Ватикан ухвалив вирок авторам бестселерів про Христа

Символічний церковний суд, який пройшов у Римі під час конференції на тему «Справжні портрети Ісуса Христа», ухвалив напередодні «вирок» двом бестселерам – «Коду да Вінчі» Дена Брауна і «Розслідуванню про Христа» журналіста Коррадо Ауджіаса та історика Мауро Пеше. Науковий форум був організований в рамках культурного проекту, що здійснювався під егідою кардинала вікарія Камілло Руіні.

Зустріч, присвячена «справжньому корінню Христа і християнства», стала відповіддю на «викривлення», що містяться в двох гучних книгах. Як відзначає в сьогоднішній публікації італійська La Repubblica (переклад видання «Інопреса»), не було ніякого автодафа відносно «незручних книг», в яких про Ісуса говориться як про «просту людину», позбавлену того ареола святості, яким він володів протягом християнської традиції двотисячоліття. Це було просто «зіставлення, поглиблений аналіз, захист історичних євангельських джерел, в яких про Ісуса говориться як про істинного Бога і істинну людину», передає «Newsru.com».

« Ми не хочемо полемізувати, ми лише хочемо поговорити і поглибити наші знання про корені християнства, відштовхуючись і від дискусії, що почалася після публікації деяких творів», – відзначив професор папського Латеранського університету монсеньйор Серджио Ланца. «І те, що ці твори не співпадають з нашими переконаннями, ще краще, – сказав монсеньйор, – тому що вони примушують нас ще більше думати. Але ми говоритимемо про серйозні твори, а не про такі книги, як «Код да Вінчі», які не є серйозними творами».

Більш стриманим була думка про книгу «Розслідування про Христа». Як Ланца, як доповідач, так і історик античного християнства монсеньйор Романо Пенна визнали, що два автори «хоча б» зробили «безперечне зусилля у напрямі дослідження і поглиблення знань». У ході свого виступу Пенна проілюстрував історичні джерела життєпису Ісуса, передусім, чотири канонічні Євангеліє, а також апокрифи і деякі іудейські джерела. Як «докази» він зачитав фрагменти з творів таких істориків, як Тацит, Пліній, Светоній, Йосип Флавій, почавши,звичайно, з свідчень тих, хто жив поряд з Ісусом, – з апостолів, які бачили, як він помер на хресті і як воскрес. «Велике число первинних історичних портретів Ісуса, – говорить Пенна, – вказує на те, наскільки його особисті якості перевершують наші звичні людські поняття і вимагають чесного визнання його таємниці». Без цього «визнання не можна пізнати Ісуса». І саме в цій невизначеності, за словами папського вченого, полягає слабкість твору Ауджіаса і Пешо «Розслідування про Христа».