Результати української збірної успішні. Україна піднялася на найвище місце за роки незалежності. Це величезний успіх наших спортсменів і тренерів, особливо якщо враховувати, в яких умовах вони готуються. За матеріально-технічною базою, спортивними спорудами і умовами підготовки Україна поступається дуже багатьом країнам. Українська спортивна база заснована на радянській школі і зараз вже практично вичерпана. Якщо держава не вкладе великі гроші та увагу в оновлення матеріально-технічної бази і розвиток дитячо-юнацького спорту, боюся, ці успіхи можуть стати останніми. Про це кажуть самі спортсмени і тренери. Результат на Олімпійських іграх має дати Україні поштовх до хорошого розвитку спорту, а не спочивання на лаврах.

Що стосується допінгу, то у наших спортсменів виникають такі проблеми тому, що в Україні немає допінгової лабораторії, яка відповідала б міжнародним вимогам. Немає спроби перевіряти вживання допінгу, свідомого чи випадкового, до найбільших змагань. Це привнесе негативний відтінок до іміджу України.

Українська збірна досягла успіхів не завдяки, а всупереч. Потрібно віддати належне хлопцям, які у тих умовах, в яких вони вимушені були тренуватися, отримуючи мінімум фінансування, досягли таких результатів. Мені здається, що ця Олімпіада, як велике збільшувальне скло, показала реальний стан політики нашої держави стосовно підтримки спорту. Ми бачимо, яка величезна відстань між безвідповідальністю держави і відповідальністю наших спортсменів.

Не виключаю того, що ця перемога, не дивлячись на те, що вона виглядає більш вражаючою, може виявитися для України останньою. На ентузіазмі далеко не виїдеш.

Поза сумнівом, ця Олімпіада стала великим піар-заходом для Китаю. Це символічна поява нової наддержави у світі. Це інвестиція в імідж. Мені здається, це цей захід Китаю вдався.

Я вважаю, що не варто роздувати проблему з допінгом. У нинішніх умовах спортсмени часто користуються препаратами, які або маловідомі, або не перевірені на наявність заборонених засобів. У цих скандалах багато випадкового. Я не думаю, що спортсмени робили це із злим наміром. Куди більше уваги потрібно приділяти спортивній корупції під час підготовки спортсменів, плачевному стану спортивної інфраструктури і низькому рівню фізичної культури в Україні.

Для України ця Олімпіада має бути уроком того, що є пріоритетом: державний престиж чи галочка для чиновників. Наша країна готується до Євро-2012. Судячи з того, що численні розмови наших чиновників про цей захід як про бізнес закінчуються скандалами, можна побоюватися, що і цей захід Україна може втратити.

Треба пишатися тим, що Україна зайняла одинадцяте місце із двохсот держав. Якби у нас займалися економікою так, як ми займаємося спортом, це було б добре для нашої країни.

Що стосується допінгу, то світовий спорт заплутався у цих скандалах. Китайська Олімпіада вперше показала, що допінг може бути серйозним способом боротьби один з одним. Практично не було команди, яка могла не попастися на допінгу. Практично не було ситуації, де один аналіз визнавався як штучна стимуляція, а інший не визнавався. Це велика проблема великого спорту.

Саме на цій Олімпіаді допінг із випадкових неприємностей перетворився на серйозний засіб боротьби за призові місця. Наприклад, ми не визнаємо допінг, а ви пропускаєте нашого спортсмена на два поверхи вище. Думаю, такі факти відкриються буквально через два місяці.

Україні варто пишатися результатами цієї Олімпіади. Мене дивує те, що наші власті досі не скористалися ними.

Сьогодні є позитивні тенденції, але також є невирішені проблеми. До цієї Олімпіади ми готувалися дуже серйозно. План заходів щодо підготовки до Олімпійських ігор був затверджений ще за 553 дні до Ігор, 2 лютого 2007 року на засіданні Організаційного комітету. Тоді я передбачив, що буде 4-5 золотих нагород і приблизно 25 нагород нашої збірної. Було ухвалено рішення про пряме фінансування Національного олімпійського комітету України, оптимізовано механізм виділення коштів на підготовку спортсменів. Крім цього, було куплено відповідний інвентар і устаткування, оснащено і відкрито Центр спортивної травми, що сприяло якісній підготовці наших спортсменів до Олімпійських ігор.

Слід також зазначити, що підготовка у першому кварталі 2008 року була зірвана через невчасне затвердження порядку використання коштів і паспортів відповідних бюджетних програм, що у свою чергу вплинуло на завершальний етап підготовки наших спортсменів до Олімпійських ігор. Це, звичайно, внесло додаткову нервозність і відбилося на психологічному стані спортсменів.

Ми тільки зараз почали долати колосальне відставання у питаннях контролю за застосуванням допінгових засобів. Приступили до міжнародної акредитації Національного антидопінгового центру, створили Терапевтичний комітет. Сьогодні ми маємо все, щоб найближчим часом забезпечити роботу у боротьбі з допінгом на міжнародному рівні. Як народний депутат я зареєстрував у Верховній Раді законопроект про боротьбу з допінгом у спорті. На превеликий жаль, наше законодавство не відповідає міжнародним вимогам і потребує додаткових змін.

У свою чергу, нами випущено масу відповідної літератури, і ми активно продовжуємо займатися ліквідацією неграмотності у питаннях допінгу серед громадських фізкультурно-спортивних організацій. Додаткові проблеми створюють понад 90% аптек, які працюють на комерційній основі і можуть продати будь-які препарати без рецепту.

Ми жалкуємо про ті два моменти, пов'язані із застосуванням допінгу у складі нашої команди. З цим потрібно боротися, і ми вже багато що для цього зробили.

Я думаю, українські спортсмени виступили гідно, інша справа, що неоднозначні можуть бути результати з окремих видів спорту. Було багато сюрпризів у фехтуванні, стрільбі, боротьбі. Наш боксер став найкращим. Але Україна не була представлена ні в одному із командних видів спорту. А це найулюбленіші види спорту, такі як футбол, баскетбол, волейбол. Це індикатор того, що український спорт поки що не вийшов із системної кризи. Інша проблема: в Україні провал у плаванні.

Якщо говорити про допінг, то це проблема, яка охопила весь сучасний спорт. Проблеми, які виникли у української легкоатлетки, виникали і у інших спортсменів. Ми знаємо приклади, коли позбавляли і золотих нагород. Пригадаємо звинувачення у допінгу відомих російських спортсменів. На жаль, від цього зараз ніхто не застрахований. Звичайно, контроль має бути жорсткішим, але зрештою це відповідальність самих спортсменів.

Досвід показує, що спортом потрібно займатися більш предметно. Все-таки це престиж держави. Китай це показав. Для Китаю ця Олімпіада стала справою честі, і витратили вони на неї приблизно стільки, скільки складає бюджет України. Якщо наша країна хоче бути помітною у сучасному світі, спорту потрібно приділяти більше уваги.