Я згоден з тим, що інвестиційний клімат поліпшується. Індикатор цього поліпшення – збільшення об'єму інвестицій, що поступають до України. Друга ознака – уряд почав системно працювати саме над інвестиційними проектами, оскільки окремі напрями діяльності Кабінету міністрів пов'язані з великими і середніми інвестиційними проектами, такими, які могли б пожвавити економіку і були б магістральними.

Одним з пріоритетів уряду було створення так званих точок зростання. Це ті напрями, куди концентруються інвестиції, і які потім, як локомотиви, тягнуть за собою всі інші галузі економіки. Тут два показники. Перший – системна робота Кабінету міністрів і – як об'єктивний прояв – фізичне зростання інвестицій.

Міжнародні структури, які моніторять цей напрям, теж відзначають, що Україна почала системно працювати, вона виконує свої зобов'язання – те, що було проблемою уряду Тимошенко. В цілому, відбувається економічна стабілізація. Можливо, деякі рішення для соціальної сфери є дещо важкими. Я маю на увазі перш за все тарифи. Але з погляду інвестиційних умов це, звичайно, поліпшення. Україна починає жити за економічними законами, а не за законами популізму. Це – головні чинники, які впливають на інвестиційну привабливість України і те, що дозволяє сьогодні серйозно говорити про прорив у сфері інвестицій в реальну економіку. Я підкреслюю – в реальну.

Пріоритетом для уряду Януковича є не спекулятивні інвестиції, не інвестиції, направлені на короткострокові проекти, а системні інвестиції, пов'язані з реальним сектором економіки: виробництво, фінансові ринки, будівництво. Це серйозні і дуже добрі сигнали для інвесторів.

Я вважаю, що клімат не поліпшується. Якщо взяти найбільш проблемну нашу сферу – паливно-енергетичну – жодного долара залучених інвестицій тут немає. Із яких причин немає? Недосконалість законодавства і недосконалість бюджету. Поки ми не зробимо для інвесторів зрозумілого законодавства, в податковій сфері передусім, і поки ми не перестанемо закладати до бюджету абсолютно абсурдні речі, доти ніякий інвестиційний клімат у нас не зміниться.

Я вважаю, що слова Президента були передчасними. Я не знаю, де Віктор Андрійович побачив великі успіхи в залученні інвестицій, – в якій галузі? Я не можу відразу сказати, де у нас сильно покращав інвестиційний клімат. Вся економіка залежить від податків, від того, як працює податкова система, від того, що закладається до бюджету.

Якщо ми скажемо, що нам потрібні інвестиції в видобутку нафти, газу – що ми для цього зробили? Ми зробили наступне: в бюджеті-2006 записали, що у нас собівартість нафтопродуктів не залежить від того, з якої глибини вони добуваються. Тобто взагалі утопічна ідіотська річ. Адже всі знають, що основна складова собівартості – це глибина видобутку. Найбільш прикро, що цього не знає доктор геолого-розвідувальних наук пан Азаров. А Ющенко почитав це все і сказав, що у нас клімат покращав. Смішно просто такі речі слухати. Президенту потрібно припинити себе хвалити, нехай краще його люди хвалять і розказують, покращало щось чи погіршилося.

На мій погляд, інвестиційний клімат дійсно помалу поліпшується. Про це свідчать ті ж слова Президента, готовність надавати кредити Україні під більш низькі процентні ставки, ніж рік-два тому, певне збільшення, як говорить статистика, прямих іноземних інвестицій, і те, що, незважаючи на перманентні локальні війни в українській владі, в цілому можна сказати, що певна стабільна ситуація існує. Є уряд, є сформована коаліція, і інвесторам це також додає певну упевненість, що задані правила гри на декілька років вперед, і можна будувати якісь відносно довгострокові плани в Україні.

Враховуючи те, що Кабінет Міністрів діє в економічній площині досить прогнозовано, це приваблює інвесторів. Перспектива, що Кабмін не мінятиметься протягом п'яти років – це дуже сильний чинник, який впливає на інвестиційну привабливість країни. Звичайно, якщо будуть вирішені всі питання щодо позовів до Конституційного суду на користь прийнятих законопроектів, я думаю, це ще поліпшить інвестиційний клімат в Україні.

Але все-таки поки залишається деяка нестабільність, то, звичайно, ще є куди поліпшуватися інвестиційному клімату.

Можу відзначити, що щось подібне вчора сказав і перший віце-прем'єр уряду Микола Азаров. Те, що схожі оцінки дають представники конкуруючих політичних таборів, і, на жаль, конкуруючих гілок влади, підтверджує, що Україна дійсно стає все більш привабливим інвестиційним об'єктом. Інша справа, що я б тут не лакував ситуацію, не розглядав її крізь рожеві окуляри, тому що є чинники, які в очах багатьох інвесторів є серйозними мінусами в оцінці української інвестиційної ситуації. Відзначу тільки дві дуже важливіобставини.

Обставина перша – високий рівень корупції. Ця проблема була, вона, на жаль, і залишилася. Не дивлячись на те, що після приходу Ющенка до влади було багато сказано про боротьбу з корупцією, проблема так і не була вирішена, просто часто перейшла в інші форми, але масштаби навіть, можливо, стали більші.

Що стосується другої проблеми, вона зараз, мабуть, найбільш актуальна. Це політична нестабільність. Цей чинник потенційних інвесторів якщо не відлякує, то насторожує. Ніхто не може точно сказати, як ситуація розвиватиметься далі. Є правда така контртенденція: багато інвесторів, і вітчизняні, і зарубіжні вже пристосувалися до цієї ситуації. Виник навіть феномен, який називається «український парадокс». Це достатній динамічний економічний розвиток, високі темпи ВВП при політичній нестабільності.

Україна дійсно стає більш привабливою країною в інвестиційному значенні, але нам ще належить зробити дуже багато що для того, щоб ця привабливість піднялася на більш високий якісний рівень.