Партія захисників вітчизни висувала на виборах 2006 року кандидатуру Кармазіна, вона набрала четвертий результат. Яке рішення ми ухвалимо цього разу, я не знаю. Що стосується блоку НУ-НС, ми це питання ще не обговорювали. Позиція БЮТ мені невідома. Коаліція також не обговорювала це питання, оскільки постанова про перевибори ще не вступила в законну силу.

Що стосується юридичної сторони рішення про дострокові вибори, то воно бездоганне. Є рішення суддів, які визнають незаконними дії столичного глави, так само є подання профільного комітету з питань міського самоврядування.

Зараз у команди мера почалася істерика. На всіх каналах Кільчицька кричить про те, що вони підуть на вибори і виграють. У цивілізованій країні тільки після 1700 га, які нібито роздавалися студентам, всі чиновники, які брали участь у цьому, повинні були подати у відставку, і бути звільненими Президентом. Вирок системі вже ухвалений корупційним розхапуванням землі.

Я переконаний, що команда Черновецького не братиме участь у виборах взагалі, тому що вони не мають морального права там бути. Хто буде мером, це не головне питання. Головне, щоб у Києві змінилися порядки, діяв закон, думали про збереження культурних пам'ятників і розвиток міста.

Голосування було незаконним і ті, хто голосував, чудово про це знають. Питання в тому, що нам ця ситуація вже набридла. Ми хочемо поставити в ній крапку, переформатувати більшість у Київраді, щоб там дійсно було більше людей Черновецького, і ми могли ухвалювати важливі соціальні рішення. Тому ми йдемо на вибори, ми не оспорюватимемо ніяких незаконних рішень парламенту, ми хочемо припинити цю істерію. У якійсь мірі ми навіть вдячні нашим ворогам (не тільки нашим, але і простим киянам).

Ми підемо на ці вибори, переможемо на них, і після цього всі спекуляції навколо імені Черновецького і його команди припиняться. Ми зможемо нормально працювати, тому що ті півтора роки, які ми працюємо, ми працюємо на 50%, а на решта 50% відбиваємося від брудних звинувачень корупціонерів, яких відірвали від київського «корита».

Зараз нам дзвонять дуже багато киян, ми відчуваємо їх підтримку і розуміємо, що перевибори мера будуть початком кінця нашого відомого «Гітлера в спідниці».

Я думаю, що коаліції вдасться вибрати єдиного кандидата на пост мера Києва. Але також відомо те, що БЮТ висуватиме свого кандидата на цю посаду.

Хто хоче посперечатися з правомірністю вчорашнього рішення парламенту, нехай іде до суду. Але, судячи по тому, що Черновецький не збирається сперечатися, він розуміє, що у нього немає правових аргументів. Я б сказав, що неправовими є заяви тих партій, які говорять, що вчорашнє голосування Верховної Ради було політичним.

Вчорашнє рішення про перевибори столичного мера було повністю політичним, тому що воно не спиралося на висновки комісії, створеної Верховною Радою України. Це рішення політичної доцільності, не більш того. Пригадайте, що ще за довго до того, як були висунуті претензії до Черновецького і Київради, в коаліційній угоді було написано: «зняти Черновецького, провести перевибори». Оскільки рішення це політичне, Черновецький повинен був судитися, але, наскільки я розумію, він цього не робитиме, а піде на вибори.

Політрада Партії регіонів висловлюється за те, щоб обговорити кандидатуру на пост мера Києва і висунути цю кандидатуру.

Я думаю, це перемога Тимошенко і продовження правового беззаконня, яке панує в країні після схвалення Гаранта української Конституції. Абсолютно очевидно, що відбувся обмін антиконституційного законопроекту про Кабінет міністрів на проект про позачергові вибори. Таким чином, країна продовжується рухатися у бік повного ігнорування законів. Це може мати найбільш непрогнозовані наслідки, у тому числі і для Тимошенко.

Що стосується самих перевиборів, навряд чи вдасться демократичній коаліції висунути єдиного кандидата. У такому разі шанс зберігається у Черновецького. Позиції політичних сил ясно не визначені, але Тимошенко постарається нав'язати кандидатуру, яка влаштовує її. Хто це буде, сказати важко, але тільки у Юлії Володимирівни є шанс додати своїм авторитетом цій кандидатурі очки.

Є багато причин, чому комуністи приєдналися вчора до коаліціантів. Головна причина в тому, що комуністи вже давно не діють як ідеологічна політсила. Всяка антинатовська боротьба нічого не додає. Коли мова заходить про ухвалення рішень, вони користуються чим завгодно, тільки не ідеологією. Наприклад, абсолютно зрозуміло, що будь-який кандидат, який може перемогти, буде представником політичної сили, яка набагато негативніше відноситься до комуністів, ніж Черновецький. Їх це не бентежить. У них є об'єм загальних інтересів з Тимошенко. Прем'єр знаходить методи, якими використовує комуністів як п'яту колону в коаліції. Я думаю, шанси комуністів укріпити свої позиції мінімальні. Мені здається, що з такою політикою в наступному складі парламенту КПУ не буде.

Всі давно обурювалися тим, що Черновецький не є справжнім мером столиці великої європейської країни. Всі обурювалися, що він, будучи головою міської ради, не веде засідання, були незадоволені деребаном землі.

Тут ми дійсно зіткнулися з клановими інтересами різних політичних сил, але факт виділення землі для студентів, які про це не знають, повинен насторожити.

Я думаю, брати участь у виборах мера будуть БЮТ, НУ-НС. КПУ також подумає, кого їй висунути на цю посаду. Будуть практично всі політичні сили, включаючи і Партію регіонів.

Коаліція не витримала іспит на київську владу, тому що на вчорашньому голосуванні не дала потрібної кількості голосів. Без голосів комуністів рішення б не пройшло. Якщо для коаліції це серйозний дзвінок, що межує з символічною поразкою, то для Тимошенко це перемога. Юлія Володимирівна показала, що у неї є «своя» коаліція. Вчорашнє голосування дало зрозуміти, що немає коаліції НУ-НС і БЮТ, є коаліція Тимошенко, в яку крім БЮТ входить три чверті НУ-НС, частина литвинівців і комуністів. Чому це можна називати «коаліцією»? Самі депутати визнали, що голосування було не правовим, а політичним.

Не дивлячись на перетягування каната, це голосування у результаті вигідне Ющенку. Я бачу певний зв'язок у голосуванні по Черновецькому і подіях у Харкові. Символічно велика частина депутатів особливо тих, хто голосував, втратили моральне право критикувати Віктора Ющенка за його укази 2007 року про розпуск парламенту, тому що самі ухвалили, по суті, аналогічне рішення. Те, що Верховна Рада приймає політичні рішення, говорить про те, що не тільки Президент, але і велика частина депутатів спирається на корпоративні інтереси і готова ігнорувати закон.

Вчорашнє голосування створило новий прецедент. Тепер політичні еліти в регіонах отримали унікальний інструмент зведення рахунків між собою за рахунок збору копроментуючого матеріалу і за наявності підтримки з боку влади, можуть ухвалювати рішення про перевибори, обходячи правові процедури. Я не виключаю, що найближчим часом цим скористаються у всіх конфліктних містах і районах. Якщо політичні перевибори стали вчора фактом, то доля законопроектів, на які розраховує Ющенко, поки не така однозначна.

Що стосується майбутніх виборів, то в жодної з політичних сил зараз немає лідерів, готових із завтрашнього дня організувати кампанію, яка спиралася б на запити киян. Під час критики Черновецького жодна з політичних сил не пропонувала підходів щодо генерального планування міста, не був заявлений жоден план розвитку, не проведено жодного комплексного дослідження, зв'язаного формами самоорганізації киян. У центрі уваги тільки питання власності. Це говорить про те, що сутичка навколо крісла мера і складу Київради проводитиметься за законами бізнесконкуренції.

Чому стало можливе вчорашнє голосування? Формуючи цю хвилинну коаліцію, уряд зробив ставку на те, що деякі партії будуть зацікавлені в переформатуванні складу Київради. Київська криза почалася з того, що розвалилася фракція БЮТ. Не зумівши навести порядок у власному домі, БЮТ переклала цю проблему на киян і на київську владу. Зараз кияни розплачуються за проблеми БЮТ, від якого пішло кілька бізнесгруп. Але закінчується все переобрання не тільки мера, але і Київради. У цьому побачили свій інтерес і комуністи, і литвинівці. Дострокові вибори в Києві дозволяють востаннє скористатися закритими списками, а це вигідно політичним силам.