Якщо ви бачили меморандум Бухарестського саміту цього року, то там чорним по білому сказано, що НАТО виступає за те, що колись Україна і Грузія стануть членами НАТО. З того часу всі, включаючи Німеччину і Францію, заявляють про це. Чейні не сказав нічого нового. Такі заяви звучать часто, особливо після подій у Грузії.

Інша справа, що США і стара Європа розходяться у термінах щодо вступу України і Грузії в НАТО. Франція і Німеччина заявляють, що це є можливим тоді, коли ці країни розв’яжуть свої внутрішні проблеми. Америка наполягає на прийнятті України і Грузії до складу НАТО якнайшвидше.

Віце-президент може говорити все, що хоче. Його посаду можна назвати «п'яте колесо». Це резервний гравець, який може у деякі моменти отримати повноваження президента. Часто він виконує місію «посла доброї волі», який говорить те, що не можуть сказати офіційні персони.

Я не ставлюся серйозно до заяви Річарда Чейні. Вступ у НАТО ухвалюється консенсусом. Є Німеччина і Франція, які акуратно ставляться до Росії. Тому я не думаю, що вони поміняють свою позицію щодо вступу України в НАТО.

Не йшлося про всіх членів НАТО. Річард Чейні говорив, що є згода країн НАТО на приєднання України і Грузії до ПДЧ. Крім того, він висловив позицію США.

Звичайно, слова віце-президента США звучать неоднозначно. Можна угледіти, що він виступає від імені всього НАТО, але це, швидше за все, пов'язане з ілюзіями, що США контролює весь альянс. США є провідними в альянсі, але рішення ухвалюється консенсусом. Якщо якась країна не погодиться з думкою Сполучених Штатів, Вашингтон має це враховувати.

У США є важелі впливу на своїх європейських партнерів, і, швидше за все, вони будуть використані у питанні приєднання України і Грузії до ПДЧ. Вашингтон прагне максимально прискорити інтеграцію України і Грузії в альянс. Але є великі сумніви, що їм вдасться це зробити на грудневому саміті, тому що кілька країн уже висловилися проти надання ПДЧ Україні. Політична ситуація в нашій країні не сприяє ухваленню такого рішення. Ситуація з непрогнозованим курсом Тбілісі теж викликає багато питань.

Я оцінюю шанси приєднання Грузії і України до ПДЧ у грудні цього року як 50 на 50.

Річард Чейні виступив із заявою не від НАТО, а від США. Сполучені Штати постійно ведуть консультації з країнами НАТО. Віце-президент побував у контакті з основними країнами, які виступали проти того, щоб Україні терміново надали ПДЧ (це Франція, Німеччина, Італія), і він знає, як змінилася позиція цих країн.

Цього року Україні можуть надати ПДЧ, але для цього в нашій країні має бути стабільність і відсутність жорсткого політичного конфлікту. Що стосується прийняття України в НАТО наступного року, вірогідність цього дуже мала. Членство у НАТО вимагає виконання кількох речей, які наша країна ще не зробила.

Наша країна за будь-яких обставин приєднається до цього могутнього політико-військового союзу. Але для того, щоб почати цей процес, потрібно виконати ПДЧ. Якщо для вступу в НАТО політичні сили вимагатимуть проведення референдуму, він буде. І ми його виграємо. Зараз нам потрібно перебудовувати країну у той спосіб, який вимагає ПДЧ.

У світлі останніх подій у Грузії Росія втратила можливість робити категоричні заяви про непідтримання вступу України до НАТО.

Я здивований такій заяві віце-президента США. Віце-президент навіть такої супердержави, як США, не має права робити заяви від імені НАТО.

Я думаю, що факт геноциду Саакашвілі проти південноосетинців буде розглянутий на саміті НАТО і послужить причиною відмови Грузії у наданні ПДЧ.

Іде фактична підміна понять і сенсів. Ніяких рішень країн НАТО про вступ України і Грузії до складу Північноатлантичного альянсу не існує. Є заяви про підтримку, що логічно, враховуючи велику гру навколо територій. Є велике бажання американської дипломатії представити свою позицію як позицію НАТО. На тлі інформаційних воєн навколо грузинського конфлікту країни НАТО вже переглядають територіальну угоду Ялти і гарантії Гельсінкі. Це відбувається мирним шляхом у залах судових засідань. Румунія, член НАТО, чотири роки відсуджує в України острів Зміїний.

Зараз треба вимагати від НАТО припинення будь-яких судових процесів, пов'язаних з переділами кордонів, які підривають Ялтинський мир.

Що стосується грудневого саміту, то йдеться не про членство, а про ПДЧ. Як показали переговори, багато вимог НАТО припускають конституціональні зміни в Україні. Крім того, стара Європа ніколи не піде на загострення відносин з Росією. Отже, на нас чекає чергова декларативна заява про те, що двері НАТО відчинені для України як ніколи широко. Але серйозно говорити про вступ України до Альянсу в найближчі 5-6 років не можна.