Тимошенко не сказала, що не балотуватиметься. Вона сказала, що можливо цього не відбудеться. Тому я абсолютно переконаний в тому, що Тимошенко, як досвідчений політик, лукавить і балотуватися в Президенти буде. Це ідея-фікс у її житті. Повірити в те, що вона не балотуватиметься, може тільки дитина. Особисто я в це ніколи не повірю.

Я думаю, Тимошенко висуватиме умови для того, щоб Президент не заважав їй виконувати її передвиборчі обіцянки і тим самим ще більше набиратиме балів на президентську кампанію. Тому ні в кого немає анінайменших сумнівів у тому, що вона братиме участь у наступних виборах Президента.

Заява Тимошенко не є абсолютною і містить певну умову. Я думаю, це своєрідна реакція на ту виниклу напругу між прем'єром і Президентом, яка стала публічною і виявилася у низці ходів у «холодній» війні, що розгорнулася в оточенні Президента і прем'єра за останні дні. Там були непрямі, але достатньо серйозні звинувачення як на адресу Президента, так і на адресу прем'єра.

Тимошенко зробила певний натяк: або збереження союзу, і тоді вона готова підтримати Ющенка на майбутніх президентських виборах, або, якщо союзу не буде, вона почне діяти самостійно. Це, звичайно, серйозний виклик для президентської команди. Не випадково практично відразу відреагував Балога на цю заяву.

Президентство – це одне з головних питань, яке може вплинути на перспективу коаліції і характер відносин між Ющенком і Тимошенко. Проблема зараз в тому, що вони вільно чи невільно виступають у ролі політичних конкурентів. Зверніть увагу навіть на їх ініціативи. Ющенко виступає з ініціативами по соціальному житлу, одночасно Тимошенко виступає з ініціативами, пов'язаними з іпотекою і зниженням відсотків по іпотеці. Ющенко критикує ситуацію, що виникла навколо Ощадбанку, це сприймається як «наїзд» на Тимошенко. Між ними існує неявна, непряма конкуренція.

Потрібно розуміти, що Ющенко і Тимошенко конкурують у впливі на одну і ту ж групу виборців, умовно їх можна назвати «помаранчеві» виборці. З цієї точки зору, чим раніше вони визначаться, хто і як балотуватиметься на майбутніх президентських виборах, це або стабілізує ситуацію всередині коаліції, або конкуренція посилюватиметься, і рано чи пізно коаліція розвалиться.

Я переконаний, що проблема президентських виборів дуже гостро стоїть перед нашою країною. Напевно, це питання номер один. Мова йде про те, чи зуміє демократична коаліція і команда Ющенка продемонструвати нашому суспільству результативну діяльність, виконати хоч би частину тих обіцянок, які давалися на майдані. Я думаю, ми йдемо в цьому напрямі, оскільки сьогодні сформований демократичний уряд реформаторів, які готові підкачати рукава і взяти ситуацію нашої країні під контроль, прийняти ті реформи, про які розповідають уже сімнадцять років. Тому від діяльності Кабінету міністрів залежить дуже багато.

Сьогодні є всі можливості для того, щоб до президентських виборів дати нашому суспільству результат і провести необхідні реформи. Дуже багато зараз залежить від позиції НУ-НС і позиції Президента. Якщо ці обіцянки виконаються, то результат буде. Якщо результату не буде, то про перспективу «помаранчевої» команди можна тільки мріяти.

Чесно кажучи, Юлія Володимирівна сама визначає, хоче вона чи не хоче йти на наступні президентські вибори. Балога за неї зробити це не може.

Щодо заяв про те, що тема президентських виборів піднімається завчасно, то Тимошенко поставили таке запитання на засіданні Комітету з питань закордонних справ Європарламенту. Вона що, повинна була сказати, що думатиме ще два роки? Це рішення ухвалене Юлією Тимошенко, вона його і озвучила.

Тимошенко щодня згадує про президентство в будь-якому вигляді. Це вже говорить про те, що вона думає про президентську кампанію і обов'язково в ній братиме участь. До президентської кампанії ще рік, до самих виборів два роки. Я думаю, Тимошенко слід було б зараз зосередитися саме на прем'єрській роботі, рутині для того, щоб досягти реальних показників, поліпшити соціальну політику, економічну ситуацію в країні, а не робити собі зайву піар-акцію різними заявами.

Наразі Юлія Володимирівна ставить якісь умови, починає популістські проекти, що ніде не спрацювали. Це простий струс повітря. Такі заяви носять піар-характер і говорять про те, що Тимошенко тримає на думці обов'язкову участь у президентських виборах.

Тимошенко і Ющенка потрібно поставити до стінки за те, що вони розпустили суспільство і пішли на дочасні вибори минулого року. Це Тимошенко була ідеологом цих виборів після зустрічі з американським угрупуванням. Вони «зґвалтували» суспільство, пообіцяли з три короби, пообіцяли жити за законами, а насправді це їх внутрішня «сворна» справа, яку вони перетворили на міжусобну боротьбу. Тому Ющенко і Тимошенко варті один одного. Вірити тому, що вони заспокояться і не боротимуться за крісло на Банковій не можна.

Вся біда в тому, що в черговий раз, як каже прислів'ї, пани б'ються, в цьому випадку Вітька і Юлька, а у холопів (українського народу) чуприна тріщить.

Я завжди вважала, що довіра – це одна з головних умов, які забезпечують успіх в сім'ї і політичній демократичній коаліції. Ми, нарешті, маємо більшість. При довірі всередині коаліції модно робити унікальні, колосальні речі.

Зараз всі зусилля ЗМІ і політичних експертів спрямовані на те, що б міркувати, розколеться чи не розколеться демократична коаліція. Це тому, що амбіції і наближення президентських виборів заважають узгодженій роботі і довірі. Найбільшої перемоги можна досягти тільки тоді, коли ми не витрачатимемо зусиль на цей пінг-понг «вірю-не вірю». Тому я вірю в те, що дуже непростий шлях, який пройшла демократична коаліція, багато чому нас навчив. Я б хотіла, щоб усі почали говорити: «Вони працюють, у них щось виходить». Хіба не видно, що виходить? Заощадження громадянам виплачуються, програма «Доступне житло» цього року стане реальною.

Я хочу вірити заяві Юлії Володимирівни і сподіваюся, що нам вдасться створити якісно нову коаліцію, яка базуватиметься не на суб'єктивізмі, а на нашій довірі.