Відразу хочу сказати, що принципових змін завтра на ринку не буде. Наші обов'язки ми починаємо виконувати поступово. Є такі зміни, які будуть відчутні при певних розрахунках, а не в такому примітивному вимірюванні, як було 20 гривень, а стало 10. Якщо ми знімаємо мито, то за інших рівних умов товар коштує на дві гривні дешевше, хоча його внутрішня ціна може вирости. Мито в даному випадку ролі не грає.

У цьому сенсі ми повинні розглядати СОТ не як щось, що дається в кишеню Україні, а як певний інструмент, який дає можливість нашій країні розширити свою участь у міжнародній торгівлі, тим самим досягти позитивного економічного ефекту і збільшити добробут українського населення. Можливо, така широка фраза не задовольнить українців, але повторю ще раз, що СОТ – це не магазин, не банк і не добродійна організація, в яку ми приходимо і отримуємо безкоштовну тарілку супу.

Зі вступом України до СОТ розшириться присутність імпортних товарів. Мова йде про широке коло товарів сільськогосподарського походження, побутового призначення. Знімаються різного роду обмеження на торгівлю такими товарами, як інвестиційне обладнання, що дає додаткові можливості більше купувати тих же верстатів тим, хто хоче це робити в Україні. Далі все залежатиме безпосередньо від українських виробників, тих, хто займається реальною економікою. Якщо вони зможуть скористатися перевагами СОТ, дуже добре.

СОТ – це технічна організація. Наприклад, якщо ми не є членами Світової організації торгівлі, і проти нас порушено антидемпінгове розслідування, застосований антидемпінговий податок, обмежений наш експорт, українські підприємства несуть збитки. Тепер у СОТ у нас є додаткові можливості. Після того, як проти нас почали вести антидемпінгове розслідування, ми можемо піти у СОТ і опротестувати це рішення, зняти антидемпінгові обмеження і відновити наш експорт. СОТ дає нам певні можливості, але цими можливостями потрібно займатися.

СОТ – це палиця про два кінці. Візьмемо, наприклад, людину, яка працює на виробництві. Прийшовши в магазин, вона побачить, що товари стали дешевшими. Але у будь-якому випадку, за ці продукти потрібно платити. А зарплату ця людина отримує на підприємстві, яке проводить таку ж продукцію. Якщо це підприємство не зможе конкурувати з новими іноземними фірмами, воно закриється. Людині не виплачуватимуть зарплату, відповідно купити дешевшу продукцію вона не зможе.

Входження до СОТ дає плюси в ширшій перспективі. У вітчизняного виробника з'являється можливість продавати свою продукцію на нових ринках. Але це не означає, що цей товар купуватиметься, якщо за якістю він не відповідає рівню. Начебто нас пускають на ринок, але нам потрібно ще довести, що ми цього гідні.

Але мінус для себе ми отримаємо відразу. Той, хто готувався до вступу у СОТ, піднімав якість продукції, упроваджував енергозберігаючі технології, опиниться у вигіднішому положенні. Це як вам говорять про те, що завтра буде дощ, купите собі парасольку. Той хто, її купив, може сміливо виходить на вулицю.

Але повторю ще раз, вступ до СОт принесе Україні більше плюсів, ніж мінусів.

Вступ до СОТ подіє на споживача кращим чином. Сподіватися на збільшення цін не варто. У нас зараз відкритий імпорт. Говорять, що це як антиінфляційний метод допоможе. Для нормальних країн це дійсно чинник здешевлення цін, але в українських умовах це, на жаль, чинник отримання додаткових вигод імпортерам. Але якщо все розвиватиметься нормально, це стабілізує споживчий ринок.

Вступ до СОТ в середньотерміновій перспективі – це виграш. Умови для української економіки не погіршуються, а навпаки стають кращі. Україна тепер має можливість легітимними інструментами захищати своїх виробників на міжнародних ринках в умовах добросовісної конкуренції. Це тільки вигода. Звичайно, вимоги до якості українських товарів збільшуватимуться, але це робиться не через СОТ, а саме через конкуренцію.

Що стосується галузей української економіки, які знаходяться у важкому стані, то тут винна не СОТ. Винен менеджмент і система управління. Вступ до СОТ є чинником інновацій, інвестицій і збільшення конкурентоспроможності. СОТ дає стабільність у торгівлі і економічному просторі, інвестори з більшим бажанням прийдуть до України.

Говорити, давайте почекаємо, тому що потім буде краще, не варто. Умови відриву від світової економіки тільки погіршуватимуться для України. Ще раз повторюся, середній споживач тільки виграє від вступу до СОТ.

На жаль, в Україні процес переговорів щодо вступу до СОТ проводився таким чином, що ніхто не цікавився думкою ні вчених, ні виробників. Головна проблема тут пов'язана з надходженням великої маси товарів, які конкуруватимуть з вітчизняними товарами. При вступі до СОТ нові країни завжди домовляються про певні обмеження і перехідний період, під час якого країна може регулювати надходження конкурентних товарів на вітчизняну територію. У нас ця робота не проводилася. Більш того, коли Україна стала повноправним членом СОТ, українські чиновники навіть не знають, які наслідки можуть бути від вступу до цієї організації.

Вступ України до СОТ буде пов'язаний з надходженням нових товарів на український ринок. Звичайно, це працюватиме на зниження цін, але це зниження буде незначним і матиме тільки короткостроковий ефект з погляду вітчизняних виробників. У короткотерміновій перспективі українським споживачам вигідний вступ до СОТ, але для більшості галузей української економіки це може виявитися руйнівним.

На жаль, в особливо важкому стані опинилося авіобудівництво і високоточні галузі. Впродовж останніх років не проводилася політика підтримки вітчизняного виробника. Зараз Україна стоїть перед проблемою втрати авіаційної галузі. Вступ до СОт тільки підсилить цю проблему.

Українська економіка деградує. Якщо в цілому в світі формується шостий технологічний устрій, то економіка України – третього або четвертого устрою. Важке машинобудівництво є основою українського експерта. Це було типово для американської і європейської економіки ще після Другої Світової війни. Найгірше, що 75% інвестицій в Україні прямують в економіку третього устрою. Політика націлена на підтримку відсталих галузей.

На українському ринку буде здешевлення товарів через іноземну конкуренцію. У короткотерміновій перспективі покращає ситуація для українських експортерів. Але системна криза вже закладена. Скоро стане зрозуміло, що більшість українських підприємств не витримають іноземної конкуренції.

Вступ до СОТ – це дуже важливий крок для України, до якого вона йшла п'ятнадцять років. Безумовно, будуть плюси: збільшення інвестицій, модернізація виробництва. У той же час історія приєднання до СОТ інших країн говорить про те, що цей процес має і негативні наслідки: закриття неконкурентноспроможних підприємств і галузей. У цілому світовий досвід показує те, що плюсів для країни від попадання до СОТ, безумовно, більше.

Якби Україна не вступила до СОТ, ми могли б опинитися на узбіччі світової торгівлі та світових економічних відносин. У СОТ 153 країни. До цього клубу входять основні світові країни-експортери та імпортери. Якби Україна не вступила у цей клуб, великого економічного розвитку у нас не було б.