Я думаю, що кандидатура будь-якого дипломата пов'язана не тільки з його професійними якостями, але і з особливостями його ділових зв'язків, можливостями, особовим ресурсом.

Фігура Черномирдіна як дипломата, а не як газового олігарха, була цікава РФ як елемент, що зв’язував із старою елітою епохи Леоніда Кучми, де у Черномирдіна з кожним були прекрасні відносини. Він виконував функцію не тільки посередника, але і модератора цих відносин. Черномирдін був і залишається особистим другом Леоніда Кучми, був вхожий у кабінети всіх його соратників.

Зараз ситуація змінюється. В Україні йде зміна складу правлячих груп, тому російському керівництву потрібний дипломат, який був би ефективнішим у новому розкладі сил.

Думаю, Черномирдін був дуже зручним і комфортним послом. Час від часу він дозволяв собі епатажні політичні заяви, але це завжди списувалося на унікальність його характеру і його персони. Але Черномирдін сприймався в Україні як свій політик. Це було добре в старому режимі, але неефективно зараз.

На мій погляд, найбільш успішними були організовані заходи Черномирдіним у сфері культурних контактів. Це і підтримка гастролей російських театрів, і проведення мистецьких заходів. Але зараз Росії тут потрібний не просто лобіст «Газпрому», а дипломат, здатний відстояти інтереси уряду РФ у відносинах як з «оранжевими групами», так і з бізнес-структурами, які знаходяться в опозиції.

Тут є певний зв'язок з призначенням посла України в Москві пана Грищенка. Це шанований політик як на Сході, так і на Заході. Думаю, буде рівноцінна пропозиція з боку РФ.

З приводу будь-якого посла важко робити прогнози. Черномирдін, чесно кажучи, за ці роки нічого поганого Україні не зробив.

Звичайно, якщо помінявся посол України до Росії (ви знаєте, що туди пішов Костянтин Грищенко), то заміна може відбутися по відношенню російського посла в Києві, але це воля самого Кремля. Я не думаю, що Україна може і повинна грати тут якусь роль. Давайте чекати рішення Москви і не робити з цього сенсації.

Скільки Черномирдін є послом Росії в України стільки із завидною періодичністю щороку, іноді по кілька разів на рік, з'являється інформація про те, що він ось-ось піде, перейде на нову роботу, буде звільнений, відчужений і так далі. Кожен місяць 2005 року взагалі був забитий інформацією про те, що Черномирдін ось-ось повинен нібито поплатитися за те, що він прогавив Помаранчеву революцію. Насправді, нічого нового в цій інформації немає. Це чергові домисли.

При цьому я не виключаю, що рано чи пізно пан Черномирдін буде схильний до ротації. Він дуже давно є послом в Україні. Йому вже виповнилося 70 років. Зрозуміла справа, зрештою буде новий посол. Як швидко це відбудеться, я не беруся сказати, але сам Черномирдін не раз заявляв про те, що він готовий до зміни роботи.

Щодо м'якості або твердості його політики, тут дуже складно судити. Посли відображають думку МЗС своїх країн і проводять зовнішньополітичний курс своїх держав. Посли не можуть бути дуже м'якими або дуже твердими. Якщо вони надмірно м'які або тверді, вони не будуть послами, оскільки цілий ряд дипломатичних зобов'язань сковує висловлювання їхньої відвертої і прямої думки. Говорити про те, що Черномирдін дуже м'який або дуже твердий відносно України, не доводиться.

Українсько-російські відносини знаходяться в складній ситуації. Зараз можна говорити про кризовий стан цих відносин. Завдання Черномирдіна, як посла до України, дати необхідну інформацію про Україну до Москви, а тут прагнути пом'якшити позицію нашої країни щодо РФ. Він повинен займати буферну позицію.

Я б не сказав, що Черномирдін м'який. Усі заяви з боку РФ щодо можливого вступу України в НАТО першими робив Черномирдін. При чому аналогічні заяви звучали від МЗС Росії і Президента РФ. Черномирдін один з перших сказав про те, що Україна може приєднатися до кого завгодно, але це матиме певні наслідки. Росія – це не та країна, де посол може проводити самостійний курс у політиці. Його позиція абсолютно узгоджена з позицією Президента РФ.

Черномирдін дуже обережний політик, і я не думаю, що він допустив якісь провали і що його дії йшли врозріз з діями Президента Путіна. Інша справа, що зараз у Росії помінялася влада. Медведєв прагнутиме посилювати самостійність своєї зовнішньої політики. Є вже перші натяки на це. Медведєв почав вести активну боротьбу проти корупції, трохи ослабив тиск на пресу і зробив перші кроки до її лібералізації. Це дуже важливо, оскільки в країнах з авторитарним або наполовину авторитарним режимом усі демократичні процес починаються з преси. Це можна вважати першими симптомами того, що Медведєв за допомогою традиційних інструментів цивільного суспільства хоче посилити свою самостійність у зовнішній політиці.

Черномирдін уже немолодий. Здається, йому близько 70 років. Це також грає роль. Потрібно також враховувати, що у кожного Президента є своє оточення, але зміна Черномирдіна навряд чи поміняє курс. Позиція Росії залишиться стабільною, хто б не був послом в Україні.

Я думаю, ця відставка можлива. Тим більше, що вік діє на всіх, у тому числі і на Черномирдіна. Я б не сказав, що Черномирдін поводиться поступливо по відношенню до України. І все таки, можуть бути якісь претензії, оскільки він дуже часто говорив про неадекватні дії Російської Федерації по відношенню до України. Його позиція виявилася неприйнятною для багатьох політиків Росії.

Черномирдін не дуже м'який, просто він не хоче підтримувати авантюри, які намагаються посварити дві країни. Судячи з усього, він орієнтований на практичний результат, замість того, щоб погіршити взаємини між нашими країнами. Але для російських політиків саме по собі погіршення відносин між сусідами є результатом. Тому я не виключаю, що колізія з відставкою Черномирдіна можлива.

Це рішення ухвалює Росія. Офіційно ми не давали інформацію про те, що відчужуємо дипломата. Немає ні указу Президента, ні ноти до МЗС Російської федерації. Рішення про відставку посла ухвалює та країна, яку він представляє. У даному разі це РФ. Ми до цього відношення не маємо.