Губернаторів ввели в РНБО, тому що це був час спроби з боку антикризової коаліції неконституційними шляхами узурпувати владу. Не була врахована думка народу, який голосував за коаліцію зовсім іншого формату. Тому Президент ввів до складу РНБО губернаторів, які повинні були репрезентувати позиції регіонів і відображати їх вибір.

Сьогодні такої узурпації влади немає. Як люди проголосували, така коаліція і відбулася. Тому логічним є те, що Ющенко вивів губернаторів зі складу РНБО. Після першого указу Президента, коли була нелегітимна Верховна Рада, Рада безпеки була тим органом, який потрібно було посилити і додати йому шляхом введення губернаторів до складу РНБО можливостей більше відображати і репрезентувати позиції регіонів. Сьогодні такої потреби немає. Зараз є демократична коаліція, я сподіваюся, така ж демократична опозиція. Саме тому крок Президента був цілком логічний.

Історично губернаторів не було у складі РНБО. Це орган, який, на мій погляд, повинен ухвалювати стратегічні рішення. Губернатори ж відповідають не стільки за вироблення, скільки за реалізацію цих рішень на місцях, тому як тактичний крок включення їх у РНБО в складний політичний момент було виправдано. А перебування їх у складі Ради безпеки, і розширення до такої міри цього органу для постійної роботи не зовсім виправдано. Тому, я думаю, що цей крок Президента досить обґрунтований.

Губернаторам нічого було робити в РНБО, їм просто був потрібен якийсь майданчик, де можна обговорювати свої губернаторські проблеми. Те, що Ющенко вивів губернаторів зі складу Ради безпеки, це абсолютно правильно. Інше питання, не зрозуміло, з якою мотивацією це було зроблено.

РНБО у всьому світі – це дуже закрита і вузька організація. Тільки завдяки концентрації повноважень і малому складу учасників вона і отримує сильну політичну вагу. Як тільки вона перетворюється на зал очікування для регіональних лідерів і майданчик суспільного характеру, то втрачає свою унікальність. Можливо, Ющенко це зрозумів і вивів двадцятьох чоловік зі складу Ради безпеки, адже це вже було місцем для зустрічей губернаторів, і як ми вже знаємо, місцем для бійок.

З одного боку, в даній ситуації є видимим те, що Президент все-таки намагається ввести РНБО в законодавче русло, оскільки в законі чітко написано, хто може бути членом РНБО. З іншого боку, тут бачиться певна політична доцільність. Адже коли вводилися минулого разу губернатори, Президент хотів мати більшість у Раді безпеки.

Сьогодні, коли такої необхідності немає, губернаторів вивели. Потрібно відмітити, що не всі губернатори того політичного «забарвлення», до якого належить Президент. Свого часу пана Мороза, лідера СПУ, ставили за дужки РНБО, мотивуючи це тим, що він тоді не був членом виконавчої влади. Сьогодні Арсеній Яценюк також не член виконавчої влади, але є членом РНБО.

У мене складається таке враження, що Віктор Андрійович керує не державою, а якимсь шалманом. То йому потрібно було налякати Партію регіонів, коли вони були у виконавчій владі і показати, що він перетягує ковдру на себе. Тоді Ющенко взяв і оптом всіх ввів у РНБО. Тепер потреба в губернаторах пройшла, він їх виводить.

Це підтверджується несерйозністю і неадекватністю з боку Президента. Він користується органами влади як іграшками і маріонетками.

Я був дуже здивований, коли Президент ввів губернаторів до складу РНБО. Тому нинішнє рішення Ющенка я оцінюю позитивно. Очевидно, моє здивування не було марним, оскільки перебування губернаторів у Раді національної безпеки було короткочасним.

Я вважаю, що Президент ухвалив зараз вірне рішення, тому що його введення губернаторів до складу РНБО суперечило законодавству щодо складу цього органу.

Я думаю, це крок у торзі за закон «Про Кабінет міністрів України». Річ у тому, що Президент наполягає саме на тому варіанті закону, який він запропонував, і який повертає його повноваження до часів Кучми. Окремо там є дуже великі повноваження для РНБО. Ющенко розуміє, що можливі заперечення стосовно того, що РНБО сформована всупереч закону, згідно з яким туди не повинні входити губернатори, а тільки представники органів центральної виконавчої влади, тому він знімає цей аргумент у критиці свого закону про Кабмін.

Я вважаю це чистою формальністю. У будь-якому випадку, є там губернатори чи ні, РНБО – це допоміжний орган Президента, і все вирішує саме він.

Мені здається, що навряд чи це посилить його позиції в торзі за закон про Кабмін. Поки що Тимошенко публічно не говорить, що її люди відмовляться голосувати, але, я думаю, «під ковром» ця боротьба продовжується.