Після того, як ця людина своїми ж танками практично стерла з лиця землі свої ж населені пункти, і це привело до загибелі 2000 чоловік мирного населення, а 35 000 чоловік вимушені були покинути свої будинки, і перейти до Північної Осетії і на Владикавказ, Саакашвілі просто неадекватний. Нормальна людина, із здоровою психікою не робитиме зі своїх людей «гарматне м'ясо», кидаючи їх під танки. Про який авторитет Саакашвілі можна тепер говорити? Він звернувся до народу Грузії із закликом: мовляв, давайте йти воювати, боротися за свободу, встанемо на захист своєї Батьківщини. А люди дивляться на нього як на божевільного і говорять: «Почекай, а від кого захищати? Чи нам за тебе, дурня, йти і під танки лягати?» Люди зрозуміли, що не їхній неадекватний випадковий керівник, а Росія захищала грузин.

Під час ВВВ діти всіх керівників були на фронтах! Чого ж Саакашвілі свою дружину не послав під танки? Діти Сталіна воювали, а цей сховався. Ви ж бачили як на нього памперси надягали, коли бомбили.

Ну, вийде Грузія з СНД, ну й що? Та що таке ця Грузія? Її під мікроскопом на карті світу можна розглядати і то не факт, що знайдеш. Тому це все заяви абсолютно неадекватної, психічно ненормальної людини. І треба бути божевільним, щоб піти за ним – це що стосується того, що він покликав за собою Україну вийти зі складу СНД. Я не заперечую, може, десяток-другий таких божевільних в Україні знайдеться – ну, може, тисяча, але у нас 46 мільйонів, решта нормальних же. Хоча і серед наших політиків також є неадекватні, які також могли кинути під танки мирних людей і кидали – націоналістичних маразмів завжди вистачало.

Я, чесно кажучи, давно, ще після того, як Саакашвілі почав агресивні дії проти своєї внутрішньої опозиції, закликав розглянути питання про виключення Грузії з СНД у зв'язку з порушенням основоположних принципів, на яких базується Співдружність. Зрозуміло, що це не вийшло б реалізувати через позиції, в першу чергу, України. Але насправді, така ініціатива, здається, повинна була виходити від Співдружності.

Якщо Грузія покине СНД, для Співдружності нічого катастрофічного не відбудеться. Грузія тривалий час не входила до складу СНД, і Співдружність без неї цілком нормально процвітала. Чого не скажеш про Грузію в цей період, яка і вибралася з економічної кризи, багато в чому завдяки тим угодам, які діяли усередині СНД. Так або інакше, головна сторона, що програла, в ситуації виходу Грузії з СНД буде сама Грузія. Ви ж розумієте, що урвуться відразу всі угоди, на основі яких грузини без віз їздять, урвуться всі угоди про визнання взаємних пенсій, соціальних пільг і виплат. Вся грузинська діаспора, що проживає в Росії, отримує такий удар у спину від свого президента.

А Саакашвілі зараз заявляє все, що завгодно. Ця людина втратила всяке відчуття міри, адекватності, втратила контроль над своїми словами і діями. Може заявити одне, зробити абсолютно інше. Може заявити, що він припиняє бойові дії і тут же атакувати Цхинвалі. Пам'ятаєте, як він викликав паніку усередині своєї країни, коли заявив, що російськими військами взятий Горі? А потім з'ясувалося, що ніякого просування російських танків убік Горі не було, не говорячи вже про взяття цього населеного пункту.

Прийде час, Грузія проситиметься в СНД, незалежно від того, хто там буде президентом. Але я, повторюся, прихильник того, щоб зараз розглянути питання про вихід Грузії зі складу СНД, а якщо раптом Саакашвілі передумає і не подасть ніяких документів, про виключення із Співдружності за порушення його базисних принципів.

Грузія зараз намагається знайти собі хоч якогось союзника, оскільки ми бачимо, що від неї, по суті, відвернулися всі. І навіть ті деякі країни, які заявляють про те, що вони «ніби» Грузії співчувають, на зразок США, проте, руку допомоги Саакашвілі не протягнув ніхто. Тому що зараз не кожен світовий лідер ризикне протягувати цю руку, тому, чиї руки стріляли в жителів Цхинвалі. Якщо вірити словам заступника міністра закордонних справ України Єлісєєва, який зробив учора на одному з каналів сенсаційну заяву, що Україна не входить до СНД. Отже за логікою українського МЗС, який, здається, також втратив відчуття реальності і міри, Україні і виходити немає звідки. При цьому, правда, дивно, що як тільки мова заходить про виконання всіляких договорів і угод, то Україна раптом згадує масу, а там більше сотні ратифікованих договорів у рамках СНД, які діють, і ніхто їх не відміняв. І ось Україна успішно ними користується. Коли мова заходить про вигідну для нас угоду, виявляється, що ми не просто члени СНД, а ще й засновники. Отже в цьому сенсі, Україна буде приблизно так і поводитися: «ніби нам виходити нізвідки, але, звичайно, ви ж нам всі пільги, покладені до СНД, давайте».

Мені дуже «подобається» позиція Саакашвілі, який розв'язав війну проти власного народу, причому вибрав день 08.08.08, коли всі приковані до відкриття Олімпіади.

Розв'язати криваву війну проти власного народу, душити, палити, стріляти, а після цього заявляти, що винен хтось інший – це потрібно бути або абсолютно психічно хворою людиною, або людиною, яка просто не може реально оцінювати свої вчинки. Я вважаю, що ця заява – не стільки емоції, скільки хворобливість і нездатність людини дати об'єктивну оцінку своїм діям, які підпадають під розряд злочинних і геноцид народу.

Саакашвілі тисячу разів заявляв про вихід з СНД. Грузія взагалі в останню мить вступила в Співдружність. Це перше. Друге, ми ж знаємо, що Грузія і Україна створили ГУАМ на противагу СНД. Але що вони можуть вирішити? Та жодного питання вони не можуть вирішити.

Що стосується України, то ми знаємо, як Ющенко не любить СНД і Росію. Так само, як і Саакашвілі. Ще своїх людей не встигли врятувати від повені, а вже приймаються рішення про допомогу Грузії. А, може, давайте Осетії допоможемо, де все спалено і знищено?!

Я не сумніваюся в тому, що Президент України постійно підніматиме це питання в ЗМІ, він намагатиметься аргументувати, чому нам потрібно вийти зі складу СНД.

Мені здається, Ющенко і Саакашвілі підуть з політичної арени, а дружба народів, особливо тих, які входили до складу СРСР, була й буде, кому б не хотілося її обчорнити і знищити.

Я думаю, після тих подій, які відбулися в Грузії, вона може зробити багато кроків, навіть найнесподіваніших. Очевидно, що це її право.

Що стосується України, то вона й так не є повноцінним членом СНД, оскільки не підписала офіційний статут цієї організації. Але питання «виходити чи не виходити зі складу Співдружності» повинно бути обговорено і в суспільстві, і на рівні всіх гілок влади, тому що потрібно ухвалити зважене рішення. На мій погляд, емоційно і негайно таке рішення приймати не можна.

Коли людину в пристойний будинок перестають запрошувати, звичайно, вона робить публічну заяву про те, що вона туди ані ногою. Є небезпека, що якщо Саакашвілі приїде до Москви, він взагалі буде арештований як злочинець, внаслідок дій якого загинуло багато громадян Росії. Тому, я думаю, що тепер він уникатиме відвідування території РФ до кінця своїх днів. Ясно, що при цьому не можна бути чи президентом, чи членом СНД, тому така заява - це вирішення особистих проблем Саакашвілі.

Що ж до того, що Україні було запропоновано вийти зі складу СНД разом з Грузією, знаєте, особисто Ющенко може послідувати за Саакашвілі куди завгодно. Навіть на похорони мирних жителів, загиблих у результаті дій Саакашвілі, якби він спромігся це зробити. Але жодного слова співчуття жертвам варварського бомбардування в Цхинвалі, влаштованого за наказом Саакашвілі, від Ющенка не почули. Отже сам він може куди завгодно слідувати, і що завгодно говорити, але вирішувати чи вийде Україна зі складу СНД чи ні, не в компетенції Президента. Це компетенція парламенту. А отримати підтримку ВРУ в такого роду рішеннях він не зможе.

Питання, дійсно, проблематичне. Я розумію, що з боку Саакашвілі це й емоції, але Грузія, якщо я не помиляюся, не вперше робить подібні заяви.

З СНД користі, як з «козла молока». Відомо, що Україна навіть не ратифікувала угоду і не приєдналася «на повну котушку» до цієї організації. З цих же міркувань.

Фактично СНД перетворилося на організацію, в якій нічого конкретного не вирішується, і ніякі її структури ні на що не впливають.

СНД готує деякі проекти документів, які називаються зразковими. Але у нас їх мало хто читає. У нашому парламенті, в цьому «пеклі» ніхто не читає документи, які вони нам рекомендують.

Ні в економічній, ні в політичній площині СНД себе не виправдало. Тому крок Грузії буде зразковим. Але політично Україні не вигідно зараз робити такий демарш. Якби російсько-грузинський конфлікт продовжувався далі, тоді нам, можливо, було б потрібно зробити такий крок. Але ми з Росією багато чим зв'язані. Тому зараз не потрібно робити таких різких заяв.

Я на початку серпня був у Брюсселі в штабі НАТО. Я там сказав, що я за вступ до НАТО, тому що це гарантує нам безпеку, але, в той же час, я б не хотів категорично посваритися з Росією. Ось якби РФ ще вступила з нами в НАТО – був би клас. Але вона не захоче цього зробити.

Коли створювалася СНД, Україна була тільки його асоційованим членом. Вона до цих пір не є повноцінним членом Співдружності. Тому на Україну не розповсюджується безліч положень статуту СНД. І я думаю, для України немає ніякого сенсу сьогодні виходити зі складу СНД.

СНД – це умовне об'єднання, яке зіграло свою роль при цивілізованому «розлученні» союзних республік. На сьогоднішній день Співдружність знаходиться в пошуку нових шляхів свого розвитку. При цьому, я думаю, жест Грузії ні до чого ні позитивного, ні негативного не приведе. Грузія пізно вступила до СНД. Її серед засновників не було, тому якщо вона вийде зі складу, то це буде єдиним можливим способом для Саакашвілі зберегти «хорошу міну при поганій грі». Програвши маленьку, але кровопролитну війну Росії, він намагається «стати в позу» і показати, що не все програно, і в нього є ще поле для дій.

Я не думаю, що його підтримає хтось з лідерів країн-учасниць СНД. Навіть якщо хтось і зважиться, то це буде великою помилкою.

Співдружність не є продуктом виключно російського впливу або діяльності. Я думаю, затримувати Саакашвілі в СНД ніхто не буде.