Я думаю, неприйнятним є те, що українці ще раз показали, що коли прийшла біда, будь то у Донецьку, будь то у Львові, будь у Закарпатті, то знову політика бере верх над державною солідарністю. Це більше ніж неприйнятно і більше розбиває майбутнє України, ніж десятки внутрішніх і зовнішніх ворогів. Я не вважаю, що поведінку Ющенка, Тимошенко або Януковича у даній ситуації можна назвати неадекватною. Ніхто не знав, що таке станеться, і складно було передбачити масштаби. Але я не виправдовую поведінку усіх трьох. Гірше інше. Українці повинні об'єднуватися, коли щось стається. Хоч би на час біди. Я вже не кажу під час радості.

Також хочу зазначити, що допомога, яку направили у потерпілі області, є недостатньою. І це неправильно, коли цим займається одне міністерство. У нас втрачена така функція як держплан. У нас регулярно, щороку, міняються міністри, які то намагаються потрапити у в'язницю, то намагаються стати президентами. В таких обставинах, звичайно ж, країна не знає, в якій ситуації вона перебуває. Слава Богу, що не стається одночасно техногенних і природних катастроф. Я впевнений, що ми знаходимося на рівні якоїсь Бангладеш, де регулярно стаються мусонні дощі, регулярно гине велика кількість людей. Це свідчить про те, що українська державна машина продовжує іржавіти. І не має навиків самопорятунку.

Коли сталася трагедія, Ющенко почав наввипередки з Тимошенко змагатися, хто швидше і далі зайде, але тут же взяв і полетів у відпустку до Криму. Це нижче усілякої критики. Адже ситуація, яка розвивається у потерпілих областях, не вичерпується лише тільки тим, що Рада прийняла поправки до бюджету. Найголовніше ще попереду. Це ті проблеми, які виникатимуть і в матеріальному плані, і зі здоров'ям людей. А Віктор Андрійович на всю цю справу подивився звисока, плюнув і поїхав берегти себе коханого.

Кажучи про те, як відреагувало на трагедію наше Міністерство з питань надзвичайних ситуацій, хочу зазначити, що Шандра - це людина і Ющенка, і Балоги. Вони завжди хочуть все прикрасити, щоб у Ющенка була можливість полетіти у відпустку. Адже насправді глибинні проблеми цієї трагедії були приховані до сьогоднішнього дня, і ще не підбиті чорні підсумки. Це говорить про аморальність усієї системи влади, яку сьогодні Президент Ющенко намагався назвати «чистими руками». Насправді це корупційна, мафіозна і аморальна влада.

Якщо пам'ятаєте, коли Ющенко злітав у потерпілі області та попіарився там, він навскидку заявив, що збитки від стихії складають півтора мільярди. А через добу вніс у свій проект змін до держбюджету абсолютно іншу суму. Це говорить про його безвідповідальність.

Я вже говорив, що для вирішення цієї глобальної проблеми і ліквідації усіх її наслідків необхідно спочатку встановити масштаби. І людські, і матеріальні. Потім скласти план ліквідації наслідків. На сьогоднішній день такого плану нема.

Коментуючи поведінку перших осіб держави, мені складно сказати щось однозначно. Так уже склалося, що святкування 1020-ліття Хрещення Київської Русі збіглося з такою трагедією.

Що стосується масштабів стихії, то вони очевидні. А ось вартість ліквідації наслідків порахована ще не до кінця. Підрахунки вимагають дуже копіткої праці і чітких розрахунків. Важливо, щоб грошей вистачило на відновлення будинків, особистого майна і компенсації за втрачений урожай, плюс відновлення інфраструктури, доріг і мостів. Таку оцінку навскидку дати складно. Справжніх збитків ще ніхто не знає.

Учора на позачерговій сесії парламент прийняв зміни до бюджету, і вже з сьогоднішнього дня уряд може почати перерахування грошей. Ми пішли по шляху не того, що просила пані Тимошенко, мовляв, дайте нам спершу, щоб гроші запрацювали, а з отриманих податків ми їх уже направлятимемо. Ми були проти цього і наполягли, щоб на ліквідацію наслідків стихії були направлені ті гроші, які вже сьогодні є в уряду у гаманці. Сьогодні вже гроші, за ідеєю, повинні були піти.

Але, хочу ще раз підкреслити, що справжніх збитків трагедії поки ніхто не знає, і тому та сума, яку ми виділили, однозначно є заниженою. Зараз людям дадуть гроші, і їх вистачить на те, щоб почати будівництво мостів, доріг і будинків. Цієї суми має вистачити на серпень і початок вересня, оскільки, щоб її освоїти, буде потрібен час. А ось щоб ліквідувати всі наслідки, думаю, цих грошей недостатньо. Тому у вересні парламенту потрібно буде ще раз повернутися до цього питання і з урахуванням оновлених даних ухвалити нове рішення, згідно з яким направити ще кілька мільярдів на ліквідацію наслідків.

Президент у цій ситуації чинив правильно, оскільки протокол і міжнародні стандарти зобов'язують діяти адекватно. Але чи правильно діяли державні служби? Я маю на увазі Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій, підрозділи цивільної оборони, Гідрометцентр. Я переконаний, що те, що сталося, і 30 жертв необхідно покласти на совість влади, яка не могла не бачити на космічних знімках і прогнозах, що очікуються затяжні дощі і своєчасно повідомити про це. Президент почав брати участь, коли стихія досягла широкого масштабу, і тоді вже він виїхав на місце подій, хоча міг би успішно контролювати ситуацію зі свого кабінету. А ще краще було б працювати на випередження, заздалегідь евакуювавши людей, розвізши їх у безпечні місця, забезпечуючи продовольством і так далі. Отже, поведінка Ющенка у зв'язку з візитом Вселенського патріарха була правильною, а ось те, що робили підлеглі, і те, що робили виконавці, від яких безпосередньо залежить ситуація з ліквідації наслідків стихії, ось у цьому полягає велика проблема. У перспективі вони повинні відповісти, як так вийшло, що в наше сучасне, технологічне, космічне століття така кількість людей зазнала збитків, коли можна було їх уникнути.

Кажучи про Шандру… Йому, новопризначеному на посаду міністра з надзвичайних ситуацій, мабуть було незвично опинитися у такій ситуації. І те, що саме міністерство в цілому не спрацювало, не вжило превентивних заходів, то тут я однозначно можу їм дорікнути. Я вже згадував і Гідрометцентр, і органи цивільної оборони, які як ніхто повинні відстежувати і бачити, що може статися. З них потрібно спитати, і, за великим рахунком, їм треба знімати сьогодні папахи, шапки і подавати у відставку, тому що вони не справилися із завданням, яке випало на їхню долю.

Кажучи про суму грошових коштів, зазначу, що це оціночне поняття - достатньо їх чи ні. ЗМІ пишуть, що ЄС, НАТО, ООН і США висловили готовність нам допомогти. Питання у тому, як швидко це зробиться, наскільки чесними і відповідальними будуть ті люди, від яких залежить розподіл допомоги. Щоб ця допомога була доведена до потерпілих. Оскільки, за нашою давньою практикою ми знаємо, що допомога осяде в багатьох фірмах, фондах, які її привласнять, і в результаті люди залишаться ні з чим. Я добре пам'ятаю вибори у Закарпатті у 2002 році, коли вже пройшло більше року після повеней 2000 року. Тоді жінки ходили до мене і просили гроші на відшкодування, тому що їхні будинки затопило, а вони нічого не отримали. Ця історія може повторитися.

А що стосується коштів, то в державі їх достатньо, щоб ними покрити збитки і все швидко відбудувати. Ми зараз маємо можливість перевірити, наскільки швидко влада у момент настання стихії зможе консолідувати державну машину, державний механізм і, відповідно, наше українське суспільство для швидкого подолання наслідків повені. Те, що сталося на західній Україні, граничить з екологічною і соціальною катастрофою, оскільки пропало майно і житло, що призвело до втрати ресурсів і продовольства. Мене вразили слова жінки, яка, коли їй привозили продукти, попросила привезти зерно, тому що без зерна не буде наступного врожаю. Розв’язання цієї проблеми лягає сьогодні на відповідальність влади.

Поведінка наших перших осіб, які вважають за краще лікуватися десь за кордоном і спокійно реагують на нещастя, говорить про те, що народ України заслужив такого керівництва. Тому що обирає, виходячи з якихось особових якостей: того, кого начебто отруїли, та - з косичкою і всіх решту. Я думаю, тут народу жалкувати нема за чим. Це був його усвідомлений вибір, хай тепер вчиться.

Я згадую минулий рік. Приблизно у цей же час була трагедія в Ожидові, коли горів фосфор. Тоді на місці був віце-прем'єр-міністр, і той же Шуфрич. Скільки бруду вилили на Шуфрича ні за що ні про що. Хоча у той час ніхто не скликав позачергову сесію. Урядова комісія спокійно порахувала, скільки необхідно грошей, і узяла їх із резервного фонду. Він тоді не був такий протриньканий, як зараз цією унікальною командою. Тому те, що Шандра приховав масштабність повені, говорить про те, що він - непрофесіонал і професіоналом, на жаль, ніколи не буде... В уряді він людина випадкова, і потрібно йому шукати іншу роботу.

Кажучи про допомогу, виділену потерпілим областям, думаю, на перших порах вона достатня. А далі ми будемо підраховувати і розбиратися, скільки ж насправді потрібно грошових коштів. Знаєте, в чому проблема? Ми можемо відремонтувати у потерпілих областях дороги, мости, всю інфраструктуру тощо, але як компенсувати бідним жителям витрати, пов'язані з загибеллю врожаю? Компенсувати ці витрати кожному індивідуальному домогосподарству є проблемою. Причина цьому - недоробка наших законодавців. Необхідно ввести зміни у закон, щоб люди могли отримати якусь компенсацію за втрачену худобу і незібраний урожай. Я не кажу вже про розвалені будинки.

Найголовніше зараз - не допустити, щоб ці гроші роздерибанила «унікальна команда». Ці гроші мають піти на місця. Обласні й районні ради повинні негайно зібратися, підрахувати збитки і по-чесному їх розподілити. Їм краще знати, кому, скільки і чого потрібно.