Юрій Горбунов – талановитий телеведучий, шоу-мен і актор. Популярність і любов глядачів йому принесла програма «Підйом». Але останнім часом Юра асоціюється з шоу-вікториною «Питання для чемпіонів». Зараз він знімається в серіалі «Вовчиця», але мріє про велике кіно.
- Юро, чому зникла з екрану програма «Питання для чемпіонів»?
- Вона не зникла. Зняли перший цикл, він вийшов в ефір. Другий цикл, якщо ми домовимося, і все буде нормально, зніматиметься.
- Тобто, у тебе зараз відпустка.
- Ні. Є багато роботи. Я зараз знімаюся в серіалі.
- В якому?
- Називається «Вовчиця. Його знімає «Інтер». Там я достатньо зайнятий, щоб не відчувати, що не зайнятий на телебаченні.
- У ролі кого ти виступаєш?
- Я граю лікаря-гінеколога.
- І як тобі цей образ?
- Цікаво. Це не лікар в поліклініці, а лікар в крутому медичному центрі.
- Не плануєш на майбутнє попрацювати, наприклад, в театрі?
- У мене завжди є плани, тільки вони не втілюються в життя. На це існує маса причин. Перша – це нестача часу, тому від тих пропозицій, які мені надходять, я відмовляюся. Життя покаже, як далі. Але мені б хотілося.
- Тебе доволі часто можна побачити в рекламних роликах. Це для тебе хобі, поліпшення добробуту.
- Поліпшення добробуту, звичайно.
- А відмовляєшся від рекламних пропозицій часто?
- Іноді, так, я відмовляюся. Не скажу, що часто. Але мені і не так часто пропонують, як може здатися. Я відмовлявся від того, щоб стати обличчям сухарів, мені пропонувала знятися в рекламі фірма, яка займається матрацами. Відмовлявся, тому що не хочу асоціюватися з сухарями або матрацами. Є принцип, якому навчив Ткаченко, що гроші можна заробити і витратити, а ганьба залишиться на все життя.
- А сам-то ти телевізор дивишся?
- Я можу подивитися музичні програми, програми про природу, новини (без них просто зовсім важко). Для того, щоб морально відпочити, я можу включити «fashion». Я не дивлюся ток-шоу, деякі серіали.
- Кого з телеведучих ти вважаєш прикладом?
- Мені подобається манера ведучого Миколи Фоменка, трохи зухвала, вульгарна. Тобто, з неї можна щось прибирати, але щось можна взяти 100 %. Мені особисто іноді не вистачає впевненості. Може здатися, що я, навпаки, дуже самовпевнений, але я знаю, що не до кінця внутрішньо погоджуюся з тим, що роблю.
Мені подобається, як тримається Дмитро Дібров.
Мене трохи дратують дівчата-ведучі. Ведучий – це чоловіча робота, тому що є якісь речі, які не повинні звучати з вуст жінок. З вуст чоловіків може звучати, що завгодно.
- Не шкодуєш, що пішов з «Нового каналу»?
- Без якихось рухів тіла немає прогресу вперед.
- А за «Підйомом» сумуєш?
- За самою програмою – так, а по тому внутрішньому стану – ні, тому що фізично було дуже важко.
- Як ти вважаєш, чи необхідне Україні суспільне телебачення?
- Обов'язково, тому що у нас наразі немає каналу, який дійсно відображає потреби суспільства. Зрозуміло, є рейтинги, певні дослідження, служби, які визначають, хто в який час що дивиться. Все вже розкладено по поличках: є ранкові програми, денний ефір, час для домогосподарок, для серіалів. Але я не впевнений, що у когось з глядачів точно питали, коли що треба показувати.
А найголовніше, що подавати в ефір. Значення суспільного телебачення в тому, що воно має належати суспільству. Дійсно, важко знайти потрібну схему співіснування сучасного комерційного телебачення, грошей і відображення всіх необхідних для суспільства тем.
У нас дуже мало програм для школярів, підлітків і дітей. Це не комерційні програми. Їх може дозволити собі тільки або УТ-1 (якому це не потрібно), або суспільне телебачення. Воно має покривати ось цю дірку, яка завжди розростається між комерційною вигодою і потребами населення. Жодна дитяча програма ніколи себе в житті на комерційному телебаченні не виправдає.
- Політикою цікавишся?
- Мені політика, звичайно, цікава, і я стежу за тим, що відбувається. Безумовно. У мене є ті, хто мені подобаються в політиці, є ті, хто не подобаються, є ті, хто дратує своєю тупістю. Але я хотів би, щоб наше суспільство колись прийшло до такого, щоб у нас відсотків 40 населення не знало, хто у нас прем'єр-міністр, не знало його прізвища. Це означатиме, що у нас в країні все добре.
Коли люди в маленьких європейських державах живуть дуже добре: у них великі пенсії, стипендії, зарплати, вони не цікавляться політикою, тому що від того, кого вони обирають, у них життя не змінюється. Воно все одно тільки поліпшується. У Фінляндії половина людей знає, що у них президент – жінка, але як її звати – вони без поняття. А в них президент – жінка. Говорять, що в молоді роки вона очолювала якусь лігу лесбіянок. Люди не знають її ім'я і прізвище, тому що це їм не потрібно. Я вважаю, що це люди, які живуть, дійсно, в сучасному світі.
- А ти сам не думав взяти участь у політичних процесах країни?
- У мене навіть була одна пропозиція на рівні Києва.
- І як ти ставишся до того, що зараз представники шоу-бізнесу, спорту, телебачення, театру йдуть у політику?
- Люди заробляють гроші. Я не впевнений, що Руслана принесе користь для політики. Не вірю. Тому що кожен має займатися своєю справою. Це теж саме, що візьми зараз, наприклад, Степана Гавриша, і постав на сцену, щоб він співав, як Руслана.
Я не знаю, як Кличко, він, напевно, йде з метою, щоб потім захищати свій бізнес, але стосовно артистів, то вони зароблятимуть гроші. Якщо хтось з них скаже, що пішов у політику відстоювати чиїсь інтереси, це все брехня. Кожному артисту, якому пропонується місце в списку, дають за це гроші.
- Добре, а Поплавський? Він і депутат, і ректор, і співак.
- Поплавський – бізнесмен. Ось тому він там, там і там. Що ти можеш сказати про політика Поплавського? Що він зробив?! Як співака, я його знаю, як ректора, я з ним не знайомий, не стикався, але якщо він керує інститутом стільки років поспіль, то, значить, він ректор. От і все.
- Як ти проводиш вільний час? Спорт, подорожі.
- Я прагну регулярно ходити в спортклуб, щоб підтримувати форму. Подорожі. Можу, як правило, тільки влітку кудись з'їздити у відпустку. Взимку не завжди. Але подорожі – це те, що у тебе неможливо вкрасти. Враження залишаються на все життя. Навіть без фотографій і відео спогади, які залишилися, можна довго переказувати.
- А про що зараз мріє Юрій Горбунов?
- Про велике кіно, здоров'я, щастя, мир на нашій планеті. І хочеться, щоб нашій державі нарешті все «устаканилося».
|
|
