Я не сказав би, що увага приділяється саме німецькому напряму, це європейський напрям. Те, що там був Президент, і те, що їде прем'єр – все про це говорить. Тим більше, ми зараз намагаємося вступити до СОТ, а Німеччина відіграє там ключову роль. Є різні питання, скажімо, енергетична безпека, яка дуже цікавить, відповідно, і німецьку сторону. Тому це добре, коли такі контакти частішають.

Не хочу загадувати наперед, які домовленості будуть підписані. Подивимося, я думаю, що всіх цікавитимуть, насамперед, питання енергетичної безпеки.

Почнемо з того, що Німеччина – це дуже важливий економічний і політичний партнер України. Тому будь-які контакти з цією державою дуже важливі для України. Те, що там недавно був Президент, а зараз їде прем'єр – це ні про що не свідчить з урахуванням того, що у цих візитів була різна мета. У Президента ця поїздка була більш ритуальна, більш протокольна. Візит прем'єра – більш конкретний, він пов'язаний з розширенням економічного співробітництва, з залученням німецьких інвестицій, з розширенням присутності України на німецькому ринку. З цього погляду я не бачу тут ніяких суперечностей. У будь-якому випадку, значення цього візиту дуже важливе.

Я думаю, що будуть підписані угоди в інвестиційній сфері, у сфері розширення зовнішньоекономічної діяльності України з Німеччиною.

Річ у тім, що на сьогоднішній момент Європа намагається грати в самостійну гру, яка трохи відрізняється від Сполучених Штатів Америки. Німеччина відіграє одну з самих ключових ролей тут нарівні з Франції. Тому дуже важливе налагодження відносин і розвиток у цьому векторі, тобто відносини з Німеччиною.

Стосовно Президента Ющенка, то практично всі німецькі газети просто проігнорували його візит і його виступ на відомій конференції. Тобто він пройшов непоміченим для німецької громадськості, та і, власне, він не був якимсь в дипломатичному плані проривним ні для України, ні для Німеччини. Тому мені здається, що на сьогоднішній день прем'єр-міністр, володіючи, згідно Конституції, певними повноваженнями, певним впливом у суспільстві, спробує перехопити ініціативу у президентської команди на європейському векторі розвитку.

Мені важко коментувати, чи будуть підписані якісь конкретні домовленості. Я не входжу до цієї групи, яка могла б готувати цей візит, але я на це сподіваюся.

Не можна сказати, що увагу німецькому напряму почали приділяти недавно. Німеччина – один з центрів Євросоюзу. Від думки декількох країн залежить напрям Євроспівтовариства. На жаль, не від думки наших друзів – Польщі і Чехії, а якраз, насамперед, від Німеччини, Франції і в меншій мірі Великобританії. Перший момент – це одна з найважливіших країн у Європі.

Другий момент – Німеччина є найбільшим союзником Росії, і торговим, і політичним. Саме з Німеччиною пов'язані спільні проекти відносно можливості реструктуризації газотранспортної системи України. Тут інтерес вже замикається на трьох зацікавлених сторонах: Україна, Росія і Євроспівтовариство.

Безперечно, ніякі домовленості і документи під час цього візиту підписані не будуть. Поступово Янукович входить у світовий бомонд. Це досить складний процес, він не відбувається наскоком. Тут дуже багато залежить від персональних контактів. Після візиту в США, до Брюсселя, до Москви, безумовно, Януковича хочуть бачити для того, щоб мати свою думку. Можна з цією конкретною людиною мати справу, чи він настільки небезпечний, як про це йшлося під час помаранчевої революції, яку принаймні частина німецького політикуму сприймала досить позитивно.

Увага, що приділяється німецькому напряму, абсолютно звичайна річ. Тим паче, що українським керівництвом неодноразово заявлялося, що Німеччина є важливим партнером, співпраця з якою, можливо, і у сфері споживання енергоносіїв та участі німецьких компаній в різних проектах транспортування цих енергоносіїв.

Потрібно сказати, що Німеччина на сьогодні є найбільшим споживачем енергоносіїв як російських, так і з інших актуальних для Європи регіонів. І тому, враховуючи транзитні спроможності України, така співпраця абсолютно природна. Тим паче, що Німеччина займає більш активну позицію на міжнародній арені. Її політика якоїсь конфронтації з Сполученими Штатами, яка відбувалася за часів канцлерства Шредера, дрейфує у бік співпраці з американцями. Сила цієї політики трансформується, і збільшуються можливості, які Німеччина одержує для надання впливу на світову політику.

Думаю, що під час планованого візиту Януковича будуть, в основному, розмови. Я думаю, навряд чи будуть підписані якісь документи. Але документи готуватимуться для співпраці у сфері транспортування нафти і газу.