Вимираємо!

Українців уже давно не 52 мільйони, про що колись повідомляли по телевізору. А буде ще менше!

У новій Доповіді Всесвітнього банку, презентація якого відбулася в Брюсселі, мовиться про те, що до 2025 року населення......України зменшиться на 20%.

Багато країн Східної Європи і колишнього СРСР зараз опинилися перед лицем третього перехідного періоду - періоду старіння населення, - повідомляється в прес-релізі Доповіді.

Як свідчать демографічні прогнози, до 2025 року населення України зменшиться на одну п'яту частину, а Росії - більш ніж на одну десяту. У цілому Україна втратить 11,8 мільйонів чоловік.

За словами експертів, старіння нації приведе до зміни частки працюючого населення (від 15 до 64 років).

Згідно з даними державного комітету статистики, чисельність українців на сьогодні складає 46 мільйонів чоловік. І фахівці застерігають, що, якщо економічна і політична ситуація в країні не зміниться, то до 2050 року населення України скоротиться майже удвічі - до 26 мільйонів чоловік.

Серед причин демографічної кризи експерти виділяють економічні проблеми, нестабільність, пияцтво і розчарування населення в політиці керівництва країни.

Подолати демографічну кризу не допомагають навіть державні виплати молодим батькам. Щоб отримати покладені гроші, вони вимушені оббивати пороги соцслужб.

Крім того, низька народжуваність зумовлена тим, що жінки віддають перевагу створенню кар'єри над народженням дитини.

Найбільш лякаюча картина спостерігається у селах. Крім того, що тут практично не народжують, так ще й масово виїжджають у міста.

Крім того, населення стабільно старіє. Кожен третій українець зараз - пенсіонер.

Як зазначає головний економіст Всесвітнього банку по регіону Європи і Центральної Азії Прадіп Мітра, старіння населення в Росії, Україні і Білорусі — це перешкода економічному зростанню. «Це серйозна і системна проблема», - підкреслив він. За словами експерта, для її вирішення потрібно, передусім, з максимальною віддачею використовувати існуючий основний капітал і трудові ресурси шляхом здійснення перетворень у сфері підприємницької діяльності, які повинні забезпечити зростання продуктивності. Крім цього, в тих обставинах, коли дозволяє фінансова ситуація, слід понизити податок на трудові ресурси, оскільки він сприяє підвищенню витрат на наймання персоналу. А також потрібно реформувати пенсійну систему і систему охорони здоров'я, щоб податковий тягар не витіснив бажані витрати на інфраструктуру і соціальний захист. Українські аналітики погоджуються з Мітрою, але радять боротися з причинами, а не із наслідками.

За даними Держкомстату, найбільше людей в Україні проживало у 1993 році — 52,244 мільйони. З тих пір ряди живих українців неухильно рідшають.

15:14 Елла Лібанова, директор Інституту демографії і соціальних досліджень НАН України

Те, що населення не хоче народжувати дітей, це загальноєвропейська тенденція. Причин цьому багато. По-перше, діти перестали бути економічно необхідними. Раніше благополучна старість залежала від того, чи є у сім'ї діти. Крім того, діти у господарстві були важливі як робочі руки. По-друге, стало дорожче і важче виховувати дітей. Якщо пригадати ситуацію початку попереднього сторіччя, то ніхто не думав про те, як дати дітям вищу освіту, навчити музиці, мовам, забезпечити заняття спортом. Про це думали тільки дуже багаті люди. Звичайні українці про це і не знали. Якщо їхні діти ходили до церковно-приходської школи, це вже було дуже добре. Тепер розумні батьки думають про майбутнє своїх дітей, на що йде багато грошей і часу.

Разом з цим можна говорити про те, що в Україні складно виховувати дітей. Система дитячих освітніх закладів до трьох років зруйнована. Що стосується виховання дітей від трьох до шести років, тут ситуація краща. З 2002 року народжуваність в Україні збільшується, вже зараз є проблема із записом дитини у садок, навіть відновилися черги.

Ще однією причиною стало те, що сьогодні жінка не хоче присвячувати себе тільки сім'ї. У неї багато інтересів поза сім'єю.

Збільшення виплат при народженні дитини істотно не змінить ситуацію. Народжуваність як почала збільшитися з 2002 року, так і збільшується, ніяких «бебібумів» я не бачу.

Ситуація у селах ще гірша. Населення там старе. Є місця, де практично немає молоді, всі люди старше 70 років. Ясно, що там ніхто не народжується і ніхто туди не приїжджає. Якщо ми не зможемо організувати міграційний приплив, значна частина сільської території перетвориться на територію демографічної деградації. Що стосується міського населення, можна розраховувати на те, що за рахунок зниження смертності і підвищення народжуваності ми можемо уповільнити процеси депопуляції. Але депопуляція буде, вона неминуча.

Прогнози на 2050 рік невтішні. 36 мільйонів населення в Україні – нормальний варіант. 27-28 мільйонів – як прогноз-попередження.

14:42 Всеволод Степанюк, науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України

Демографічна ситуація в країні дуже напружена. Зараз в Україні спостерігається дефіцит кваліфікованої робочої сили, яка продовжує виїжджати з країни. Якщо подивитися зарплати кваліфікованих фахівців тут і у ближньому зарубіжжі, вони практично порівнялися. Основна причина виїзду молодих фахівців, на мою думку, полягає у тому, що вони не вірять у перспективи для себе і своїх сімей в Україні.

Є суто соціальна причина. В Україні практично відсутня охорона здоров'я. Отримати кваліфіковану медичну допомогу, якщо немає грошей, практично неможливо. Це можна сказати і про освіту. Багато вузів зараз знаходяться на рівні ПТУ, а то і нижче. Середня освіта не витримує ніякої критики. Ці чинники сприяють тому, що мислячі люди виїжджають з країни.

Є два чинники: соціально-психологічний і медичний. Одна з причин вимирання населення полягає у тому, що держава ніяк не контролює якість продуктів, що продаються. Якщо ви зайдете до будь-якого супермаркету, 95% продуктів, які там продаються, шкідливі для здоров'я. Якщо їх вживати щодня, з'явиться багато захворювань, і наступить передчасна смерть.

Що стосується прогнозів, я не думаю, що до 2025 року населення України скоротиться на 25%. Етнічних українців, дійсно, стане в чверть менше, але їх місце успішно можуть зайняти китайці, вихідці з країн Африки і Азії. Чи потрібно це Україні, я не знаю, але поки що ситуація рухається у цьому напрямі.

13:38 Костянтин Кузнєцов, провідний експерт економічних програм Центру Разумкова

Для нашої країни демографічне питання з кожним роком стає все гострішим. Якщо ми розглядатимемо можливості економічного розвитку, чинник робочої сили дуже важливий. Потрібно визнати, що жоден уряд за роки незалежності серйозно не відносився до цієї теми. Тільки останніми роками можна говорити про те, що наші дипломати намагаються ініціювати питання про підвищення статусу робочої сили з України в інших країнах, передусім європейських. Мова йде про Португалію, Італію, Іспанію. Це робиться для того, щоб мати ряд міжнародних документів, які гарантували б соціальний захист українським робочим за кордоном.

Найголовніший чинник в економіці, який впливає на скорочення робочої сили, полягає в тому, що у нас відсутня підтримка малого і середнього бізнесу. Великі політично гравці боролися за владу і захищали інтереси великого капіталу. Ми бачили бюджет Партії регіонів, який захищав великий бізнес Донецька. Зараз ми бачимо бюджет БЮТ, який більше соціально орієнтований, але не пропонує ефективних шляхів розвитку малого і середнього бізнесу. Людина робить висновки, що їй простіше заробити в Іспанії, Італії, Португалії, але не в рідній країні.

Що стосується соціальних виплат, вони повинні бути частиною великої програми. Бюджет не може бути весь час соціальним. Пройде один-два роки, бюджетна політика зміниться. Адже ці виплати обважнюють бюджет і зв'язують компоненти економічного розвитку. Крім того, нормальних соціальних програм немає, є тільки передвиборні декларації. Крім соціальних виплат повинна бути чітка програма на багато років уперед.

12:57 Олексій Плотніков, народний депутат, фракція Партії регіонів

Сьогодні дійсно є проблема старіння населення і зниження темпів народжуваності. Є чинник дітей, які не народилися під час війни, і проблема післявоєнних дітей. В Україні чисельність людей пенсійного віку перевищує чисельність працездатного населення. Але на ці чинники ми об'єктивно не можемо вплинути.

Що стосується народжуваності, є можливості для того, щоб стимулювати її морально і матеріально. Передусім, це економічна стабільність. Є такі поняття, як якість медицини, що стимулює тривалість життя, і впевненість у завтрашньому дні, що стимулює народжуваність. Але крім економічних чинників, є чинники, не залежні від країни.

Для будь-якої держави велика кількість непрацездатного населення – це проблема. Людей похилого віку потрібно утримувати, створювати пенсійне забезпечення. Зниження народжуваності створює ризик того, що через 20 років нікому буде працювати. Але це не тільки українські, але і загальносвітові ризики.

12:07 Мирослав Попович, професор, директор Інституту філософії НАНУ, доктор філософських наук

Це питання потребує серйозних досліджень і докторів, і економістів, і соціологів, і філософів. Це не таке вже і просте питання. Це стихія, оскільки дітей народжувати на замовлення неможливо.

Можу сказати про таке загальне і, можливо навіть, трохи банальне спостереження – коли в країні спостерігається нестабільна ситуація, коли молоді сім'ї не впевнені у тому, що зможуть у нормальних умовах виховувати дітей, не знають, чи зможуть вирішити житлові проблеми, тоді падає і народжуваність. У мене в Інституті дуже багато молодих і дуже перспективних фахівців, вони одружені, але без свого житла, тому і перебиваються по якихось куточках. Як у таких умовах можна говорити про підвищення народжуваності?!