Усі кризи в парламенті провокувалися насамперед президентом. Що стосується коаліції, то позиція абсолютно правильна. Вона повинна підтвердити своє існування позитивним голосуванням.

Коаліція необхідна для того, щоб проводити через парламент законопроекти, необхідні уряду для поліпшення економічного добробуту країни. Якщо немає 226 голосів, коаліція не має права на існування.

Мені важко судити, яку розв'язку конфлікту, спровокованого ним же самим, бачить Віктор Ющенко. Виходів кілька. Перший: якщо коаліція поверне цих двох депутатів, у чому я дуже сумніваюся. Наступний вихід: переформатування коаліції на основі інших фракцій. У першу чергу, це Партія регіонів, НУ-НС. Чи буде це здійснено через вибори чи ні - це не так важливо. Є зацікавленість у саме такому форматі коаліції.

Я не знаю, що Президент мав на увазі, коли таке заявлялося. Але якщо і далі люди, які блокують роботу існуючої коаліції шляхом переманювання, шантажу, підкупу, блокуватимуть роботу коаліції, ми зберемося і подумаємо, що робити.

У нас немає конфлікту усередині коаліції, він є тільки між гілками влади. Основа його закладена в Конституції. Тому рано чи пізно нам потрібно міняти Основний закон країни.

Ми розуміємо, що є охочі переформатувати коаліцію, але реальної можливості для цього немає. Тому, що у складі НУ-НС не знайдеться 37 негідників, які зрадять своїх виборців і вийдуть з коаліції.

Кризи в парламенті немає. Президент говорив про кризу в коаліції. Дивна ситуації, коли Тимошенко заявляє про те, що в коаліції є 228 чоловік у той час, як жодне голосування не може пройти. Навіть таке принципове голосування за імперативний мандат, дуже потрібне Тимошенко, набрало 193 голоси. Для парламенту немає загрози, він може існувати і в нинішньому режимі. Звичайно, це не кращий результат. Якщо хтось узяв на себе відповідальність, він повинен її нести.

Недавно відбулася зустріч лідерів коаліції. На цьому сеансі самогіпнозу стверджували, що в коаліції усе добре. Вони говорять про те, що здатні голосувати за всі урядові законопроекти.

Я не знаю, які сценарії зараз обговорюються, але Блок Литвина рішенням з'їзду визначив, що ми навіть виключаємо постановку питання про приєднання до яких-небудь коаліцій як у Верховній Раді, так і в будь-яких міських, обласних радах. Ми не збираємося приєднуватися до існуючих коаліцій, у яких є своя програма. Друге рішення: ми можемо брати участь у переформатуванні і створенні нової коаліції. У рішенні з'їзду записано, що ми можемо брати участь у переформатуванні або створенні коаліції тільки виходячи з узгоджених дій і нашого адекватного представництва в органах влади.

Це безвихідь. Я назвав би це одним словам «догралися». Усі хитрі, одне говорять, друге думають, третє роблять.

Є декілька варіантів. Перший: цілковита заміна усіх, дострокові вибори. Партія регіонів не боїться. Здається їх боїться той, хто наполіг на минулих дострокових парламентських виборах. Другий варіант: нагнітання непередбачуваних подій, коли владу захоплять хитрим способом. Третій, найбільш прийнятний варіант: потрібно остигнути, відступити на два кроки назад, а потім зробити один крок уперед і знайти компроміс. А компроміс – це найскладніше для українця.

У Верховній Раді помітна тенденція зближення позицій усіх фракцій. Розсудливі люди розуміють, що це закінчиться погано не тільки для депутатів, але і для країни. Ніхто не хоче залишитися в історії як нардеп ВР, яка прийняла законів на три копійки і нічого не зробила для країни. Підсвідомість підштовхує на пошук компромісу зі сторін усіх фракцій.

Хоча не виключаю того, що у Президента є якась велика задумка, яку до сьогоднішнього дня ніхто з преси і політиків ще не розгадав.

Є два шляхи: новий формат коаліції або розпуск парламенту і дострокові вибори, якщо коаліція не буде створена. Чи можна створити коаліцію без участі Президента? Можна. Чи може бути розпущена Верховна Рада без участі Президента? Не може. Я вважаю, що було б краще, якби коаліція була створена за участю Ющенка.

Звичайно, можлива ефективна співпраця і в створеній без Президента коаліції, але тільки якщо Президент проявить добру волю і вступить у переговори. Нові вибори – це примусовий крок, коли криза вже не зможе по-іншому вирішитися.

Може бути два формати коаліції. Якщо ми хочемо стабільність, БЮТ і НУ-НС не повинні розійтися по різних квартирах. Але при цьому не може бути створено іншого формату, залишається дві альтернативи. Перша альтернатива: БЮТ, НУ-НС і Блок Литвина створюють більшість. Це вихід, але не вирішення проблеми. Найбільша проблема – це роз'єднаність України. Другий варрант: коаліція БЮТ, НУ-НС і Партії регіонів. Я вважаю це кращим варіантам.

Мене не цікавить, хто повинен забути про свої амбіції, вибачитися перед виборцями і створити коаліцію. Це буде кроком для консолідації суспільства. Ми нічого не вирішимо, якщо цього не зробимо.

На жаль, усі пошуки Президента приводять до дестабілізації ситуації, посилення конфронтації різних сегментів політичних еліт, втрати довіри з боку громадян до всіх інститутів влади і до самого Глави країни. Цей невдалий пошук шляхів почався у 2005 році з рішення Ющенка про відставку Юлії Тимошенко. З того часу Президент знаходиться у пошуках, які приводять до протилежних наслідків.

Я не можу бути оптимістом щодо знаходження шляху, який привів би до позитивного ефекту. Єдиний шлях – це не декларувати, а спробувати зробити життєздатним парламент, коаліцію і опозицію. Президенту потрібно адекватно реагувати на ситуацію і не сприяти розпаду української держави.

Є шанси на те, що після канікул ситуація у парламенті зміниться.

Є шляхи офіційно-юридичні і політичні. Що стосується юридичних, вони всім відомі. Це або відновлення числа коаліціантів до тієї кількості, якої вимагає Конституція, наприклад, за рахунок Блоку Литвина. Або створення нової коаліції. Так само потрібно отримати висновок Конституційного Суду, щоб зняти питання з цієї теми. Якщо нічого з цього не вийде, потрібно проводити дострокові вибори.

На політичний шлях вирішення кризи натяк було зроблено вчора: це ретельне виконання коаліційної угоди. Мабуть, тут натяк у бік БЮТ і Тимошенко. Мова йде про ухвалення низки законопроектів, які відповідають інтересам Президента. Можливо, намагаються примусити БЮТ слідувати порядку денному, вигідному для Ющенка.

Мало хто звернув увагу, але конфліктна крапка, у тому числі і блокування трибуни парламенту, була пов'язана із законодавчими ініціативами Президента по судовій системі. Схоже, що БЮТ не збирається йти на зустріч Ющенку, тому що боїться, що Президент отримає контроль над судовою системою. Це буде несприятлива ситуація для БЮТ перед президентськими виборами. Теоретично якийсь компроміс можливий, але, як показала практика, що навряд чи він буде тривалим.