Поки що подібні заяви - це обмін риторикою. Але якщо коли-небудь Україна стане членом НАТО, паспортний режим у цивільній міграції буде різко посилений. Враховуючи, що Україна стає членом військового альянсу, в який не входить Росія, відносини між нашими країнами жорсткіше контролюватимуться. Візи – це одна з форм паспортного контролю.

Між питанням про введення візового режиму і відпочинком росіян у Криму – дистанція величезного розміру. Якщо у нас вся проблема НАТО зводиться до того, чи будуть росіяни відпочивати в Криму чи ні, ми дуже щаслива країна. Візовий режим – це не обов'язково режим, пов'язаний з оплатою. Віза може бути безкоштовною. Але це додатковий контроль над переміщенням громадян і термінами цих переміщень.

Якщо Україна перетворить Крим на сучасний, вигідний, дешевий курорт, то ніякими візами росіян не стримаєш. Але якщо Крим залишатиметься дорогим, некультурним курортом, і з'являться візи, росіяни вибиратимуть на користь більш хороші і дешеві курорти.

Потрібно чесно визнати, що українці – це дуже погана сервісна нація. Ми не любимо обслуговувати, але дуже любимо обслуговуватися в Туреччині, Європі. Саміж ми цього робити не вміємо. Ми нація з холопським минулим і великим гонором у сьогоденні. У нас дуже погані курорти з поганою організацією, завищеними цінами, низьким рівнем послуг. Питання відпочинку росіян пов'язане не стільки з візовим режимом, скільки з можливостями «дикого» або неорганізованого відпочинку в Криму. Це питання ніякого відношення до НАТО не має.

Введення візового режиму між Україною і Росією – це сильна психологічна травма. У випадку вступу України в НАТО, само собою мається на увазі введення такого режиму.

Але ті «гарячі голови», які тягнуть Україну в НАТО, повинні розуміти, що наші діти не повинні вмирати в США у гарячих точках.

Можу назвати нормативні документи, в яких мовиться про те, що у разі приєднання України до ПДЧ, Україна повинна прийняти всі документи, напрацьовані НАТО. У тому числі і Лондонський самміт 1951 року, згідно якому Україна повинна буде надати свої території під війська іншої країни, що входить до Альянсу. У разі загибелі солдата ні сім'я, ні країна не має права подавати позов на країну, в якій відбулася загибель солдата. Україна, приєднавшись до ПДЧ, стає мішенню.

Якщо буде розірваний Великий договір між Україною і Росією, то наша країна зазнає величезних економічних втрат.

Я вважаю, що нічого з цього не вийде. Україна дуже велика країна і у нас дуже тісні зв'язки з Росією, не тільки на рівні політиків, але і на рівні простих людей. Будь-якого калібру російські і українські політики навряд чи зможуть жорстко розпорядитися долею своїх громадян. Ця боротьба навколо вступу чи невступу України в НАТО безпідставна, підсумок все одно визначатиме український народ. У цьому питанні потрібно аргументувати свою точку зору. Чим менше буде погроз, тим зрозуміліші будуть інші аргументи.

Я б порадив українським і російським чиновникам і політикам витрачати більше часу на роз'яснення своєї позиції, а не на натиск.

Вступ до Європейського Союзу дійсно змусив би Україну ускладнити візовий режим з Росією. Але нас поки туди не кличуть. Вступ до НАТО- це інше питання. Вступ до Альянсу до віз ніякого прямого відношення не має.

Іванов сказав про те, що якщо Україна підпише план дій щодо вступу в НАТО, то Альянс сам змусить нас встановити жорстокіший контроль на кордоні з Росією. Це не залякування нашої країни, а констатація факту.

Я думаю, мільйони українців, які працюють у Росії, не раз пригадають «незлим, тихим словом» наших «дурнів», які тягнуть нас у НАТО. Росіяни злякаються незручностей, пов'язаних з веденням візового режиму, плюнуть на Крим і поїдуть відпочивати в Сочі. Крим дуже сильно постраждає, оскільки основні гроші туди поступають не від наших відпочиваючих, а від російських громадян.

Введення візового режиму матиме негативні соціальні і економічні наслідки. Я обурений тією поспішністю і скороспілістю рішень, коли ми, «задерши штани», біжимо в НАТО.

Вступ України в НАТО припускає введення додаткового візового режиму з Росією. Іванов не відкрив Америку. Оскільки процес вступу нашої країни до Альянсу досить тривалий, найближчим часом розраховувати на те, що швидко буде введений візовий режим між Україною і РФ не варто.

Колись вводили візовий режим з Польщею, і багато хто говорив, що це буде катастрофою для українців, оскільки в прикордонних з Польщею областях багато хто займався торгівлею. З польського боку 40 тисяч громадян постійно жили тільки прикордонною торгівлею. Ще сотні тисяч час від часу «приторговували». Теж саме було і з українською стороною. Коли у 1998 році було піднято питання про те, що необхідно вводити візовий режим, це сприймалося як катастрофа. Потім ввели дуже м'який візовий режим. Тобто візи були безкоштовними і надавалися практично усім охочим. Поступово візи стали платними. Після цього Польща взагалі перейшла на Шенгенські візи. Упродовж десяти років поетапно був введений візовий режим між Україною і Польщею. Якщо між Україною і Росією візовий режим буде введений поетапно, паралельно процесу приєднання України до НАТО, це обмежить небажані наслідки.

Ця заява виглядає дуже дивно. Росія сьогодні прагне відмінити візові режими з Європейським союзом, а, як відомо, більшість цих країн входять у НАТО. У той же час РФ хоче запровадити такі нововведення в Україні, яка ще не є членом НАТО. Це виглядає як спроба тиску на громадську думку наших громадян.

Я думаю, у разі введення візового режиму між Україною і Росією, більше постраждають російські громадяни. Сьогодні багато росіян приїздить до нашої країни як туристи. Для них це досить дешевий і якісний відпочинок, а так само місце, де можна купувати товари, набагато дешевше, ніж у РФ. Це малобюджетний туризм для мільйонів росіян. Позбавляти їх цієї можливості негуманно.

Що стосується виїзду українців на роботу до Росії, то пік цього бажання серед українців давно минув. Нової хвилі виїзду до РФ сьогодні немає. Там залишилися ті, хто знайшов собі роботу вже давно.

Мені здається, це спроба з боку Росії «насолити» Україні, навіть якщо це пошкодить самим росіянам. Це нераціональна поведінка, і я не думаю, що введення візового режиму вдасться утілити в життя.

Ця заява – це ще одна ланка у ланцюгу заяв і дій, направлених на те, щоб не допустити приєднання України до ПДЧ щодо членства в НАТО. Тут немає чогось принципово нового.

Якщо говорити про зміст, то прямого зв'язку між вступом у НАТО і введенням візового режиму, немає. Приведу простий приклад. Чи є візовий режим між Росією і Туреччиною? Той, хто бував на турецьких курортах, знає, що віза ставиться автоматично у день прильоту без будь-яких проблем. У даному випадку справа не в НАТО, а в характері відносин між двома державами.

На жаль, обидві країни вже не перший рік поступово йдуть у бік введення візового режиму. Ця тема може бути використана як тиск на Україну.

Візовий режим створить багато проблем для громадян України і Росії, які регулярно відвідують сусідню країну. Для тих, хто живе у прикордонних районах і їздить часто до родичів або у справах, це створить серйозні проблеми. Це також додатковий клопіт для відпочиваючих. Але для тих, хто їздить до Росії по роботі, це може зняти частину проблем. Не потрібно буде «сушити голову» для того, щоб десь зареєструватися, адже віза передбачає право перебування на території країни. З іншого боку, введення візового режиму ускладнить контакти між громадянами наших країн.