Серйозна війна між прем'єром і Президентом точиться вже давно, вона просто продовжується. Ці додаткові аргументи мені здаються смішними в цьому напрямі. Ющенко звинувачує уряд в тому, що він не виробило якоїсь виразної тарифної політики. Але у нього були його рідні уряди, а він був Президентом з необмеженими повноваженнями. Він хоча б півкрок зробив у цьому напрямі? Нічого він не зробив, крім того, що уряд Єханурова підвищив ціни на електроенергію і так далі. До того ж, його друзі разом з ним остаточно зіпсували відносини з Росією. В результаті цього підвищилися ціни на газ. Отже ці претензії щодо тарифної політики правильні формою, але знущальні по суті.

Все це виглядає просто як продовження пікірування, конфліктування між цими політичними гравцями. В уряду дійсно зараз важкий момент. Ющенко вважає, що ось я, мовляв, стану в один ряд з Юлією Володимирівною на сторону народу, з тієї сторони барикад, і буду вас лаяти. Можливо, ви будете більш зговірливішими і чомусь залишите Огризка міністром закордонних справ або припините кримінальне переслідування Івченка.

Мені здається, що головна причина, чому Ющенко так наполегливо чинить опір – це те, що люди з його оточення бояться, що в тому випадку, якщо він покірно перебуватиме в рамках тільки тих повноважень, які обумовлені Конституцією, то процес кримінальних справ проти людей з його оточення може набути незворотного характеру, і вони опиняться у в'язниці. А він – людина добра. Таке дозволити не може.

Насправді, ніякої логіки в тому, що він втручається в соціальну і в економічну політику, немає, оскільки він за це не несе відповідальності.

Я не вважаю цю заяву тривожним сигналом до початку війни між Президентом і прем'єром. Війну може оголошувати сила, яка хоч трохи є небезпечним суперником. Пан Ющенко, втративши підтримку в суспільстві, втративши її в «помаранчевих силах», нікому ніякої загрози сьогодні не представляє.

Важко сьогодні знайти в країні, чим задоволений пан Ющенко. І країна платить йому тим же. Країна незадоволена самим паном Ющенком.

Думаю, що всі претензії Президент мав, насамперед, направити прем'єр-міністру Єханурову, який заклав цю бомбу під антикризову коаліцію, ухваливши рішення і забивши до бюджету підвищення цін, абсолютно не надавши людям ніяких виплат. Ющенко мав заявити свою рішучу позицію панам Тарасюку і Івченку та пані Тимошенко, які розірвали вигідні домовленості по газу, внаслідок чого антикризова коаліція і уряд, сформований нею, змушені діяти вже в нових умовах з новими цінами. Я думаю, що подібні заяви зайвий раз свідчать про лицемірство Президента, а не про бажання вирішувати конкретні питання, які стоять перед країною і перед людьми.

Я не вважаю подібну заяву такою, на яку потрібно реагувати прем'єру. Річ у тім, що у нас не цілком, на мій погляд, адекватний Президент, який робить величезну кількість заяв, які абсолютно не коригуються з реальним життям. Відповідати на все ці заяви сенсу ніякого не бачу.

Безумовно, заява Президента значною мірою політична, тому як старт до підвищення тарифів був даний при уряді Єханурова. Як ми всі знаємо, ще на початку 2006 року почали прийматися рішення про поетапне підвищення розцінок на електроенергію, на газ і так далі, що, звичайно, спричинить за собою підвищення житлово-комунальних тарифів.

Те, що Віктор Андрійович тільки зараз почав висловлювати незадоволеність цим, хоча цій проблемі вже не один місяць, і зародилася вона при його ж соратниках на чолі уряду, показує, що чисто політичний момент використовується як привід для критики коаліції і уряду.

Думаю, що Віктор Янукович адекватно відреагує на такі заяви. Ми знаємо, що уряд докладає всіх зусиль для того, щоб у тих регіонах, де були завищені тарифи, вони були підняті в розумних межах. Плюс в бюджеті виділені кошти на компенсацію незабезпеченим верствам населення, субсидії у зв'язку з підвищенням тарифів на комунальні послуги. Плюс проходили переговори з Росією, які не дозволили ціні на газ злетіти до астрономічних висот. Тарифи будуть більш-менш стабілізовані найближчим часом.

Те, що вчора Ющенко висловив свою невдоволеність тарифною політикою уряду – це була вже остання інстанція. Парламент вже давно кричить про те, що з тарифами у нас не все гаразд. Ви бачили війну, яка відбувалася в Київраді, ви бачили, що відбувається з тарифами в регіонах. Очевидно, що це абсолютно нормальна реакція, коли Президент втрутився в цю ситуацію, хоча за економічну політику в країні відповідає Кабінет міністрів.

Не витримавши, Ющенко дав чітку оцінку роботі Кабінету міністрів щодо тарифів в ЖКГ. Незадовільну оцінку. Нічого між рядків я в цьому не бачу, тому що ситуація абсолютно нормальна. Депутати і Кабінет міністрів можуть давати оцінки якимсь діям Президента, а Президент може оцінювати роботу Кабміну і Верховної Ради. Це абсолютно нормальний процес, він вписується в рамки демократії в суспільстві.

Я вважаю, що якщо в країні є уряд, він має проводити уніфіковану одноманітну політику в усіх регіонах. Якщо це списується на органи місцевого самоврядування, все одно повинні бути якісь інструктивні листи, рекомендації. Є міністерство житлово-комунального господарства, є міністерства палива і енергетики, є органи, які займаються поставкою води і так далі.

Було дивно, чому у вересні, коли ця ахінея піднялася, уряд мовчав і спостерігав доти, доки безпосередньо на місцях не почалися акції протесту з відповідними політичними викликами, які сьогодні закидаються уряду.

У цій ситуації я думаю, що Президент абсолютно правомірно ставить питання, що треба ж якимсь чином регулювати ці процеси. Щоб не траплялося так, що все віддається на відкуп, і ті вискочки, які прийшли в окремих регіонах, в окремих містах до влади, хочуть за дуже короткий термін набити свої кишені, розуміючи, що їх на наступний термін не оберуть. У такій ситуації контролюючу роль може виконувати тільки уряд, який здійснює управління по всій території України.