Проблема надмірно роздутого чиновницького апарату в Україні, мабуть, викликана двома причинами. Перша – один із законів Мерфі, який свідчить, що будь-яка бюрократична структура має тенденцію до необмеженого розширення штату з метою виконання нових, нікому не потрібних функцій. А друга і більш серйозна – обмежені можливості зайнятості для людей, що надаються нашою економікою.

Усім абсолютно очевидна складність і забюрократизованість усіх можливих процедур, пов'язаних з вирішенням питань у державному апараті України. Спростити їх за наявності вольового рішення було б не так складно. Але влада чудово розуміє, що спрощення процедури – це зменшення функцій бюрократичного апарату, скорочення функцій бюрократії – це звільнення людей, а останнє – це зростання безробіття.

Протилежна сторона цієї ж медалі полягає у тому, що роздутий штат держапарату не дає можливості платити кожному чиновникові справедливу зарплату, що є підгрунтям для корупційних проявів.

Отже, проблема лежить не стільки у власне скороченні держслужбовців, скільки у створенні для них альтернативних можливостей гідної зайнятості у недержавному секторі економіки. Передвиборна обіцянка Президента «за п'ять років – п'ять мільйонів нових робочих місць» – якраз звідти. Тільки потрібно було уточнити, що ці робочі місця мають бути у реальній економіці, а не в державних організаціях. Тому подивимося, наскільки нашому Президентові вдасться подолати закон Мерфі. У цьому відношенні, судячи з усього, він налаштований вельми оптимістично!

Скорочення держслужбовців – це не більше, ніж піар-хід, щоб хоч якось сподобатися людям. Те, що звільнили людей з Інституту стратегічних досліджень і Секретаріату – це невелика економія коштів у масштабах бюджету. При звільненні цим людям повинні виплатити три зарплати і відпускні. Ніякої економії тут я не бачу.

Крім того, звільняючи співробітників, Ющенко підриває державний апарат. Ці люди можуть бути причетні до державної таємниці, вони багато знають і без роботи не залишаться. Але на кого вони працюватимуть? Крім того, Ющенко своїм прикладом показує, що треба скорочувати людей. Це антинародний жест Президента. У довгостроковій перспективі цей крок приведе до великих збитків.

На жаль, у Законі немає поняття «Апарат Президента». Ющенко створив з Секретаріату паралельну виконавчу владу, що є порушенням Конституції. На цей апарат витрачається більше коштів, ніж на апарат Верховної Ради. Було б нормально, якби Президент відмовився від частини свого бюджету, а не частково своїх співробітників.

Дійсно, Ющенко багато їздить за рахунок бюджету не у державних справах. Наприклад, на виставки. Можна економити на тій же Службі національної безпеки, яка перетворилася на правоохоронну структуру. Можна економити на численних резиденціях Президента. Економити можна і на будинках відпочинку. Хоча я б не сказав, щоб там хтось безкоштовно відпочиває. Чиновники за це платять, причому чималі гроші.

Людям платять мало, і на економіку в цілому скорочення працівників не вплине.

Ющенко повинен заощадити не стільки на звільненні штату, скільки на фінансуванні. Потрібно подивитися, чому Президент просить виділити на фінансування його апарату на 2009 рік – один мільярд двісті мільйонів гривень, якщо в 2008 році ця сума складала 770 мільйонів гривень. Звичайно, скорочення апарату на 20% зменшить витрати, але це повинно бути тільки початком.

Ніхто стільки не літав на службових літаках, як наш Президент. Причому безрезультатно. Ми жодного разу не чули звіту. Парламент не може скоротити ці витрати. Ющенко сам повинен визначити свій графік. Тут вся надія на відповідальність і моральність Президента.

Зараз пояси потрібно затягнути всім, у тому числі й депутатам. Ніяких оздоровчих поїздок для нардепів бути не повинно! Потрібно переглянути все, аж до розцінок у депутатських їдальнях. Депутати нічим не повинні відрізнятися від простих людей.

Як член Комітету з питань Регламенту, депутатської етики і забезпечення діяльності ВРУ, я знаю, на скільки ми збільшили витрати на утримання Секретаріату Президента. Цього року можна було б затягнути пояси і відмовитися від коней, виноградників, горілчаного заводу «на бруньках». Я не знаю чому, але все це входить у Державне управління справами.

У витрати на утримання Державного управління справами входять перельоти, переїзди, утримання резиденції в Карпатах, яку таємно відвідує Президент. У мене там є родичі, які розповідають, що майже кожного тижня Ющенко буває в Карпатах і дивиться за бджолами. Можна було б все це скоротити. Я маю на умазі не бджіл, а ці поїздки.

Якщо завтра скоротять зарплату у депутатів, економія не буде дуже великою. Мільйонери кажучи, що вони не настільки багаті, щоб купувати дешеві речі. Близько 150 нардепів живуть у готелі «Київ». Номер там коштує 700-1000 гривень за день. Порахуйте, скільки буде за п'ять років. За рік депутати витрачають більше, ніж, якби за ці гроші купили квартири.

Я економна людина, в готелі не живу. Я взяв компенсацію і знімаю разом з сім'єю квартиру. Думаю, легше один раз витратити більше грошей на покупку житла для людей, поки вони є депутатами, ніж щодня витрачати такі великі гроші за мешкання в готелі.

Що стосується Кабінету міністрів, то Юлія Володимирівна вже як півмісяця скоротила свій апарат на 20%.

Скорочення президентського апарату – це чиста фікція. Вони поскорочували технічних працівників і незаповнені посади. Ющенко міг би заощадити хоч би на своїх роз'їздах-переїздах і на бензині. Крім того, він з Балогою зобов'язав чиновникам зустрічати їх у Борисполі. Це великі витрати.

З Секретаріату Президента звільнили 50 чоловік. Це менше 10% всіх, що працюють там. У Національному інституті стратегічних досліджень залишили 217 чоловік. Але хотілося б бачити продукти, які він виробляє. Він повинен видавати стратегії, аналітику. До мене, як до народного депутата, все це ніколи не поступає. Результати невідомі.

Зараз кожен показуватиме, що він скоротив у себе частину апарату. Є кращий спосіб. Зростаюче фінансування центральної влади потрібно звести до рівня 2007 року. У 2008 році витрати на утримання Кабінету міністрів збільшилися на 37%, витрати на утримання парламенту – на 18%. Зараз не час займатися «точковою» економією. Після того, як кожному органу влади скоротять бюджет, всі вони подумають над тим, як зменшити свої витрати. Це державний підхід.

Думаю, є ще багато пунктів витрат у Секретаріаті Президента і РНБО. Державне управління справами повинне їх проаналізувати і виступити з новими ініціативами.

Ми розуміємо, що бюджет наступного року не може бути таким, як цього року. Урізувати зарплату не можна. Тому людей скорочуватимуть. Я вважаю, що в Кабінеті міністрів давно потрібно було скоротити штат. Там склалася класична бюрократична система, в якій штат постійно збільшується, і всі намагаються довести, що нові люди украй потрібні.

Що стосується Верховної Ради, то тут гарантією економії може виступити скорочення пільг. Депутати ними майже не користуються. Наприклад, пільги на путівки використовуються дуже маленькою кількістю депутатів. В основному всі відпочивають за свій рахунок. Але хтось же цим усим користується!

Зараз не визначені функції Секретаріату Президента. Фактично, він виступає як другий уряд і другий центр впливу. Але це повинен бути апарат, що обслуговує діяльність Президента. З цієї точки зору, резерви для економії на штаті і витратах невимовні. Потрібно переглянути функції Секретаріату.

У Кабінеті міністрів є багато вакансій. Зараз мова не йде про звільнення живих людей. Напевно, будуть скорочені незаповнені посади, проведена якась реорганізація. Це відбуватиметься в рамках правил апаратної гри.