Депутатські пільги відміняти потрібно. Ми б їх відмінили ще в серпні місяці, якби вистачило мужності у БЮТ і «Нашої України» підтримати нас тоді. Якби Президент підписав указ, про цю проблему вже давно забули б. Вони можуть тільки говорити. У них уже водянки на язиці від цього законопроекту. За нами, як мовитися, не заіржавіє. Ми готові сто разів виносити цей законопроект на голосування і голосувати за нього. Але крім базікання від БЮТ і НУ-НС ми поки що нічого не чуємо.

Питання відміни пільг – це принципове питання НУ-НС. У БЮТ також немає з цього приводу заперечень. Я думаю, цей закон буде проголосований найближчим часом. Ми навіть поставили це питання на порядок денний. Можливо, ухвалення цього закону можна чекати вже сьогодні. Звичайно, не всі нардепи задоволені тим, що буде зменшена пенсія. Але це стосується тільки тих нардепів, які не отримують ще пенсії. На депутатів минулих скликань цей закон не діятиме.

Що стосується недоторканності, моя позиція така, що цю статтю потрібно повністю ліквідувати. Але проект, який представила Партія регіонів, має істотний недолік: затримати нардепа можна тільки після завершення судового процесу, за цей час великі злочинці втечуть з країни. Нашим варіантом я також незадоволений. Я повинен мати гарантії того, що коли я приїду в область, за яку я відповідаю, і боротимуся за права людей, мені не підкинуть який-небудь наркотик і будь-який міліціонер зможе мене затримати. Але, я думаю, це можна врегулювати іншими нормативними актами.

Я впевнений, що ми проголосуємо за цей закон або сьогодні, або на наступному пленарному тижні.

Я б у цьому питанні відокремив грішне від праведного, зерна від плеври. Річ у тому, що є дуже багато популістського в питанні про депутатську недоторканність і пільги. Там дійсно є явне перевищення здорового глузду, явне бажання створити максимально комфортні умови для депутатів. Є також необхідні норми, які не є, на мій погляд, пільгами і регулюють роботу депутата. Це норми, пов'язані з числом помічників, оплатою праці цих помічників, можливістю здійснювати роботу не тільки в парламенті, але і роботу з виборцями. Раніше це було пов'язано з тим, що частина депутатів обиралася по округах, зараз цього немає, але працювати потрібно і на місцях. Тим паче, що багато депутатів хоч би формально представляють ті або інші регіони країни.

Делікатне питання, яке багато обговорювалося, – це житло депутатів. У нинішньому вигляді, на мій погляд, воно вирішується некоректно і не відповідно до європейського досвіду. Мова йде про те, щоб давати депутатам гроші на житло, або певну суму на придбання власного житла. На мій погляд, це не кращий варіант. Весь досвід багатьох європейських країн зводиться до того, що є тимчасове житло для іногородніх депутатів. Коли депутат обирається, він живе в цій квартирі. Після того, як закінчилися його депутатські повноваження, він цю квартиру залишає, вона не є його власністю. Думаю, до цього шляху потрібно йти і в Україні. Якби так питання було вирішене ще напочатку дев'яностих років, не було б витрачено стільки грошей на задоволення власних бажань депутатів.

Обурює те, що депутати, які володіють мільйонними станами, за рахунок коштів держави отримують собі квартири в Києві. Думаю, це обурює і більшість виборців в Україні.

Що стосується зарплати депутатів, тут також потрібно виходити із здорового глузду і міжнародної практики. Зарплата депутата повинна бути прив'язана до якоїсь шкали зарплат державних службовців. Пропозиція того, щоб зменшити зарплату нардепам, популізм. Тоді нормальна, чесна людина вважатиме за краще працювати там, де вона отримує гідну зарплату. Або буде ситуація, коли тіньовим способом доплачуватимуть депутатам, що відбувалося у ряді випадків. Якщо зарплата буде відносно невелика, це збільшить можливість корупційної дії на депутатський корпус. Тому не потрібно кидатися в крайності. Зарплата нардепа повинна бути гідною і бути стимулом. Людина приймає закони – це висока компетенція.

Що стосується проїзду, тут також можна знайти «золоту середину», яка не давала б надмірних пільг. Не потрібно позбавляти депутатів всього, що необхідно для їх роботи, я маю на увазі компенсацію транспортних витрат. Що стосується відпочинку і пенсійного забезпечення, повинен бути єдиний статус для державних службовців. На основі міжнародного досвіду можна вирішити питання коректно, не ущемляючи інтереси депутатів, і діяти в рамках принципу соціальної справедливості.

Питання про депутатські пільги взагалі не вносилося до порядку денного. Минулого тижня було внесено питання про обмеження депутатської недоторканності, але за нього не проголосували.

Потрібно визначитися, що є пільгами, а що забезпеченням державою діяльності народного депутата. Наприклад, з'явилося питання про те, що машина нардепа може паркуватися на території України безкоштовно. Це сумнівна пільга, і вона ніким не враховується. Звичайно, щоб не дратувати громадськість, її можна усунути. За парковку завжди платиш, якщо не заплатиш, тобі подряпають машину або проб'ють колесо. Що стосується забезпечення службового комітету, помічники, це забезпечення державою моїх функціональних обов'язків, це моя робота.

Наочно ще ніхто не обговорював питання депутатських пільг. Все це було на рівні популізму. Регламентний комітет поступає в рамках закону про статус народного депутата. Згідно з цим законом вони були зобов'язані ще в минулому році розглянути питання про порядок фінансування цих статей.

Потрібно розділяти пільги і недоторканність. Я вважаю, що недоторканність знімати неприпустимо. Що стосується пільг, більшість їх потрібно ліквідувати, крім проїзду в транспорті, перельоти. Решта всіх пільг, що стосуються лікування, відпочинку депутатів, потрібно відмінити. Я читав, що депутати мають право на безкоштовне провезення багажу. Весь цей цирк потрібно прибрати. Депутат отримує гідну заробітну плату, і цим все сказано.

Депутати не приступили до розгляду цього питання, тому що у нас відбувається постійна політична метушня. У державі немає мети, програми досягнення цих цілей. Тимошенко запропонувала програму, але вона дуже далека від досконалості, тому що писалася революціонерами, а не демократами. Звичайно, її можна брати за основу, але над нею ще потрібно багато працювати. Всі питання НАТО, державної мови – це хліб і видовища, не більше.

Я прихильник того, що закон про статус народного депутата, де визначені всі умови праці нардепа, потрібно переглянути. Передусім потрібно з'ясувати, що є прямою, відвертою пільгою, а що є умовою для забезпечення його професійної діяльності.

З того переліку, який вказаний у законі про статус нардепа, я голосуватиму за виключення пункту, згідно з яким депутатові дається безкоштовна квартира в Києві. Але Верховна Рада повинна забезпечити нардепа в Києві нормальним місце мешкання. Друге: я вважаю, що не потрібно мати права на безкоштовну путівку і лікування. Народний депутат має досить високу зарплату, за яку він може поїхати на відпочинок як сам, та і з сім'єю.

Що стосується інших, так званих, пільг, безкоштовний проїзд, питання надання депутатові права на приміщення для проведення зустрічей з виборцями, вони є необхідними атрибутами для нормального функціонування і професійної роботи народного депутата України.

По-перше, потрібно визначитися з поняттям, що є пільгами, а що реальною необхідністю для забезпечення роботи народного депутата. Деякі позиція, які були озвучені БЮТ і НУ-НС відносно пільг, це просто абсурд.

Я народний депутат, вибраний від Луганщини. Я не є киянином, десь же нардеп жити повинен. Я не претендую, щоб мені дали квартиру, але кімната в готелі або відомче житло повинно бути. Інакше можна ситуацію довести до абсурду. Безумовно, з багатьма позиціями відносно пільг народних депутатів можна погодитися. Але, я ще раз повторю, до вирішення цієї проблеми потрібно підходити комплексно. Не можна бути радикальнішим за здоровий глузд, інакше ми можемо просто знищити те, що створювалося для нормалізації роботи парламенту і нічого не дати натомість. Або ж довести ситуацію до абсурду, коли народних депутатів ми обиратимемо виключно з киян, які забезпечені житлом і не потребують заробітної плати.

Стосовно частини пільг потрібно оптимізувати речі, які потрібні для забезпечення діяльності народного депутата, і все.