Зростання витрат на утримання владних інституцій повинне значною мірою відставати від темпів зростання доходів населення.

Перш ніж розглядати бюджет наступного року потрібно провести системну корекцію бюджету цього року. Базуючись на бюджеті 2008 року, можна прогнозувати параметри наступного року. А так незрозуміло, від чого ми відштовхуємося.

Крім того, за бюджет голосує коаліція. Поки в парламенті не буде сформовано нову більшість, перспективи ухвалення бюджету немає. Повинна з'явитися та політична сила, яка візьме на себе відповідальність за ситуацію в країні, за ухвалення бюджету і його виконання.

Процес збільшення витрат на утримання управління стрімко росте. Кількість держпрацівників після ліквідації радянського устрою зросла втричі, але робота від цього кращою не стала.

Я проти інституту Президента, який сьогодні виступає в ролі ЦККПРС, плете якісь інтриги і всім заважає. Україна повинна стати парламентською республікою, де вся повнота влади належить прем'єр-міністру.

В Україні потрібно проводити адміністративну реформу, міняти структуру держави. Якщо намалювати піраміду влади, ми жахнемося, тому що там багато придуманих під родичів і друзів урядових контор, які нікому не потрібні. Це інвестекспертизи, інспекції по енергозбереженню. Такі контори створювалися для того, щоб грабувати і заважати людям працювати.

До тих пір, поки не буде проведено адміністративну реформу і не будуть прибрані непотрібні контори, нічого не зміниться.

Я не думаю, що Секретаріат Президента або сам Президент вносив пропозиції, щоб асигнації на потреби президентського інституту були істотно збільшені. Це один з провокаційних кроків Кабінету міністрів - так щедро профінансувати органи президентської влади, щоб під час розгляду бюджету можна було показувати це партіям і робити дешевий піар.

Кожен бюджет повинен враховувати підвищення зарплат. Зрозуміло, що державним службовцям також підвищують зарплати.

По суті, усталена традиція бюджетного процесу цього року відрізняється лише тим, що проект бюджету був представлений у парламент дещо раніше звичайного. Сам же документ, наскільки можна про це судити з першого погляду, принциповими новаціями не відрізняється. Напевно, обережніше ставляться до пропозицій щодо зміни норм податкового законодавства (законом про бюджет цього робити не слід), і все.

Точно так, як і збільшуються витрати на утримання органів влади, пропонується збільшити і традиційний набір із соцвиплат, мінімальних пенсій і зарплат працівників бюджетної сфери, у цілому на величину, відповідну зростанню ВВП і заниженому прогнозу інфляції.

Дві економічні особливості бюджету. Перша: занижений прогноз щодо інфляції. Заявлено, що через бюджет на незмінній податковій базі буде перерозподілено не традиційні 32-33% ВВП, а лише 28%. Значить, значно занижені плани щодо прибуткової частини бюджету. Той уряд, який виконуватиме бюджет, реально отримає значно вищі надходження до нього, ніж заявляється. З'явиться можливість маніпулювати додатковими коштами на свій розсуд або за узгодженням з парламентом.

Друга особливість: тимчасово знімається прив'язка між мінімальною заробітною платою і зарплатами у бюджетній сфері, через що ці зарплати будуть занижені. Зараз кожен "бюджетник" отримує ту суму, яка визначається множенням мінімальної зарплати на певний коефіцієнт, відповідний посаді співробітника. Пропонується з січня по листопад включно множити цей коефіцієнт не на мінімальну зарплату, а на нижчу суму.

Політична ситуація з бюджетом - традиційна. Уряд представляє його як видатне досягнення, його противники – як абсолютно неприйнятний документ. Реальний аналіз плюсів і мінусів нового документа (крім звичних «зарплата така-то - зростання цін таке-то») у публічній площині, мабуть, політиками проводитися не буде.

Розрив в оплаті чиновників вищого рангу - депутатів, міністрів і так далі - дуже великий. Його потрібно було б усунути. Але він закладений у самій системі держслужби. Неминуче при підвищенні мінімальної заробітної плати будь-якого держслужбовця автоматично збільшується фінансування абсолютно на все, аж до Президента. Потрібно ламати цю систему, але ніхто не хоче цього робити.

Хочу нагадати, що перші підвищення заробітної плати держслужбовцям були зроблені у період президентства Кучми. Тоді розрив був невеликим, вдвічі. У 2005 році Тимошенко, будучи прем'єр-міністром, дуже різко збільшила зарплату державним службовцям. Виходить, що чиновники вищого рангу отримують великі зарплати.

Цю систему потрібно міняти, але прем'єр-міністр заграє з депутатами, чиновниками і не буде цього робити.

Давайте почнемо з того, що це - тільки проект бюджету, який вніс на розгляд Кабінет міністрів. Він лише вчора був розданий народним депутатам. Зараз треба розібратися у тому, що подано, з'ясувати, чому піднімаються витрати на органи влади. Піднімаються вони тому, що виросла заробітна плата у службовців, чи це очевидне фінансування Державного управління справами і якихось організацій президентських музеїв черепків? З'ясувавши причини, ми зможемо ухвалити правильне рішення.