Це вже навіть не смішно. Історія з Генеральним прокурором доведена до абсурду, і продовжувати її далі просто неприпустимо. Я думаю, що потрібно зупинитися і Пискуну, і тим людям, які запустили такого роду відновлення вищих державних чинів на роботу. Потрібно припиняти застосовувати цю технологію.

Є правила пристойності. Як на мене, то в цій історії всі сторони давно перейшли межу дозволеного.

З погляду закону, Піскун мав бути відновлений на посаді Генпрокурора. Але розуміючи, що сьогодні закон встановлюється у нас на Банковій Президентом його оточенням, прогнозувати щось доволі складно.

У нашій країні за наявності Президента Ющенка і прем'єра Тимошенко взагалі прогнозувати нічого не можна. Ці панове ввели в юридичну практику нове поняття «Політична доцільність». Виходячи з цього і діятимуть суди.

Рішення Конституційного Суду про заборону призначень суддів на адміністративні посади, останні вісім місяців пан Ющенко чудово ігнорує. Тимошенко йому потурає. Над усім цим стоїть голова Верховного Суду, який хоче ліквідовувати судову реформу і зробити себе великим папою римським над всіма судами. На жаль, це реалії. Подібне відношення до судової системи може привести до розпаду України як держави.

Я думаю, або Піскун просто іронізує з приводу судового позову, або, якщо він буде, це утримання в інформаційному просторі прізвища Піскуна. Я не допускаю варіанту, при якому Президент погодиться на відновлення Святослава Піскуна на посаді Генерального прокурора.

Це тільки ігровий фон для вирішення інших питань, але це нічим не закінчиться, окрім як тиск один на одного різних політичних гравців.

Мені здається, що Святослав Піскун має певне хобі в колекціонуванні приходів і звільнень з посади з Генерального прокурора. Якщо цей процес приносить йому справжнє задоволення, він може в четвертий раз подавати до суду. Результат спрогнозувати важко, особливо, якщо його приймають наші судді. Мені здається, що Піскун просто пожартував і, почувши рішення Конституційного Суду, в такий спосіб відреагував на це.

Якщо у нього немає роботи, і він має багато вільного часу, він гратиметься з цим судовим процесом, кінцевий результат який передбачати дуже важко.

Насправді, право подати до суду має кожен громадянин. Відповідно до закону, Святослав Піскун має всі підстави для того, щоб подати таку заяву. Яким буде рішення суду, залежатиме від обставин, пов'язаних із звільненням Генерального прокурора з посади. Я думаю, що підстави для такого позову є.

У нашій країні прогнозувати юридичні рішення при корумпованості суддів і фінансових можливостях позивачів, дуже складно. Якщо діяти тільки згідно з правом, то суди не мають повноважень приймати до розгляду подібні заяви. Є вирішення Конституційного Суду, де чітко написано, що посада Генерального прокурора відноситься до політичних посад і приймається за допомогою політичної процедури. Суди загальної юрисдикції не можуть розглядати їх заяву в тривіальному порядку, як це робиться щодо інших посадових осіб.

Те шаманство, яке здійснював Піскун, перший раз поновлюючись через Печерський суд, потім другий раз, це все порушення закону з боку суддів, оскільки вони не можуть приймати до розгляду справу про відновлення Генерального прокурора на посаді. Генеральний прокурор призначається особливою процедурою, за поданням Президента і згодою Верховної Ради. Відповідно, в юрисдикції цих інститутів лежить питання про призначення і зняття Генпрокурора з посади.

Святослав Піскун є юристом високого рівня. Тому, я думаю, його звернення до суду говорить про те, що є юридичні підстави для такої дії. Наскільки я розумію, ця людина не схильна до піару і якихось дій для того, щоб привернути увагу до власної персони.

Тут мова йде не про те, що Піскун суміщав посади, а про те, яким чином він був звільнений. Якщо були порушені норми закону, то він має добитися відновлення себе на посаді Генпрокурора. Я думаю, відразу після цього він напише заяву про звільнення тому, що є народним депутатом, або ж складе з себе депутатські повноваження.