Я вважаю, що це день святковий, але подарунків нікому не дарую. В такий день подарунок дарується тільки одній людині, і я їх приймаю від цієї людини.

Як відзначатиму? Сьогодні мені належить романтичний вечір у прямому ефірі на громадських слуханнях.

Це свято, як і всі інші, чисто символічне. Чом би і не святкувати його в Україні? А романтичні вечори можна влаштовувати залежно від вільного часу хоч щодня, і свої відносини можна робити красивими щодня, не тільки в це свято.

Свято Дня Святого Валентина зовсім недавно ввійшло до нашого вжитку. Проте я вважаю, його дуже світлим. Я називаю його зворушливим святом ніжності, тому що саме цього дня нам потрібно не соромитися своїх почуттів, не соромитися ніжності, не соромитися говорити добрі щирі слова своїм коханим.

Самим ключовим моментом цього дня в моїй сім'ї є перший вранішній поцілунок – ніжний, лагідний, легенький, делікатний, і погляд двох очей. І важливо, щоб погляд цих очей зафіксував ту глибину любові, яка супроводжуватиме багато днів і багато років.

Цього року мій чоловік з самого ранку привітав мене з святом і подарував щирі поцілунки, теплі слова, квіти і мої улюблені цукерки.

Я бажаю всім закоханим не соромитися свого кохання і щодня дарувати ніжність один одному. Я б хотіла, щоб цього дня ви подивилися один одному в вічі, і щоб цей теплий і ніжний погляд залишився з вами назавжди.

Я не вважаю цей день святом і не відзначаю його. Я зараз проводжу засідання президії Центрального комітету нашої партії. Для мене це звичайний день.

Я це свято не відзначаю.

Не вважаю цей день святковим і подарунків теж не дарую.

Цей день треба зробити вихідним. Свято недопрацьоване. Воно проходить на ходу, не дає зосередитися на коханні. Працювати треба, а це погано. Треба зробити це свято державним. У нас багато державних свят, одне треба викинути, а це ввести.

Якщо чесно, я всі державні свята вважаю зайвими. Треба залишити тільки День святого Валентина. Нехай українці розмножуються. У зв'язку з негативним демографічним балансом у країні я вважаю всі державні свята, окрім Дня святого Валентина, зайвими.

Я це свято вже відзначив. Я вже отримав «валентинок» скільки потрібно, мені їх принесли додому прямо в ліжко. Тепер я переходжу до нормальної трудової діяльності.

Сам я, як відомий егоїст і негідник, нікого не вітаю. Тільки чекаю привітань. Від дівчат, звичайно.

Я нормально ставлюся до цього свята, але святкувати його немає часу. Хіба що ввечері з коханою, звичайно, можна відсвяткувати в романтичній обстановці. Це свято поки що тільки приживається в українському суспільстві.

Я вважаю, що це свято надумали для чергових подарунків. Якщо когось любиш, то це треба демонструвати все життя і щодня. Якщо чесно, я якось дуже спокійно ставлюся до цього дня, він не є для мене особливим. До того ж у мене зараз дуже багато роботи.

У мене два свята: день народження мого сина, якому виповнюється 33 роки, і День Святого Валентина.

Ми з невісткою вже підготували подарунок на честь дня народження сина. Чоловіку на честь Дня закоханих подарую краватки «з гумором».

День Святого Валентина приживається в Україні. Я вважаю, що, у будь-якому випадку, це один з днів, в який можна виявити один до одного увагу, кохання, турботу. Дуже приємно, коли це відноситься не до всіх жінок світу, а саме до тебе.

День Святого Валентина – це ще одна можливість зізнатися дружині, що відчуття чистого кохання і бажання зберегти нашу любов, а головне продемонструвати юність своїх бажань, мене не залишає. Тому цього дня я принесу їй кошик з квітами, на якій обов'язково сидіти хитрий лісовий гном, у якого під шапкою буде питання: чи продовжує вона як і раніше мене любити, чи не забула вона, що окрім сім'ї, дітей є ще і відчуття, які окриляють будь-яку людину?!

Мені здається, що цей вечір буде романтичним. Я планую прийти додому на годину раніше.

Подібні свята потрібні в Україні. По-перше, ми любимо святкувати, і придумувати для себе несподівані і різні свята. Краще свято Святого Валентина, ніж свято працівника ЖКГ. Це не державне свято – ніхто нікому не вручає «дерев'яні або срібні нагороди». Кожний живе ним окремо. Від щоденних інформаційних атак на нас, політичного «імунодефіциту» можуть позбавити тільки свята, особливо такі гламурні, які нічого не означають, окрім обов'язків, які виникають після першого поцілунку.

Я до цього свята не звик, але жінок люблю.

Поки не встигли до цього звикнути. Але, чесно кажучи, я дуже скептично ставлюся до свят, від яких віє західною культурою. В цьому я бачу спробу трохи розмити наші традиційні цінності. Мені не зовсім зрозумілі «валентинки».

День Святого Валентина нагадує Хеллоувін, яким нас насилують вже не перший рік і намагаються примусити повірити, що це свято. Я звик до 8 березня. Я традиціоналіст.