Треба викорінювати політику подвійних стандартів. Саакашвілі заявляв, що не буде ніякого насильства, і тут же почав стирати з лиця землі мирні села. Росія вчинила дуже послідовно. Медведєв сказав правильні слова про те, що народи Південної Осетії і Абхазії мали визначити свою долю, й іншого шляху, щоб захистити людей, нема. США визнали Косово, і Партія регіонів визнала незалежність Південної Осетії і Абхазії. Ми думаємо, що цю позицію потрібно підтримати і нашому керівництву для того, щоб не посилювати конфлікт з Росією.

Усі розуміють, що коаліції де-факто не існує. Тому хочуть зробити так, щоб її не стало і де-юре. Всі гріхи за розпад коаліції хочуть повісити на Тимошенко і звинуватити її у зраді національних інтересів. Я не виключаю того, що коаліція розвалиться.

Спостерігаючи за поведінкою нашої еліти, можу сказати, що вона безсовісна стосовно власної країни. Віктор Ющенко почав концентруватися на антиросійській риториці, Віктор Янукович висловлюється у своєму амплуа. Такі заяви абсолютно не красять нашу країну. Помилкова лінія поведінки була присутня з самого початку. Ми могли виконувати функцію ефективного парламентера, а опинилися втягнутими у конфлікт на користь однієї зі сторін. Якщо продовжувати цю антиукраїнську логіку, потрібно виносити такі проекти резолюцій у зал парламенту, що тільки посилюватиме розкол українського суспільства.

Почалися розмови про Крим. Це провокуючі розмови, але генеруються вони не ззовні, а всередині країни. Наші політики починають мусирувати цю тему, хоча жодних передумов для цього нема. Патріоти звернули б увагу на внутрішні проблеми країни і об'єдналися б для їх вирішення. Росія досить сильна держава і веде свою політику. Наші вигуки нікому нічого не полегшать.

Офіційний розпад коаліції – це рішення Конституційного Суду. Він уже пішов на закриту нараду. Думаю, КС чинитиме з погляду логіки та закону і зафіксує факт, що коаліції немає.

Люди, які дружать з головою і є носіями суверенітету України, не виноситимуть на голосування у Верховну Раду резолюцію про те, щоб осуджувати дії Російської Федерації. Перед тим як шукати сучок у чужому оці, треба подивитися на колоду у своєму. Якщо така резолюція буде винесена, це перший крок до розпаду України.

Військова агресія Грузії стосовно Південної Осетії і Абхазії розколола Україну в черговий раз. Якщо дехто з наших політиків продовжуватиме у тому ж дусі й надалі, у нас буде кілька Україн.

Україна вустами свого глави, Віктора Ющенка, поступила чесно. Вона не визнала незалежність Південної Осетії і Абхазії. Наша країна залишається у зоні претензій і провокацій з боку РФ, тому для нас дуже важлива єдність керівництва країни: Президента, прем'єр-міністра і парламенту. На жаль, позиція Віктора Ющенка одна, рглава уряду відмовчується, позиція парламенту неоднозначна. Частина Верхової Ради, як агентура Москви, стоїть на стороні Кремля. Друга частина підтримує Президента. Третя частина мовчить. Таким чином, Росія має можливість розігрувати свої сценарії в українській політиці.

Питання у тому, як поводитиметься парламент після відкриття третьої сесії? Буде дуже погано, якщо коаліція не буде єдиною у визначенні свого ставлення до ситуації в Грузії. З усього видно, що БЮТ не поспішатиме з ухваленням резолюції щодо осудження дій Росії. Це, поза сумнівом, призведе до розпаду коаліції. Якщо цей факт існуватиме, говорити про коаліцію як про цілісну структуру не буде сенсу. Це буде похороном коаліції.

Залишається два варіанти: позачергові дострокові вибори або формування нової коаліції. Але другий варіант зараз теж неможливий. Формування коаліції на базі фракції Партії регіонів і НУ-НС не можливе, тому що не можна приєднуватися до політичної сили, яка підтримує агресію Росії щодо Грузії і самої України. Залишається тільки перший варіант.

Звичайно, Україна найближчим часом, поки Президентом є Віктор Ющенко, займе позицію невизнання Південної Осетії і Абхазії. Але рано чи пізно нам доведеться зважати на факти і, можливо, визнавати де-факто існуючі незалежні державні утворення.

Доля Південної Осетії і Абхазії навряд чи стане першим питанням українського порядку денного. У нас вистачає своїх внутрішніх проблем, навколо яких ламатимуть списи політики. На порядку денному стоятиме питання про взаємовідносини з Росією, СНД, Грузією. Також виникне питання Придністров'я. Не думаю, що воно стоятиме так гостро, як у Грузії, але самі придністровці активізують свої дипломатичні зусилля щодо визнання цього утворення. Тут буде немало проблем і політичних дебатів.

Існує вірогідність, що коаліція може розпастися під приводом того, що частина «нашоукраїнців» звинуватять Тимошенко у зраді національних інтересів. Це буде радикальний крок. Думаю, наші політики все-таки проявлять свідомість і не доводитимуть ситуацію до абсурду.

Я думаю, Україна достатньо м'яко поставилася до факту проголошення незалежності Косова, не визнала його незалежність, але не засудила ті країни, які це зробили. Насправді Косово створювало небезпечний прецедент порушення гельсінських домовленостей. Думаю, що стосовно Росії, яка визнала незалежність двох республік Грузії, повинна бути вироблена така ж схема. Не варто псувати відносини з РФ через те, що російські політики порушують домовленості. Росія повинна утриматися від кроків, спрямованих на дестабілізацію гельсінського процесу.

На даний момент Україна дотримується принципів територіальної цілісності і суверенітету, тому не визнала Косово. Зараз немає підстав говорити, що слід визнавати Південну Осетію і Абхазію. Ймовірно, у найближчій перспективі Україна їх не визнає. Думаю, у дальній перспективі - також, якщо не змінитися глобальна гра.

Тут все правильно витримано. Ми діємо в обгрунтованому напрямі – невизнання нових держав, оскільки їх створення побічно або прямо впливає на національну безпеку України. У нас також є сепаратистські тенденції, і будь-яке створення неправовим шляхом держав впливатиме на територіальну цілісність нашої країни.

Оцінка ситуації і проблем, які виникнуть з визнанням незалежності Південної Осетії і Абхазії Росією, пов'язані з тим, що на даний момент РФ реалізує так званий «кіпрський» сценарій для згаданих республік, тобто напіввизнання. Невелике число її союзників визнає незалежність Південної Осетії і Абхазії. Не думаю, що їх кількість буде великою.

РФ законсервувала цей конфлікт на довгу перспективу. Перекреслені всі раніше досягнуті домовленості про врегулювання кавказьких конфліктів. Йдеться про те, що переговори йтимуть з нуля. Росія створила проблеми для подальшого діалогу .

РФ вирішила свої стратегічні завдання. Вона забезпечила довгострокове перебування своїх військ у Південній Осетії і Абхазії. Тепер вона говоритиме, що це не миротворчі контингенти, а військові бази, про які попросили ці нові держави.

Для України це створює геополітичні виклики, оскільки нам доведеться балансувати між Росією і США. Росте вірогідність сепаратистських сценаріїв у Криму. Тут необхідна тонка гра, врахування інтересів усіх сторін і відмова від одновекторної політики. Потрібний діалог і з Росією, і з Заходом. Необхідно зберігати послідовність у відстоюванні принципу суверенітету і цілісності територій.

Ми бачимо, що, згідно з нормами міжнародного права і національними інтересами України, можливий тільки один варіант: не визнавати незалежність Південної Осетії і Абхазії. Росія не один раз вустами чиновників нижчої ланки, преси, державної пропаганди висловлювала територіальні претензії до України. Сценарій, який був застосований у Грузії, можливий і в нашій країні. Окремі наші території можуть бути проголошені незалежними і бути під контролем РФ.

Україна досі не визнала незалежність Косова. Немає логіки в тому, щоб визнавати незалежність Абхазії і Південної Осетії у той час, як одним із базових принципів міжнародного права є принцип цілісності кордонів.

Сенс не в тому, щоб осудити когось. Думаю, БЮТ і НУ-НС чітко дотримуватимуться принципу територіальної цілісності Грузії. Парламент може тут сказати своє слово, але воно не буде вирішальним. Вирішальною в питаннях міжнародної політики є позиція Президента і Міністерства закордонних справ. Проте, я думаю, БЮТ підтримає принцип територіальної цілісності Грузії. Я не вважаю, що це питання стане приводом для розколу в коаліції.