Нескінченні дострокові вибори, звичайно ж, біда для країни. І самі по собі виборчі кампанії країні нічого не дають. Більше того, помаранчеві політики, які часто вихваляються своєю демократичністю, насправді серйозно підірвали смислові наповнення демократії, зводячи її тільки до процедури голосування. Мовляв, чим частіше вибори, тим демократичніша влада. Якраз навпаки, від нескінченних виборів люди втомлюються, а плутанина у політиці і постійний стресовий стан об'єктивно призводять до спрощення картини світу і пошуку простих рецептів. Ось саме таким станом і користуються покидьки, які пропонують як рецепт тиранію і карнавальний патроналізм. Людям потрібні не вибори самі по собі, а ефективна влада. У цьому відношенні дострокова виборча кампанія 2007 року була далеко не обов'язковою і, за великим рахунком, не потрібною. Але у 2008 році складається, дійсно, патова ситуація: влада роздроблена, розсварена і неефективна. А нові варіанти компромісів і альянсів у цій ситуації не будуть сприйняті в суспільстві, тому що не проведена зрозуміла ідеологічна робота щодо примирення країни. Тому як не парадоксально звучить мій висновок - нам потрібні вибори. Але головна вимога до цих виборів має полягати у тому, що, на відміну від виборчих кампаній 2004, 2006 і 2007 років, на цих виборах має домінувати ідея національного примирення, широкого діалогу і соціальної рівноваги. І політичні сили після 4-ох років війни повинні йти до виборців зі своїми планами соціального миру і національного примирення і розвитку. Це перше.

Друге. Вибори потрібно проводити і парламентські, і президентські. З часовим лагом місяця у два. Не можна допускати чергового перехідного періоду з його інтригами, шпіономанією та іншими дурницями.

Третє. Я прихильник того, щоб визначеність оновленої політичної системи була досягнута вже цією осені - до виборів. Президент не зміг переконати політичний клас у тому, що його переконання і його політичні збори є компромісом. Йому не повірили, і тут нікого винити, крім самого себе і своєї команди. Але майданчиком для компромісів може і зобов'язаний тепер стати парламент, де потрібно виробити спільний законопроект, який завершує реформу політичної системи. Зміст цих змін - тема окремої розмови. Але важливо те, щоб наступна влада працювала за правилами, які забезпечені реформою 2008, а не 2004 року. Імовірні процедурні нестиковки і невідповідності можна передбачити у перехідних положеннях цих змін.

Четверте. У наступному парламенті необхідне формування нової повноцінної коаліції національної злагоди. Українські політики повинні усвідомити, що ресурс часу - обмежений. Для того, щоб все ж таки встигнути з ефективними модернізаційними реформами, які підвищать конкурентоздатність української економіки і компенсують ризики системної кризи нинішньої сировинної моделі, за моїми оцінками, є ще років три. Після цього реструктуризація української економіки набуде стихійного характеру, і ми остаточно втратимо шанс на збереження високотехнологічного індустріального внеску в економіці. При цьому потрібно враховувати, що перший із цих трьох років - 2009 рік - буде дуже складним у плані економічних ризиків і можливих потрясінь. Тут як ніколи потрібно мати стратегічну і мислячу владу.

І останнє. Діалог про вироблення довгострокової геостратегічної лінії України ще попереду. Нинішня "пісочниця" з її лепетом "ти за НАТО чи за Москву" повинна бути відкинута як дитяча хвороба вітрянка, яка більше не може повторитися.

Думаю, розпуск парламенту цілком вірогідний, оскільки всім зрозуміло, що в існуючому вигляді Верховна Рада недієздатна. Створення нової коаліції під великим питанням.

Якщо перевибори будуть, думаю, НУ-НС зможе подолати 3%. Якщо прохідний бар'єр буде підвищений, НУ-НС нічого не світить.

Як ми знаємо, НУ-НС не є повністю пропрезидентською партією. Частина «нашоукраїнців» уже стали на сторону Тимошенко. Президент може спробувати позбутися цієї частини. Крім того, є «Єдиний центр», на який може бути зроблена ставка.

Віктор Ющенко не зовсім адекватно сприймає дійсність. Можливо, він живе у якомусь віртуальному світі, в якому залишається таким же популярним Президентом, як і раніше. Дуже багато рішень Ющенка виявилися провальними. Не виключаю, що ситуація може повторитися.

Дострокові парламентські вибори менш вірогідні, ніж створення нового формату коаліції. Не може Ющенко готувати указ про розпуск Верховної Ради без дотримання процедур. Пройде ще 10 днів перед тим, як оголосять, що коаліція розпалася. Потім буде ще 30 днів на формування нової коаліції. Є Конституція, а Президент може готувати все, що йому заманеться.

Перевибори не вигідні самій президентській партії. Якщо буде підвищено прохідний бар'єр, до нового парламенту НУ-НС не потрапить.

Події у Верховній Раді розвиваються занадто стрімко. За останню добу парламент розвинув таку бурхливу законодавчу діяльність, що складається враження, ніби депутати хочуть у рекордний час завершити конституційний переворот. Прокремлівська більшість отримала компліменти від Російської Федерації в особі віце-спікера російської Думи. Було сказано, що якщо і надалі Тимошенко займатиме таку «зважену» позицію, вона має всі шанси стати Президентом України. Нехай пан Янукович труситься, тому що я знаю, хто йому заважатиме у майбутньому. Вже сьогодні у цій прокремлівській більшості йде конкурс, хто нижче схилить голову перед «білокам'яною».

Ми почули, що непокірні міністри будуть звільнені. Думаю, першим стане Огризко, який є прекрасним міністром закордонних справ.

Зараз у Верховну Раду внесено законопроект про підняття прохідного бар'єру до 10%. У Росії він складає 5%, у Грузії – 7%. Це зроблено для того, щоб у нас була двопартійна система (читайте – Партія регіонів і БЮТ). На державному рівні формується прокремлівська коаліція.

Я б порадила Соболєву підняти прохідний бар'єр 25%. НУ-НС, поза сумнівом, подолає бар'єр і 10% і 25%.

Зараз Президент не може розпустити Верховну Раду. Він може зробити це тільки через 40 днів після заяви однієї з фракцій про вихід із коаліції. Шанси на те, що демократична коаліція відновить свою діяльність, ще є. Якщо цього не станеться, дається 30 днів на формування нової коаліції. У такому разі може відбутися об'єднання БЮТ і ПР для того, щоб не було перевиборів, оскільки жодна із політсил зараз у них не зацікавлена. Якщо коаліції не буде, у Президента буде право розпустити парламент. Але право – це не обов'язок. Немає гарантій того, що Віктор Ющенко видасть указ про перевибори.

Учора був внесений небезпечний для країни законопроект від Терьохіна про підвищення прохідного бар'єру. Якщо цей законопроект пройде, є небезпека консервації існуючого політичного режиму і політичних еліт. Саме внесення такого законопроекту говорить про те, що самі політики не зацікавлені в альтернативі і бояться конкуренції.

Перш ніж починати перевибори, наш Президент повинен подумати над тим, що він залишиться абсолютно «голеньким» після них. У «Нашої України» нема шансів потрапити у новий склад парламенту. Чи захоче Віктор Ющенко опинитися «голеньким», без представництва своєї політсили у Раді, ми подивимося. Але невідомо, чи вдасться йому утриматися у кріслі, якщо почнеться нова виборча кампанія.

Я думаю, перевиборів не буде.

Я думаю, найвірогідніше те, що дострокових виборів не буде. Зараз Президентові та деяким представникам НУ-НС вигідно налаштовувати людей таким чином.

БЮТ не боїться виборів. Але якщо вони і відбудуться, сильний удар отримає НУ-НС. Звичайно, трипроцентний бар'єр вони подолають, але для такої великої поки що партії - не честь увійти до нового парламенту з такою кількістю голосів.