Україно, назад у майбутнє?!

У боротьбі за стабільність курсу гривні Нацбанк готовий іти на все. Навіть на ті заходи, які у багатьох банкірів викликають, м'яко кажучи, подив. Так, учора НБУ ухвалив постанову, яка посилює умови купівлі-продажу готівкової валюти. Зокрема, заборонено продавати будь-яку валюту за курсом, вищим офіційного, встановленого на цей день НБУ. А купувати її можна не дешевше, ніж на 3% від ціни продажу.

Також заборонено упродовж дня міняти значення курсів купівлі-продажу готівкової інвалюти. Але найголовніше — з 1 січня 2009 року повинні зникнути так звані «будки» — обмінники, які працюють за агентськими угодами з банками.

«Тепер банки не зможуть спекулювати на доларі, купивши його дешево на міжбанку і продавши потім з наваром до 10%, як було у жовтні, — каже експерт МЦПД Олександр Жолудь. — До речі, побічно це свідчить про слабкість гривні, адже не дарма Нацбанк уже зараз «заклався» проти підвищення курсу. Що стосується закриття «будок», то тим самим посилюється контроль Нацбанку за тіньовим оборотом і конвертацією валюти, адже перевірити таких обмінників практично нереально. Але якщо «будки» зникнуть, то у громадян, які звикли, що поміняти валюту можна на кожному кроці, виникнуть незручності. Неминучі також і черги у банках, адже точок продажу стане менше у кілька разів, на грунті цього можуть активізуватися підпільні міняйли».

При цьому банкіри кажуть, що працювати з валютою стане невигідно і вони згорнуть обмінні операції. На їхню думку, НБУ знищив ринкові відносини, і Україна повертається у 1990-ті, коли валюту можна було купити тільки у вуличних міняйлі за завищеним курсом.

Фактично своїми останніми документами НБУ позбавив ринок двох із трьох попередніх складових: міжбанківського і готівкового курсів.

Ділери називають дії НБУ «знищенням валютного ринку України», відмовляючись коментувати їх офіційно, оскільки регулятор може позбавити рефінансування їхні банки.

Боротьба НБУ з валютизацією поверне країну у 1990-ті роки, коли валюта у банках була майже відсутня, а купити її можна було тільки за завищеним курсом у міняйлів. «Ті, хто може не продавати валюту, її триматиме, тому що торгувати нею невигідно, - вважає один із банкірів.– Ці норми сприяють розвитку чорного ринку».

14:52 Михайло Чечетов, народний депутат України з фракції ПР, член Комітету ВРУ з питань промислової і регуляторної політики і підприємництва

Рішення Нацбанку може допомогти усунути хаос і плутанину на валютному ринку. Якщо буде чітко встановлений курс, простежуватиметься ясність у валютній сфері. Курс Національного банку сьогодні найбільш реалістичний. Спекуляція вже не буде можлива. Такі заходи заспокоять ринок. Думаю, що наступним кроком буде відміна мораторію на дострокове зняття депозитів.

Що стосується закриття пунктів обміну, цього не повинно бути. Ми не повинні створювати черги. Краще підсилити контроль над цими пунктами. Вистачить однієї-двох перевірок для того, щоб навести там порядок.

14:34 Сергій Терьохін, народний депутат України, фракція БЮТ, глава комітету Верховної Ради України з питань податкової і митної політики

Я підтримую рішення про припинення обмінних операцій не в банківських установах. Вони були необхідні на початку 90-х років, коли у нас було тільки шість банків. 1993 року після ухвалення Декрету про валютне регулювання потрібно було шукати посібник для обмінних операцій. Тепер банків у нас багато. Вони ризикують втратити ліцензію, якщо будуть неправильно поводитися.

Що стосується курсоутворення, то будь-яке адміністративне втручання чревате створенням дефіциту і «чорного» ринку. Можна встановлювати максимальне відхилення від офіційного курсу, але встановлювати абсолютні величини безрозсудно. Якщо попит на валюту буде більший, ніж пропозиція, виникнуть «міняйла», що ми спостерігали з 1990 до 1996 року. Наприкінці 80-х років європейські країни застосували подібну міру, чим заплутали обмінних клієнтів на наступні двадцять років. Банки почали брати маржу комісіями. У Європі це прижилося, і при обміні валюти там збираються комісії.

Криза ніколи лише адміністративними шляхами не долалася. На жаль, Національний банк крім адміністративних важелів нічого більше не знає і вчитися не хоче. Подібні рішення небезпечні: або пропаде валюта, або з'являться міняйла.

Нацбанк – це єдина валютна і монетарна організація, яка працює не за ринковими правилами і теорією попиту і пропозицій, а за планово-комуністичними правилами. Прокинувся вранці глава Нацбанку, йому наснився курс. Ніхто абсолютно не може йому перешкодити і поставити реальний курс.

14:04 Олексій Плотніков, народний депутат, фракція ПР, член комітету Верховної Ради України з питань економічної політики

Адміністративні методи Нацбанку пов'язані з тим, що ситуацію довелося рятувати «пожежним» шляхом. Як метод, це можливо, але я прихильник економічних важелів, а не адміністративних.

Що стосується появи «мінял», я думаю, до цього не дійде. Нинішні параметри курсу були швидше спекулятивними, ніж реальними. Якщо Нацбанк об'єктивно оцінюватиме курс валют, «чорні міняйла» не з'являться.

Звичайно, таке рішення може бути коректоване. Нацбанк повинен працювати гнучко.

12:48 Валерій Новіцький, науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України

Як тільки з'являються адміністративні обмеження на валютні операції, виникає «чорний» ринок. Потрібно лікувати фінансову систему України, слабкість якої полягає у тому, що у нас немає повноцінних інститутів, фінансового і фондового ринків. Курсова політика обов'язково повинна бути прив'язана до політики реального сектора. Якщо ми перед фінансовим сектором ставитимемо завдання підтримки балансу у короткостроковій перспективі, ми матимемо проблемну економіку завжди.

Фондовий ринок – це важливий інструмент впливу на валютний ринок і навпаки. У нас ці сегменти розрізнені, не зв'язані системно і слабкі.

На жаль, на встановлення валютного курсу в Україні впливають які завгодно чинники, але не економічні.

12:46 Юрій Каракай, народний депутат України, фракція Партії регіонів, член Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності

Будь-яке жорстке адміністративне втручання у ринкові механізми зрештою призводить до появи тіньового ринку. Тим більше у такій чутливій області, як готівкова валюта. Попереднє рішення Національного банку про заборону дострокової видачі депозитів громадянам і ситуація на ринку валюти, яка то піднімається, то падає, призвели до тотальної недовіри громадян до української банківської системи.

Безумовно, в умовах кризи люди прагнутимуть конвертувати паперову валюту у тверду для того, щоб зберегти свої заощадження про чорний день. На мій погляд, таке обмеження призведе до того, що банки підуть з валютного ринку або обмежать свою діяльність у цій області. З'явиться «чорний» ринок і всі проблеми, пов'язані з ним на початку 90-х.

Якби Нацбанк не робив непродуманих рішень щодо зміцнення курсу гривні, то ми не мали б тих проблем, які є сьогодні. Ніхто б не біг знімати свої вклади, і зараз була б інша ситуація.

11:51 Євген Ніколаєв, економічний експерт

У останній місяць НБУ міняє режим валютного курсу з періодичністю раз на чотири дні. До початку цього року був жорсткий, фіксований курс, потім ввели невелику ревальвацію, у жовтні допустили вільний ринок, тепер знову встановили фіксований курс.

НБУ шукає оптимальну модель курсоутворення. Валютний курс з низки міркувань має бути не фіксованим, а гнучким через боротьбу з інфляцією, вимог Міжнародного валютного фонду і антикризових заходів.

Якщо дії Нацбанку призведуть до згортання валютно-обмінних пунктів, будуть внесені якісь зміни, щоб цього не сталося. У наших реаліях закриття легальних обмінних пунктів – це миттєва поява «чорного» валютного ринку. Впевнений, що цього не допустять.