Дій Національного банку недостатньо. По депозитній політиці необхідно було прийняти додаткові рішення: не допускати дострокового погашення кредитів, які отримані від нерезидентних материнських банків їхніми українськими дочками. Це дуже важливо, тому що один з банків, якому був виданий кредит, 2/3 його перевів зарубіж, достроково погасивши свої зобов'язання. Таким чином, за рахунок Національного банку прокредитували національну економіку.

Для того, щоб не отримати зворотний ефект від заборони видачі достроково депозитів упродовж шести місяців, необхідно було ухвалити рішення, що по нових депозитах такі обмеження не діють. Зараз люди, не розібравшись у суті справи, можуть почати атакувати банки для того, щоб і поточні рахунки зняти.

Мені здається неправильним рішення 5% маржі від відхилень по торгівлі готівковою валютою. Це нічого не дасть, оскільки курс валюти залишається технічно неприв'язаним до офіційного курсу. Офіційний курс валюти залишається неприв'язаним до результатів торгів на валютному ринку. Потрібно було цю моржу встановлювати від офіційного курсу. Офіційний курс потрібно зробити хоч би на три місяці фіксованим, тим самим оголосивши ринку, що Нацбанк підтримує стабільність української валюти.

На жаль, не ухвалено рішення, яке не дозволяло б Нацбанку встановлювати потрійний курс. Коли перший раз Нацбанк вийшов з продажем доларів (коли він продав 200 мільйонів), він продав їх дуже оригінально, за декілька хвилин до закриття торгової сесії трьом кампаніям. Якщо до цього валюта торгувалася по курсу від 5,6 – 5,4, то Нацбанк вийшов з інтервенцією по курсу 5. Ці кампанії стали багатшими на, як мінімум, на 40 копійок з кожного долара.

Я не хочу сказати, що Національний банк зробив неправильні кроки. Вектор вибраний правильно, але цього абсолютно недостатньо.

Действия Национального банка - это только первые шаги для того, чтобы сбить панику. Будет ужесточен контроль за выполнением нормативов центрального банка. Я слышал о том, что будут сняты ограничения на обязательное 20% резервирование досрочных капиталов, которые приходят. Это мера должна привлечь приток капитала. Кроме того, было заявлено рефинансирование банковской системы.

Все эти меры будут уметь какой-то смысл только в том случае, если будет элементарное ненагнетание конфронтации в политике. В 2004 году, когда работали подобные меры, основной причиной паники было ужесточение противостояния между участниками избирательной кампании. Сейчас на внешние вызовы накладывается очень жесткая конфронтация. Основные проблемы нашей страны во внутренней политике. Попытка объяснить их внешними причинами - не очень достойный пример.

Зараз можна говорити лише про досить короткострокові заходи регулюючих органів у відповідь на короткострокові події. А саме, в останні тиждень-два виникла паніка з боку вкладників банків. Заходи Нацбанку цілком направлені на гасіння цієї паніки. Причому боротьба з панікою відбувається шляхом розтягання банківських операцій у часі: ви тимчасово не можете достроково розірвати депозит; якщо термін депозиту закінчився, то потрібно почекати день-два, щоб отримати гроші і так далі. Таким нехитрим шляхом намагаються збити обурення вкладників.

Цікаво, що не була задіяна міра, яка застосовувалася в 2004 році. Тоді Нацбанк ввів добовий ліміт на зняття внесків. Один вкладник міг отримати з одного рахунку не більше 1 тисячі гривень за день. Сьогодні таку норму не введено, хоча вона представляється доречною. З іншого боку, якщо такого кроку немає, значить, ситуація насправді не настільки нестійка, як чотири роки тому.

У зв'язку з подіями залишається неясним питання про те, як економіка розвиватиметься далі. Очевидно, ситуація в банківській системі буде швидко введена в нормальне, робоче русло. Але спостерігаються інші виклики, які мало залежать від банків: зростання імпорту, падіння експорту, зниження інвестицій, що дозволяють фінансувати зростаючий імпорт. Неясно, наприклад, чи готовий уряд адекватно реагувати на ці виклики. Адже НБУ відає, по суті, лише грошовою і банківською системою. Сьогоднішні потенційні проблеми української економіки мають не тільки фінансову природу.

Я вважаю неконституційним рішення Національного банку про припинення повернення депозитів громадянам. Те, що вони наклали обмеження на кредити і прийняли деякі контрольні методи, це правильно. Але у жодному випадку не можна ущемляти інтереси громадян. Основна маса українців живе за межею бідності. Якщо людина принесла гроші і поклала їх на депозит, це дуже великий кредит довіри до банківської системи. Якби Нацбанк не робив різких рухів, спочатку опускаючи курс гривні, потім різко його піднімаючи, з часом у нашій країні затвердилась би культура довіри до банківської системи. Ніхто з простих людей не тримав би гроші під матрацом. Вони клалися б у банки і працювали на економіку України.

Національному банку впродовж останніх років потрібно було вести стабільну валютну політику. Йому потрібно було допомогти збити першу хвилю паніки, зробити все, щоб банки виконали свої зобов'язання. Перша хвиля паніки пройшла б, і люди перестали б забирати свої гроші.

Це наслідок паніки на кредитному ринку, яка була викликана ситуацією з системним банком ПІБ. Не потрібно все списувати на світову фінансову кризу. Вона здорово б'є по Україні, але зовсім з іншого місця, не на ринку депозитів. Люди за декілька днів зняли близько трьох мільярдів доларів. Це почало загрожувати кредитно-фінансовій системі. Нацбанк вимушений був прийняти таку ухвалу.

Світова фінансова криза, передусім, б'є по зростанню реального сектора економіки. Подивіться, що зараз відбувається в гірничо-металургійному комплексі. Багато людей відправляють у безстрокову відпустку без утримання. Це така прихована форма звільнення. Такі ситуації можливі в інших галузях реального сектора економіки.

Я не думаю, що ухвала Нацбанку мінімізує наслідки світової економічної кризи, але це повинно зменшити наслідки тієї паніки, яка почалася в країні, коли маса людей почали знімати гроші з депозитів і терміново позбавлятися від гривні, міняти її на долари. З погляду запобігання банківській паніці, це нормальний крок. Він повинен привести до того, що люди не підуть масово в банк знімати свої депозити, інакше розвалиться банківська система України.

Звичайно, можна ще підтримати гривню, щоб курс в обмінних кіосках не був таким потворним, і не було тенденції до знецінення національної валюти. Нацбанк може вийти з інтервенцією і укріпити гривню.

Мабуть, зараз єдиною дієздатною структурою в українській владі є Нацбанк. Його дії можна оцінювати позитивно, хоча можна констатувати, що вони явно спізнюються зі своїми реакціями на кризу, що розвивається. Нацбанк діє правильно, але трохи пізно.

Що стосується заборони дострокового зняття депозитів з банків, це говорить про те, що криза в Україні більш, ніж серйозна. Можна порівняти це з кризою кінця 2004 року. Тоді в країні була анархія, і були вжиті подібні заходи. Це означає, що Нацбанк розписався в тому, що ліквідність нашої банківської системи, м'яко кажучи, залишає бажати кращого.

Розпорядження Національного банку хоча і правильне, але абсолютно злочинне з погляду кримінального кодексу. Є договори банків з клієнтами, які передбачають, що клієнт може у будь-який час забрати гроші. Видавати ухвалу, яка порушує права громадян, це крайній захід. Але, думаю, він був необхідний.