Комуністи давно наполягали, і це було однією з причин блокування нами трибуни Верховної Ради, щоб кожен депутат голосував за себе. Це було б правильно, це було б відповідно до Конституції.

Але я, чесно кажучи, серйозно не ставлюся до заяви спікера, оскільки він представляє помаранчеву більшість, а у них сьогодні якраз проблеми з необхідною кількістю голосів.

І велика частина голосувань, навіть тих, які відбулися, власне кажучи, можна назвати фальшивими, оскільки голосували картками депутатів, які у той час були не просто відсутні у залі, але й не перебували на території України.

Тому я вважаю, що це поки тільки розмови і що справа навряд чи дійде до таких кроків.

Це добре, що буде сенсорне голосування. Насамперед виникне проблема у коаліції.

Оскільки голосування ефективним буде тоді, коли депутати будуть незалежні й за партійною системою не обиратимуться, то ця система нічого не дасть, тому що всі голосуватимуть так, як сказав вождь. А основних вождів у нас три, і вони між собою воюють. Ніяка сенсорна система нічого не змінить. Проблема не у системі голосування, а в особах, які ніяк не домовляться і які привели державу до повного краху.

Якщо дивитися з погляду західної моделі парламентаризму, то там бізнес від влади відокремлений. Але, з іншого боку, бізнес подає всемірну підтримку тим чи іншим політичним партіям, програмні принципи яких він розділяє. Природно, бізнес зацікавлений у тому, щоб у політику йшли розумні, професійно підготовлені люди, які б створювали нормальні правила гри для процвітання бізнесу. Це класична схема. Ми до неї йдемо.

У нас Арсеній Петрович хоче форсовано, швидко спробувати одним рішенням відокремити бізнес від влади. Така жорстка ідентифікація при голосуванні зробить парламент практично непрацездатним, оскільки треба буде вирішувати: або бізнесу залишатися при владі, або комусь бути у парламенті.

На сьогоднішній день виникає питання: правильно чи неправильно по-живому різанути і зробити так, як на Заході. Я думаю - неправильно.

Ми маємо йти еволюційним шляхом. Ми йдемо вже до цього. Візьмемо, наприклад, пані Тимошенко, яка свого часу була і в бізнесі, і в політиці, вона вибрала політику. Беремо пана Пінчука, він був і в бізнесі, і в політиці, він вибрав бізнес. Тому я думаю, що коли б не ті політичні репресії, які були у 2005 році після помаранчевих подій, то дорогою Пінчука пішли б багато представників великого бізнесу, які просто пішли б із політики і займалися б своєю справою. Але, оскільки репресивна машина прокотилася тоді долями десятків тисяч людей, у тому числі й по бізнесменах, то для того, щоб застрахувати себе від такої свавільної влади, бізнес поки що залишився у політиці. Але, з іншого боку, стабілізація ситуації в країні підштовхуватиме бізнесменів до того, щоб остаточно зробити висновок: або йти у політику, або залишатися у бізнесі.

Але тут є інша сторона медалі, ми сьогодні тільки створюємо нормальні цивілізовані правила гри у бізнесі. І тому, якщо сьогодні створенням правил гри у бізнесі займатимуться професійні політики, люди, які самі не варяться у цьому великому бізнесі, то щоб не вийшло, що законопроекти теоретично прекрасні, а практичної користі від них не буде. Якраз присутність бізнесу у парламенті дає можливість ці теоретичні напрацювання депутатів-теоретиків пропустити через призму економічного мислення тих, хто вариться у цьому, через призму мислення бізнесменів, керівників найбільших фінансово-економічних корпорацій, які чітко бачать плюси і мінуси цих законів. Тому у цій ситуації наявність людей від бізнесу у владі дає можливість підвищувати ефективність законодавчої роботи.

На сьогоднішній день потрібно йти еволюційним шляхом відділення бізнесу від влади, але цей шлях ми пройдемо швидше, коли стабілізується ситуація в країні. Чим швидше стабілізується ситуація в країні, тим швидше бізнес почне йти з політики. Влада має створювати в країні стабільність.

Тому я вважаю, що те, що спробує запровадити у вересні Яценюк, це передчасно, такі революційні методи не сприяють і динамічному розвитку парламентаризму і вирішенню фундаментальної задачі відділення бізнесу від влади.

Я вважаю це нововведення абсолютно правильним. Повинна бути ідентифікація депутатів для того, щоб ніхто не міг голосувати чужими картками, і для того, щоб до парламенту почали, хоч би з цієї причини, вибиратися не олігархи і їхнє оточення, а професійні політики, які працюватимуть у Верховній Раді, а не політики, які, користуючись мандатом, просуватимуть свій бізнес.

Я не впевнений, що така система буде введена в дію. Крім фракції комуністів і частково Блоку Литвина, для трьох найбільших фракцій, які перенасичені бізнесменами, це буде невигідна система. Тому, я думаю, буде опір введенню такої системи або шукатимуться ходи для того, щоб обійти.

А шкодить це здоров'ю тих депутатів, які не працюють у парламенті, у яких у зв'язку з цим виникнуть проблеми, оскільки вони звикли займатися своїми бізнес-інтересами, рідко з'являлися в Раді і віддавали свої картки черговим по фракції.

Для країни і для парламенту, якщо така система реально працюватиме, це буде позитивний момент, який стимулюватиме попадання до парламенту, хоч би в майбутніх скликаннях, меншого числа бізнесменів, а більшого числа політиків.

У більшості європейських парламентів голосування за інших депутатів не практикується, оскільки там є рівень політичної культури, коли депутат голосує особисто, реально особисто.

Очевидно, велика частина нашої бізнес-політеліти ще не виросла. І такі заходи сприятимуть її зростанню.

Політично це означає абсолютну неможливість продовження існування, навіть у віртуальному вигляді, діючої коаліції. Вона й так ніби швидше мертва, ніж жива. Але я думаю, що це цілком план у дусі Балоги, який рухається по частині дискредитації парламенту як такого, заодно і дискредитації уряду, який не може провести жодного законопроекту через парламент.

А сама ідея, мені здається, дасть поштовх до того, щоб внести відповідну норму до Конституції, яка дозволяє, як це існує в багатьох європейських країнах, рішення приймати більшістю від присутніх. Що знімає цю тему в принципі. Я вважаю, що це було правильно і давно треба було б зробити, оскільки на порядку денному у вересні все одно виникне питання про внесення змін до Конституції, то ця норма – голосування більшістю від присутніх – за винятком якихось дуже важливих голосувань, де потрібне певне число голосів, у всіх інших випадках більшість присутніх.

Для тебе важливий цей законопроект, ти приходиш і голосуєш, якщо ні – не приходиш, більшість проголосує. Це в дуже багатьох країнах прийнято.

А щодо здоров'я, так це повна нісенітниця, це очевидно.

Безперечно, голосувати потрібно своєю карткою, як це відбувається в більшості сучасних європейських парламентах.

Річ у тому, що не погоджуються на це ті депутати, які отримали мандат для себе, а не для служіння українському народу. Не погоджуються ті депутати, які представляють у парламенті самих себе або свій великий капітал, яким вони нескінченно займаються замість того, щоб займатися безпосередньо прямою рутинною щоденною професійною парламентською роботою.

І враховуючи те, що якщо ми йшли до парламенту, щоб на очах у всієї країни мухлювати, і якщо комусь приємно, коли показують або колегу, який голосує за цілий ряд, або порожнє місце того чи іншого шановного депутата, то я особисто, скільки бачу такі картини на екрані, кожного разу думаю: як можуть принципи чесності, відповідальності, моралі запанувати в суспільстві після такої щоденної картини на екрані.

Ви можете собі представити вчителя, який прийшов до школи і пішов кудись у своїх справах, а інший вчитель забіг в один клас і провів п'ять хвилин біології, в іншому класі – п'ять хвилин математики, там – малювання, замість інших своїх колег. Ми собі такого представити не можемо. Наші педагоги, на одну з найнижчих зарплат у Європі, відпрацьовують кожен на своєму робочому місці.

Ви можете представити ситуацію в лікарні, коли лор приймає замість гінеколога, травматолога.

Так чому ж таку вульгарну картинку ми щодня пропонуємо нашим співвітчизникам? І як після цього можна сподіватися, що будуть якісь зміни і виконуватиметься закон, якщо депутат публічно перед усім суспільством його не виконує.