В Україні відповідно до законодавства, є тільки три посадові особи, які можуть виступати від імені держави: Президент, прем'єр-міністр і міністр закордонних справ. Як поводився Віктор Ющенко, ми всі бачили. Огризко також досить радикально висловив свою позицію. Жодної заяви від Тимошенко зроблено не було. Я не беру в розрахунок ті обтічні фрази, які нічого не значать, які говорив Немиря.

Що стосується звинувачень Тимошенко в співпраці з Росією, то я не прокурор, і не можу судити про ці речі. Але приведу декілька фактів. Зараз відстоюється реверсне використання нафтопроводу «Одеса-Броди». Тимошенко дуже жорстко лобіює це питання, і це при тому, що «Одеса-Броди» був побудований для того, щоб зменшити залежність України від постачань російських енергоносіїв. Тимошенко відстоює те, щоб російська, а не прикаспійська нафта йшла до Одеси.

Усі чудово пам'ятають, з якою наполегливістю керівництво Кабміну прагнуло продати Одеський припортовий завод. У продажну систему був включений й аміакопровод, як підрозділ Одеського припортового заводу. Стратегічне значення аміакопроводу на той час для України переоцінити було неможливо. Думаю, Кабінет міністрів розумів, що російські олігархи хочуть купити його.

Візьмемо третій факт: боротьба Кабміну проти угоди з американською кампанією «Vanco» про видобуток енергоносіїв з шельфу Чорного і Азовського морів. Саме Росія виступила проти такої угоди для того, щоб повністю контролювати постачання енергоносіїв до Європи й України.

Четвертий факт: у травні цього року два найбільші українські банки «влили» до статутних фондів два мільярди доларів. Дуже дивно, що саме в цьому ж місяці відбувся обвал американської валюти. Думаю, фахівці повинні дати пояснення, чи випадковий цей збіг.

Що стосується названих прізвищ, то всі знають, що Тимошенко досить довго співпрацює з Медведчуком. Крім того, відомо, що дочку Медведчука хрестив Путін, а зв'язки у Путіна з Адміністрацією Президента Росії дуже серйозні.

Я думаю, Тимошенко немає сенсу об'єднуватися з Кучмою. Медведчука ж можуть використовувати різні політичні сили. Він, як я розумію, активно пропонує свої послуги для контакту з Москвою. Тут своє слово повинні сказати спецслужби.

Тимошенко довго мовчала з приводу грузинського конфлікту, і це викликало підозри. Мабуть, у Секретаріаті Президента вирішили посилити цей ефект. Означає це не просто продовження інформаційної війни, але її посилення. Думаю, кульмінація припаде на початок вересня. Жертвою цієї війни може стати коаліція й уряд Тимошенко.

Заява Кислинського політична. Якби були конкретні докази, представлені спецслужбами, це могло б стати приводом для відставки уряду.

Перед нами є конкретні факти: зрив договору з «Росукренерго». Хіба ми працюємо на Росію, якщо «Росукренерго» - це дітище Путіна?

Мені б хотілося, щоб Кислинський задумався над тим, що за рівнем інфляції Україна стала в один ряд з найрозвиненішими європейськими країнами. Нас навіть Німеччина обійшла.

Що стосується позиції Юлії Тимошенко з приводу війни в Грузії, вона сказала, що не має права висловлювати цю позицію, тому що зовнішньополітичною діяльністю займається Президент. Вона підкреслила, що Грузія – суверенна країна, і в її справи ніхто не має права втручатися.

Кислинський – ніхто. Завтра замість нього буде хтось інший. Я не думаю, що Юлія Тимошенко відповідатиме на його заяви. Це різні рівні. Будуть зроблені заяви з цього приводу від голів фракції.

Зараз Україна переживає дуже складний момент, пов'язаний з подіями в Грузії. Керівництво країни повинне відреагувати на цю ситуацію. Коли ми бачили чітку позицію Віктора Ющенка, не було чути голосу прем'єр-міністра. Президент робить радикальні кроки, їде в зону конфлікту, демонструє солідарність з позицією Грузії. Представники інших гілок влади мовчать.

Можна моделювати різні ситуації. Можна було б сказати, що Юлія Володимирівна не хоче ускладнювати своїх взаємин з російським керівництвом тому, що їй потрібно економічно співпрацювати з Кремлем, домовлятися про ціну на газ і так далі. Але коли обговорюються принципові речі, наприклад, як ти відносишся до того, що московські танки тиснуть Грузію, всі економічні мотивації повинні бути викинуті.

Може бути варіант, про який розповів Секретаріат Президента. Так це чи ні, важко сказати. Мене турбує те, що якісь клерки з Секретаріату Президента висловлюють такі припущення. Секретаріат Президента на чолі з Балогою є найефективнішим ворогом Віктора Ющенка.

Такі слова, як «співпрацювати», неможливі для Тимошенко. Вона може тільки використовувати людей, ситуацію, гасла. Сьогоднішні заяви – це звичайні «притирання» перед президентськими виборами.

Ви почитайте безглузді напалки Тимошенко на Партію регіонів. Наше об'єднання з нею неможливе.

Тимошенко для досягнення своєї амбітної мети, завоювання влади, може підписати договір про співпрацю з самим сатаною. Їй було б краще підписати цей договір з українцями.

У заявах Кислинського містяться звинувачення Глави уряду в державній зраді. Ці звинувачення спричиняють за собою розслідування і, можливо, кримінальну відповідальність. Матеріали розміщені на сайті Президента, значить, за це відповідає сам Президент. Якщо існують документи, це означає, що уряд повинен скласти з себе повноваження на момент розслідування. Розслідування повинне проводитися спецслужбами під жорстким парламентським контролем. Дивує те, що ця заява супроводжується ініціативами Ющенка по засіданню Кабміну. Виходить, що весь цей час Президент готовий працювати з політиками, які звинувачуються в державній зраді.

З цієї ситуації два виходи. Перший: команда Президента доводить, що їхня інформація є об'єктивною, і прем'єр повинен бути покараний за державну зраду. Другий: нищівний для Ющенка. Потрібно нести відповідальність за подібні звинувачення.

Офіційну позицію може зайняти і Москва. У заяві Кислинського звучить натяк на те, що побічно викриті в змові з українськими політиками перші особи Росії. Не думаю, що в цій ситуації вони відмовчуватимуться.

Що підштовхнуло команду Президента на цей крок? Чи в них є незаперечні документи, чи це політтехнологічний хід. У цій ситуації помилка політтехнологів може дорого коштувати для Віктора Ющенка.

Подібний скандал робить неможливими тривалі політичні альянси. Дострокові парламентські і президентські вибори лише наближаються.

Зрозуміло, що йде початок виборчої кампанії, і обидві сторони готуються до вирішальної сутички. Мабуть, Ющенко не збирається здаватися і викидає в ЗМІ те, що він знає про свого політичного супротивника. Незрозуміло інше, чому Москва поставила на Тимошенко, а не на Януковича? Якщо Кислинський говорить правду про те, що існують економічні домовленості стосовно здачі певної української державної власності Кремлю, то РФ вигідно мати справу з прем'єр-міністром Тимошенко, ніж не зрозуміло, в якому статусі Януковичем.

Тимошенко потрібний політичний нейтралітет Москви. Після розгрому Грузії РФ шукатиме способи збільшення свого впливу. Їй необхідно робити ставку на когось з українських політиків.

Потрібно чекати реакцію Януковича, який виявився не біля справ. Він постійно їздить до Росії, із закритими очима може пройти всю Москву уздовж і поперек, а тут Тимошенко приїхала, побачила і перемогла.

Вся ця ситуація говорить про те, що Юлія Володимирівна дуже серйозно налаштована і не буде церемонитися ні з ким із своїх політичних супротивників, ні з Ющенком, ні з Януковичем.