Огризко є людиною досить лояльною до будь-якого керівництва. І він може демонструвати свою лояльність не тільки Президенту, як це робив Тарасюк, але і прем'єр-міністру. Тобто він може стати вірною «слугою двох панів».

Між Ющенком і Януковичем в їх баченні зовнішньої політики немає принципових розбіжностей (за винятком теми НАТО). Останнім часом ми навіть спостерігаємо своєрідне змагання – хто кращий євроінтегратор – Президент чи прем'єр. Тому, я думаю, принципових змін у зовнішній політиці не відбудеться.

Огризко – добрий виконавець. Він – Єхануров від зовнішньої політики. Він компетентний досвідчений дипломат, але він – не самостійна фігура. Він виконуватиме зовнішньополітичні директиви керівництва країни.

Головна проблема в тому, щоб створити хоча б відносну єдність зовнішньополітичних установок між Президентом і прем'єром. Якщо і будуть зміни в зовнішній політиці України, то швидше тактичного характеру, викликані змінами в зовнішньополітичному середовищі. Важливо буде узгоджувати новий формат рамкової угоди з Європейським Союзом, вибрати більш прагматичну і більш реалістичну тактику європейської інтеграції. Стратегія залишається незмінною. А ось тактику, на мій погляд, треба міняти. Такий же реалізм і прагматизм потрібен і в інших зовнішньополітичних напрямах.

Єдина проблема, яка може виникнути у зв'язку з кандидатурою Огризка – якщо найближчими днями відбудеться нове загострення відносин між Президентом і урядом. Огризко може стати жертвою цього загострення.

Я не бачу жодного позитивного моменту, за яким коаліції варто голосувати за кандидатуру Огризка. Я думаю, що Президент розуміє: ця кандидатура непрохідна. Він використовує її як розмінну монету.

При Огризку ніяка політика змінюватися не може, тому що ця людина не керівник, а виконавець. Огризко не здатний на самостійні дії, я думаю, що він не може очолювати МЗС.

До того ж, пан Огризко замішаний у скандалі. Коли йшли переговори по газу, він разом з представниками «Нафтогазу» від МЗС їздив до Москви і вимагав там собі перекладача з російської мови. Безумовно, призначення такої людини не поліпшить відношення з нашим стратегічним партнером, від якого залежить поставка енергоносіїв до України. Це абсолютно безглуздо навіть з економічного погляду.

І взагалі, шило на мило не міняють. Сенсу голосувати за Огризка в будь-якій силі з коаліції я не бачу абсолютно ніякого. Ймовірність того, що він стане міністром, невелика.

Я підозрюю, що коаліція підтримає кандидатуру Володимира Огризка, але вважаю, що це – найгірший варіант з можливих. На мій погляд, Огризко працюватиме в тому ж ключі, що і Тарасюк, він людина тієї ж орієнтації. У відносинах з Росією в України виникатимуть проблеми. Росія навряд чи буде йому довіряти.

Були варіанти більш цікавіші. Наприклад, Олександр Чалий, якого всі пророкували, і який влаштовував би всіх. Або Роман Шпек, який теж би влаштував більшість. На мій погляд, Огризко – гірший зі всіх варіантів.

Але оскільки історія з Тарасюком закінчилася для нього погано, то Огризко, ймовірно, буде стриманий, і не проявлятиме свою позицію так активно, як це робив Тарасюк. Тому якась нормалізація в роботі зовнішньополітичних органів буде. Але в цілому він гальмуватиме рух у напрямі тієї, на мій погляд, єдиної можливої сьогодні для України зовнішньополітичної лінії, яка орієнтована на добросусідські відносини зі всіма сусідами.

Партія регіонів заявила, що вона погодиться з будь-якою кандидатурою Президента. Хоча я думаю, що такі заяви не було варто робити. Нагадаю, що та ж ПР, зокрема, Чорновіл, заявляв, що вони голосувати за Порошенко як можливого кандидата не будуть.

Мені здається, що логічно б на користь країни не пропускати Огризка, а дочекатися, коли Президент запропонує кандидатуру, яка влаштує всіх.

Побудова демократії в Україні можливо тільки через компроміси між політичними силами і гілками влади. Для того, щоб проголосувати за Огризка, коаліція сьогодні має піти на дуже великий компроміс.

Чинний виконувач обов'язків міністра закордонних справ налаштований проводити ту ж лінію радикальної політики, що і Борис Тарасюк. Може, Огризка дещо змінить свої погляди під впливом об'єктивних чинників. Але все одно, щоб проголосувати за нього, коаліція повинна зробити великий крок назустріч Президенту. Тобто, мають бути два великі кроки коаліції і Президента назустріч один одному. Поки з боку Президента немає ніяких кроків.

Огризко – це клон Тарасюка. Людина підлегла - одна субстанція, а начальник – інша, як правило. Подивимося, яка тут буде політична доктрина, які політичні погляди.

Володимир Огризко часто бував на засіданні комітету ВРУ з питань глобальної безпеки, але завжди виглядав скутий, оскільки він говорив не від себе, а від свого шефа.

Депутати не проголосують за призначення Огризка главою МЗС, якщо його не обміняють на щось цікаве для коаліції. Зараз, мабуть, будуть закулісні торги, і Огризко піде в наборі. А просто так, звичайно, не пройде ніколи.