На мій погляд, приєднання України до ПДЧ ускладнить відносини між Україною і Росією через цілу низку причин. Є розуміння РФ своєї ролі у світі. Приєднання України до ПДЧ як перший крок на шляху вступу до НАТО, безумовно, ускладнює для РФ обрану модель поведінки на світовій арені.

Ще один аргумент ускладнення відносин це те, що населення України неоднозначно ставиться до цього кроку. Коли влада форсує події без урахування думки українців, це не грає на нашу користь. Як із цього виходити? Потрібно пам'ятати, що долю країни має визначати народ. Це ще раз повертає нас до тієї ідеї, за яку БЮТ стоїть, ідеї референдуму, після якого можна буде вирішити питання про вступ України в НАТО.

Сама заявка на приєднання України до ПДЧ позначається на відносинах з Росією. Мені б дуже хотілося зрозуміти логіку Президента. Яку задачу він хоче вирішити через вступ до НАТО? Якщо це завдання забезпечити європейську безпеку, то я вважаю, що НАТО не здатне виконати цю функцію з однієї простої причини. У тому вигляді, в якому існує альянс, він не об'єднує європейський континент, а навпаки роз'єднує його на два протилежні табори.

Є набагато перспективніша ідея: це створення нової форми безпеки, якогось політичного союзу, до складу якого входили б виключно європейські держави, включаючи РФ, але без США. Сполучені Штати через включення таких економічно слабких держав, як Румунія, Україна, намагаються підсилити свій вплив у Європі і дестабілізувати її.

Вступ України в НАТО не розв’язує основного питання. Позаблоковий статус нашої країни це найбільш прийнятний для нас варіант, тим більше під гарантією п'яти ядерних держав. У разі вступу України до НАТО, то як мінімум гарантії з боку РФ ми втрачаємо.

Рішення на саміті приймаються колегіально. Всі держави, що входять до складу НАТО, повинні проголосувати за включення. Позиції двох країн, Німеччини і Франції, дають нам підстави вважати, що такого рішення прийнято не буде. Мене дивує, що сьогодні німці, французи хочуть дружити з Росією, а ми намагаємося знайти будь-який привід для того, щоб з нею посваритися. Я не розумію, навіщо нам це потрібно, тим паче, що альтернатив забезпечення енергетичної безпеки у України немає. Я вважаю, Україна має діяти виключно в своїх інтересах. Вони є як на заході, так і на сході.

Я можу підтвердити те, що слова Президента про непогіршення відносин між Україною і Росією у разі приєднання нашої країни до ПДЧ, це неправда. Ви пам'ятаєте, як відразу після «листа трьох» посол РФ в Україні Віктор Чорномирдін заявив про те, що це викличе за собою в обов'язковому порядку перегляд довгострокового стратегічного договору між нашими країнами. Більше того, він чітко дав зрозуміти, що добросусідські відносини з Україною будуть переглянуті. Вчора з'явилася інформація про те, що російська Держдума розглядатиме питання. Це дуже серйозно, особливо після того, як пан Каськів зареєстрував у парламенті на голосування питання про виведення російського флоту з території України. Я не розумію, як Президент міг подібне заявити. Він що, не читає газет?

Факти - річ уперта, і вони говорять про те, що відносини з Росією вже значно погіршали. Експеримент, при якому він провів удруге Тимошенко на пост міністра, погано закінчилися для України. Тимошенко розв'язала «газову війну» з РФ, при цьому заявила про свою перемогу. Потрібно бути без царя в голові, щоб сказати таке. Вчора Президент заявив про те, що борг України перед Росією складає більше двох мільярдів доларів.

Сам Путін говорив про те, що у разі вступу України в НАТО Росія вимушена буде націлити свої ракети на територію України, де будуть розміщені військові бази альянсу. Тут гра йде по-крупному. Я дуже сподіваюся на здоровий глузд керівників країн, які розглядатимуть питання про приєднання України до ПДЧ 4 квітня. Сподіваюся, що вони дотримуватимуться того принципу, що якщо половина країни не бажає вступу в НАТО, вони не проголосують за це.

Деякі країни Європи ще не бачать необхідності приєднувати Україну до ПДЧ на етапі, коли в ній знову парламентська криза, народ виступає проти приєднання, а США тисне на українського Президента.

Російські офіційні особи на словах виступають проти вступу України в НАТО, але насправді його підтримують. Їхні заяви і дії прискорюють цей вступ. Іде прямий натяк з боку російської Держдуми про те, що РФ може відмовитися від Договору України і Росії, тобто фактично перестати визнавати міжнародні кордони. Країни НАТО думатимуть про те, щоб якнайскоріше інтегрувати Україну до Альянсу і зняти ці проблеми. Те ж саме думатиме і українське населення.

Досвід країн Східної Європи, які приєдналися до НАТО, свідчить про те, що відбувається поліпшення їхніх відносин з Росією. Думаю, те ж саме трапиться і з Україною. РФ побачить, що Україна це нелегка здобич. Можемо подивитися на Болгарію. Росія виступала проти приєднання цієї країни до НАТО, але в результаті Путін приїжджає до Болгарії і говорить про те, що розуміє вступ цієї країни в НАТО, і робить компліменти з приводу їхнього євроатлантичного вибору. Росія розуміє, що цей процес незворотній.

Після вступу країн Прибалтики в НАТО ніяких санкцій з боку Росії не було зроблено. Навпаки, Росія розвиває активну співпрацю і з Естонією, і з Латвією. Думаю, те ж саме буде і стосовно України. Ми матимемо більш здорові і дружні відносини з нашим сусідом після приєднання до ПДЧ.

Приєднання України до ПДЧ – це справа України як незалежної, суверенної держави. Ніхто не має права втручатися у внутрішні справи України. Повторюю, що приєднання до ПДЧ - це ще не вступ в НАТО. Наша сила заявила про те, що вступ в НАТО має відбуватися через всеукраїнський референдум. Саме так і мають розвиватися події.

Те, що приєднання України до ПДЧ вплине на наші відносини з Російською Федерацією, очевидно для будь-якої розсудливої людини. Коли до твоїх кордонів фактично наближається військовий блок зі своєю інфраструктурою та своїми завданнями і ти не є членом цього блоку, у будь-якої країни це викликатиме відчуття неспокою. Тому абсолютно правомірно те, що депутати Державної думи Росії обговорюють це питання.

Що стосується власне проблеми перегляду Великого договору між Росією та Україною, то, безумовно, у разі приєднання України до ПДЧ це більш ніж реально. Абсолютно очевидно, що Ющенко і Тимошенко, всупереч волі більшості населення України, поміняють вектор зовнішньої політики від стратегічного партнерства з Росією на русофобський вектор. РФ реагуватиме на це адекватними методами. Я не виключаю того, що можуть виникнути і питання територіального характеру, і питання економічного характеру. Тут напевно порушиться питання про постачання енергоносіїв або ж про ціну на них. Безумовно, це викличе внутрішню нестабільність в самій Україні.

Держдума поки що не збирається переглядати закон про співпрацю з Україною. Йдеться тільки про парламентські слухання. Результатом цих слухань не може стати ухвалення документа. Дума потім це питання розглядає наново. Просто це спосіб обговорити і поставити на порядок денний тему приєднання України до ПДЧ.

Для мене очевидно, що це робиться для того, щоб напередодні Бухарестського саміту показати, які загрози є для України у разі її приєднання до плану членства в НАТО. Думаю, це робиться не тільки для нас (оскільки нашим лідерам немає сенсу щось показувати, вони закрили очі і йдуть вперед, не думаючи про національні інтереси нашої країни). Швидше за все, Росія хоче показати європейським партнерам наявність такої теми, як спірні кордони. Якщо Європейські країни піддадуться на американське «уламування» і погодяться на приєднання України до ПДЧ, РФ перегляне договір, і кордони не будуть визнані. У Європи виникне маса проблем відносно Росії та України.

Парламентські слухання - це привід для того, щоб дати європейцям ще один аргумент для того, щоб не йти на поводі у США. Я переконаний, що членство України в НАТО на користь винятково Сполучених Штатів і проти національних інтересів України та Європи.

Я вважаю, що приєднання України до ПДЧ маловірогідне. Але тут важко сказати точно. Все-таки США – це величезна сила, і у них завжди є аргументи для кожного зі своїх партнерів, навіть для таких, як ЄС. У них є багато важелів впливу. Тому прогнозувати вірогідність ухвалення рішення про приєднання України до ПДЧ на Бухарестському саміті не можна, можна просто сказати, що це мало вірогідно.