Якщо ніхто не заважатиме Партії регіонів у Москві, вони спокійно проведуть нове голосування про недовіру прем'єр-міністру. Взагалі будь-яка опозиція повинна регулярно лякати прем'єра, щоб він не відчував себе месією, рятівником економіки країни. Регулярна постановка питання про недовіру – це нормальна форма тиску на виконавчу владу.

Я думаю, справа не в корупції, мовляв, комуністи взяли гроші. Комуністи слухають Москву. Мабуть, РФ вирішила підтримати Тимошенко.

Події п'ятниці ніяк не відіб'ються на рейтингу Юлії Володимирівни. Вона харизматичний лідер. Це не пов'язано з розрахунком населення або її особистою роботою. Її рейтинг в один прекрасний момент впаде. Але не потрібно чекати, що політичні удари або економічна ситуація його завалять. Зазвичай харизматичні рейтинги розтануть і зруйнуються, як сніг навесні. Їх більше руйнує сам політик, ніж його вороги.

Зараз резолюція про відставку уряду розглядалася невчасно. Думаю, «регіонали» це вже зрозуміли. Таке враження, що вони не підготувалися до звіту. Думаю, сорокап'ятихвилинну доповідь повинен був робити не Азаров, а той, хто очолює опозиційний уряд. Сама доповідь і формат обговорення говорили про те, що Партія регіонів не готова серйозно взяти участь у звіті уряду. Це для них була невдача, ляп.

Те, що уряд у вересні-жовтні повинен буде відзвітувати в соціально-економічній сфері, це факт. Кабмін мусить подати свою програму. Адже не зрозуміло, як оцінювати його звіт, адже він повинен бути проведений за тими параметрами, які мають бути в програмі. Календарний рік пройшов свій екватор, а такої програми до цих пір немає.

Лідери Партії регіонів говорили про те, що вони не ініціюватимуть відставку, мовляв, нехай Юлія Володимирівна виконує свої обіцянки. Тепер з подачі друзів з Банкової виникла ця ініціатива. Безумовно, нікого сьогодні не задовольняє робота Кабміну. Але для того, щоб йти на відставку цього уряду, потрібно продумати, що буде далі. Далі буде наступне: коаліції не буде, міфічної «ширки» також. Голосування п'ятниці показало, що ніяких 17 голосів у НУ-НС немає. Юлія Володимирівна залишиться і далі при владі, тільки тепер, викрита недовірою, уручну робитиме те, що хоче.

Потрібно думати на два кроки вперед. Як йтимуть у нас справи із збиранням врожаю, чи укладені договори на газ, як готується житлово-комунальне господарство? Хто візьме на себе відповідальність за ці питання. Відставка Тимошенко сама по собі нічого не дасть. Нинішня Верховна Рада паралізована. Дати кермо влади в руки Президенту дуже небезпечно.

Наступне питання, яке стоятиме на порядку денному, це дострокові вибори. Вони можливі після 30 жовтня. Тому глибока осінь або початок зими, швидше за все, ознаменуються новими виборами.

Партія регіонів може сподіватися відставити уряд і восени, і зимою, і навесні. Вони мають на це право. Але приказка свідчить, що якщо не вдалося вперше, не вийде вже ніколи. Нехай вони розслабляються і готуються до президентських виборів.

Події п'ятниці – це перемога Кабінету Міністрів.

Партія регіонів ставитиме питання про відставку уряду після канікул. У п'ятницю ставилося питання тільки про оцінку роботи уряду. Політсили, які голосували за вакханалію і не проголосували за відставку Тимошенко, взяли на себе відповідальність за чергове зубожіння народу і черговий виток інфляції.

Потім уряд працюватиме з приставкою «в.о.». У цей час фракції думатимуть, як далі поступати: чи йти на нові вибори, чи шукати шляхи як виправити роботу цього уряду.

Позитиву для Тимошенко немає. Бюджет не прийнятий. У нас наростає дефіцит, зростання інфляції і підняття цін. Це дивно називати успіхом. Це знищення економіки майбутнього. Немає навіть проекту бюджету 2009 року. Це говорить про те, що сьогодні у нас взагалі немає економіки.

Для того, щоб пробувати відставити уряд ще раз, потрібно мати аргументи і логіку. Мені здається, що ситуація, в якій це було зроблено в п'ятницю, була безглузда. Якщо опозиція може створити новий уряд, сенс у відставці є. Інакше це спричинить за собою те, що через 60 днів оголосять дострокові вибори.

Ситуація в п'ятницю показала, що опозиція не здатна на серйозний, обдуманий крок. Це були емоції. Юлія Тимошенко звинуватила Партію регіонів у тому, що вони вкрали 10 мільярдів, вони на це образилися й ініціювали голосування за недовіру. Виявилось, що доказів немає навіть на один мільярд. Реакція на таку несерйозність говорити про нездатність опозиції була результативною і конструктивною.

Мені здається: це була не справжня боротьба за владу, а спроба відіграти очки у політичній грі перед відпусткою. Було зрозуміло, що якби навіть була проголосована відставка Кабміну, Тимошенко пішла б у «виконуючі обов'язки». Рішучим чином картина не поміняється до тих пір, поки немає нової коаліції. Немає навіть ясних перспектив, як вона може з'явитися. Якщо подібні перспективи з'являться восени, в голосуванні за відставку буде сенс.

Мені здається, що восени таких перспектив не буде, тому потрібно чекати нового порядку денного, про який тільки думають різні політичні гравці. Який він буде - сказати зараз важко.

Юлія Тимошенко відіграла якусь кількість очок перед відпусткою депутатів. Я не бачу особливо значущої перемоги. Просто вона зуміла відправити парламент відпочивати не в положенні повного програшу, а в положенні затвердження на посаді прем'єра. Іміджево вона виграла. Але оскільки Тимошенко не має підтримки в парламенті, говорити про те, що це серйозна політична перемога, поки не доводиться.