Тут не йдеться про спроби правовими методами вирішити політичні проблеми. Йдеться про впорядковування деяких аспектів соціального життя, які є антиконституційними.

Серед експертів розглядаються можливі сценарії захоплення або обмеження доступу депутатів до приміщень парламенту, як спосіб політичної боротьби. Думаю, такі сценарії тепер навіть не розглядатимуться. Політики робитимуть усе, щоб розбіжності вирішувалися несиловим шляхом.

Безперечно, такий закон буде прийнятий. Закони приймаються не для того, щоб карати, а для того, щоб забезпечити його виконання. Коли ми пропонуємо термін за крадіжку і вбивство, ми припускаємо, що людина, яка йде на злочин, задумається, чи вигідно їй скоїти злочин і нести за нього покарання? Кримінальний кодекс своїм текстом робить профілактику злочинам.

Відносно Президента, як посадової особи, у нас відбулася колізія. Його можна відправити до відставки. Але, чи повинне бути відповідальністю за кримінальний злочин, при якому державу несе збиток у десятки мільйонів гривень, лише позбавлення посади? Людина, яка вкрала із заводу шматок ковбаси, отримує штраф. Якщо вона двічі вкрала шматок ковбаси, то отримує тюремний термін. Чоловік, яких ввергає країну в позачергові вибори за рамками закону, не несе ніякої відповідальності. Ми пропонуємо створити стримуючий чинник. Це закон не проти Ющенка, а проти будь-якого посадовця.

Цей закон націлений на те, щоб усі ті, кого намагаються зараз підготувати до виконання неконституційних дій, зайвий раз задумалися.

Я абсолютно впевнений у тому, що розпуск парламенту ще до формування коаліції лягає в логіку дій Президента і його Секретаріату в останній рік. Ця логіка не вписується в українське законодавство.

До антиконституційних дій можуть бути причетні різні особи. Президенту потрібно розуміти, що недоторканність має якісь межі і не завжди він посідатиме цю посаду. В історії є достатньо прикладів, коли колишні президенти різних країн потрапляють під суд і відбувають відповідні покарання.

Для того, щоб не боятися, і щоб не було спокус для Президента піти на антиконституційні кроки, приймається подібний закон. Ми пам'ятаємо, як Ющенко минулого скликання Верховної Ради видавав декілька незаконних указів, які сам потім відміняв.

Віктор Ющенко демонструє нам наплювацьке ставлення до Конституції. Для того, щоб ні у наступних президентів, ні в чиновників не виникало бажання порушувати Основний Закон відносно парламентаризму, цей законопроект потрібний.

Ми розуміємо, що будуть зроблені відчайдушні спроби з тим, щоб не допустити ухвалення цього закону. Будуть намагатися залякати депутатів, але сьогодні в парламенті є достатньо голосів, щоб ця норма стала частиною законодавства, у тому числі і конституційного.

Цей закон не може підміняти собою положення Конституції, які визначають, у яких випадках Президент порушує законодавство при розпуску парламенту, в яких ні. Застосовувати цей закон можна буде лише в тому випадку, якщо в Конституційному порядку буде доведено, що Президент перевищив повноваження, а значить переступив Основний закон. Після цього буде запущена процедура імпічменту, і він позбудеться своєї посади. На цій підставі може діяти закон, який може застосовуватися до екс-президента, що порушив законодавство. Прямої дії цей закон не матиме все одно. При оцінці діяльності Президента визначаючими будуть конституційні положення.

Зараз президентські сили знаходяться в напіврозібраному, скандальному стані. Йому також потрібно виграти час. Я не виключаю, що його команда робитиме ставки на можливі економічні ризики, у зв'язку з погрозами, які виникають у першому кварталі 2009 року. Списати ці проблеми на парламент у статусі «виконуючих обов'язки» - це хороший аргумент зміцнення своїх позицій на весняних виборах.

У випадку, якщо в парламенті буде заявлена коаліція, думаю, Президент піде на розпуск Верховної Ради. Тут можна пригадати його укази в 2007 році. Майже всі вони були сумнівними. Ющенко навряд чи терпітиме коаліцію, яка займатиметься політичною реформою.

Дійсно, депутати голосували за цей закон. Очевидно, що це попередження, щоб Президент поводився в тих рамках, які встановили сьогодні фракції більшості.

Думаю, ця норма не матиме сенсу, тому що Конституція передбачає один механізм впливу на Президента. Президент є недоторканним. Причетним він може бути лише під час процедури імпічменту. Це порожній закон. Він може бути направлений на посадові особи того ж Управління державної охорони і ті органи, які можуть щось виконати на основі команди Президента. У Ющенка є імунітет, встановлений Конституцією.

Думаю, це рішення пов'язане не лише з побоюваннями розпуску парламенту навіть після створення коаліції. Безпосереднім стимулом стали чутки, які активно циркулювали у Верховній Раді, про те, що Ющенко може розпустити парламент не в середині жовтня, а на його початку. Сьогодні ми отримали рішення Конституційного Суду, який визнав неконституційним тимчасовий регламент парламенту. Виникає непроста колізія. Норма про десять днів прописана в тимчасовому регламенті, але її немає в Конституції. Виникає питання, з якого моменту відлічувати припинення існування коаліції: з моменту вирішення фракції чи з моменту оголошення Яценюка? Більше аргументів на користь того, що коаліція розпалася лише після заяви про це спікера Верховної Ради.

Мабуть, про цю версію дізналися депутати, і побоюються, що парламент може бути розпущений на початку жовтня. Вони бояться, що Президент може зіграти на випередження і вирішили підстрахуватися. У цьому ж напрямі діятиме рішення про те, щоб працювати наступного тижня.

Думаю, можна чекати до кінця вересня ухвалення цього закону.